1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 22
|
|
|
1
|
|
| І відповів Елифаз феманитянин і сказав: | |
|
2
|
|
| хіба може людина приносити користь Богу? Розумний приносить користь собі самому. | |
|
3
|
|
| Яке задоволення Вседержителю від того, що ти праведний? І чи буде Йому вигода від того, що ти тримаєш путі твої у непорочності? | |
|
4
|
|
| Невже Він, боячись тебе, вступить з тобою в змагання, піде судитися з тобою? | |
|
5
|
|
| Певно, злоба твоя велика, і беззаконням твоїм немає кінця. | |
|
6
|
|
| Певно, ти брав застави від братів твоїх ні за що і з напівголих знімав одяг. | |
|
7
|
|
| Стомленому спрагою не подавав води напитися і голодному відмовляв у хлібі; | |
|
8
|
|
| а людині сильній ти давав землю, і сановитий оселявся на ній. | |
|
9
|
|
| Вдів ти відсилав ні з чим і сиріт залишав з порожніми руками. | |
|
10
|
|
| За те навколо тебе петлі, і збурив тебе несподіваний жах, | |
|
11
|
|
| або пітьма, в якій ти нічого не бачиш, і великі води покрили тебе. | |
|
12
|
|
| Чи не вище небес Бог? подивися вгору на зірки, як вони високо! | |
|
13
|
|
| І ти говориш: що знає Бог? чи може Він судити крізь морок? | |
|
14
|
|
| Хмари — завіса Його, так що Він не бачить, а ходить тільки по небесному колу. | |
|
15
|
|
| Невже ти тримаєшся путі древніх, якою йшли люди беззаконні, | |
|
16
|
|
| які передчасно були винищені, коли вода розлилася під основу їхню? | |
|
17
|
|
| Вони говорили Богу: відійди від нас! і що зробить їм Вседержитель? | |
|
18
|
|
| А Він наповнював доми їхні добром. Але, рада нечестивих, будь далекою від мене! | |
|
19
|
|
| Бачили праведники і раділи, і непорочний сміявся: | |
|
20
|
|
| ворог наш знищений, а те, що залишилося після них, пожер вогонь. | |
|
21
|
|
| Зблизься ж з Ним — і будеш спокійний; через це прийде до тебе добро. | |
|
22
|
|
| Прийми з вуст Його закон і поклади слова Його в серце твоє. | |
|
23
|
|
| Якщо ти звернешся до Вседержителя, то знову влаштуєшся, проженеш беззаконня від намету твого | |
|
24
|
|
| і будеш вважати за порох блискучий метал, і за камені потоків — золото Офірське. | |
|
25
|
|
| І буде Вседержитель твоїм золотом і блискучим сріблом у тебе, | |
|
26
|
|
| бо тоді будеш радуватися за Вседержителя і піднімеш до Бога лице твоє. | |
|
27
|
|
| Помолишся Йому, і Він почує тебе, і ти виконаєш обітниці твої. | |
|
28
|
|
| Покладеш намір, і він здійсниться у тебе, і над путями твоїми буде сяяти світло. | |
|
29
|
|
| Коли хто буде принижений, ти скажеш: піднесення! і Він спасе засмученого лицем, | |
|
30
|
|
| визволить і невинного, і він спасеться чистотою рук твоїх. |
