1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 11
|
|
|
1
|
|
| І відповів Софар наамитянин і сказав: | |
|
2
|
|
| хіба на безліч слів не можна дати відповіді, і хіба людина багатослівна права? | |
|
3
|
|
| Марнослів’я твоє чи змусить мовчати мужів, щоб ти глумився, і нікому було присоромити тебе? | |
|
4
|
|
| Ти сказав: судження моє вірне, і чистий я в очах Твоїх. | |
|
5
|
|
| Але якби Бог заговорив і відкрив уста Свої до тебе | |
|
6
|
|
| і відкрив тобі таємниці премудрости, що тобі вдвічі більше належало б понести! Отже, знай, що Бог для тебе деякі з беззаконь твоїх піддав забуттю. | |
|
7
|
|
| Чи можеш ти дослідженням знайти Бога? Чи можеш зовсім пізнати Вседержителя? | |
|
8
|
|
| Він вище небес, — що ти можеш зробити? глибше пекла, — що можеш дізнатися? | |
|
9
|
|
| Довша за землю міра Його і ширша за море. | |
|
10
|
|
| Якщо Він пройде й закує кого в кайдани і представить на суд, то хто відхилить Його? | |
|
11
|
|
| Бо Він знає людей неправдивих і бачить беззаконня, і чи залишить його без уваги? | |
|
12
|
|
| Але пустий чоловік мудрує, хоч людина народжується подібно до дикого осляти. | |
|
13
|
|
| Якщо ти управиш серце твоє і простягнеш до Нього руки твої, | |
|
14
|
|
| і якщо є порок у руці твоїй, а ти відкинеш його і не даси беззаконню жити в наметах твоїх, | |
|
15
|
|
| то піднімеш незаплямоване лице твоє і будеш твердим і не будеш боятися. | |
|
16
|
|
| Тоді забудеш горе: як про воду, яка протекла, будеш згадувати про нього. | |
|
17
|
|
| І ясніше за полудень піде життя твоє; просвітлієш, як ранок. | |
|
18
|
|
| І будеш спокійний, тому що є надія; ти огороджений, і можеш спати безпечно. | |
|
19
|
|
| Будеш лежати, і не буде того, що страшить, і багато хто буде підлещуватися до тебе. | |
|
20
|
|
| А очі беззаконних витечуть, і притулок їхній пропаде, і надія їхня зникне. |
