Глава 32
|
|
1
|
|
Коли ті три мужі перестали відповідати Іову, тому що він був правий в очах своїх, | |
2
|
|
тоді запалав гнів Елиуя, сина Варахиїлового, вузитянина з племені Рамового: запалав гнів його на Іова за те, що він виправдовував себе більше, ніж Бога, | |
3
|
|
а на трьох друзів його запалав гнів його за те, що вони не знайшли, що відповісти, а тим часом звинувачували Іова. | |
4
|
|
Елиуй чекав, поки Іов говорив, тому що вони літами були старші за нього. | |
5
|
|
Коли ж Елиуй побачив, що немає відповіді з вуст тих трьох мужів, тоді запалав гнів його. | |
6
|
|
І відповів Елиуй, син Варахиїлів, вузитянин, і сказав: я молодий літами, а ви — старці; тому я ніяковів і боявся оголошувати вам свою думку. | |
7
|
|
Я говорив сам собі: нехай говорять дні, і багатоліття повчає мудрости. | |
8
|
|
Але дух у людині і подих Вседержителя дає їй розуміння. | |
9
|
|
Не багаторічні тільки мудрі, і не старі розуміють правду. | |
10
|
|
Тому я говорю: вислухайте мене, оголошу вам мою думку і я. | |
11
|
|
Ось, я очікував слів ваших, — вслуховувався в судження ваші, доки ви придумували, що? сказати. | |
12
|
|
Я пильно дивився на вас, і ось ніхто з вас не викриває Іова і не відповідає на слова його. | |
13
|
|
Не скажіть: ми знайшли мудрість: Бог спростує його, а не людина. | |
14
|
|
Якби він звертав слова свої до мене, то я не вашими словами відповідав би йому. | |
15
|
|
Злякалися, не відповідають більше; перестали говорити. | |
16
|
|
І як я чекав, а вони не говорять, зупинилися і не відповідають більше, | |
17
|
|
то я відповім з мого боку, висловлю мою думку і я, | |
18
|
|
бо я переповнений словами, і дух у мені розпирає мене. | |
19
|
|
Ось, утроба моя, як вино невідкрите: вона готова прорватися, подібно до нових міхів. | |
20
|
|
Виговорюсь, і буде легше мені; відкрию вуста мої і відповім. | |
21
|
|
На лице людини дивитися не буду і ніякій людині лестити не стану, | |
22
|
|
тому що я не вмію лестити: зараз убий мене, Творче мій. |