1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 9
|
|
|
1
|
|
| І відповів Іов і сказав: | |
|
2
|
|
| правда! знаю, що так; але як виправдається людина перед Богом? | |
|
3
|
|
| Якщо захоче вступити в суперечку з Ним, то не відповість Йому на жодне з тисячі. | |
|
4
|
|
| Премудрий серцем і могутній силою; хто повставав проти Нього і залишався у спокої? | |
|
5
|
|
| Він пересуває гори, і не впізнають їх: Він перетворює їх у гніві Своєму; | |
|
6
|
|
| зрушує землю з місця її, і стовпи її тремтять; | |
|
7
|
|
| скаже сонцю, — і не зійде, і на зірки накладає печатку. | |
|
8
|
|
| Він один розпростирає небеса і ходить по висотах моря; | |
|
9
|
|
| створив Ас, Кесиль і Хима* і тайники півдня; | |
|
10
|
|
| робить велике, недослідиме і дивовижне без міри! | |
|
11
|
|
| Ось, Він пройде переді мною, і не побачу Його; пронесеться, і не помічу Його. | |
|
12
|
|
| Візьме, і хто заборонить Йому? хто скаже Йому: що Ти робиш? | |
|
13
|
|
| Бог не відверне гніву Свого; перед Ним упадуть поборники гордині. | |
|
14
|
|
| Тим більше чи можу я відповідати Йому і вишукувати собі слова перед Ним? | |
|
15
|
|
| Хоч би я і правий був, але не буду відповідати, а буду благати Суддю мого. | |
|
16
|
|
| Якби я воззвав, і Він відповів мені, — я не повірив би, що голос мій почув Той, | |
|
17
|
|
| Хто у вихорі вражає мене і примножує невинно мої рани, | |
|
18
|
|
| не дає мені перевести дух, але пересичує мене гіркотою. | |
|
19
|
|
| Якщо діяти силою, то Він могутній; якщо судом, хто зведе мене з Ним? | |
|
20
|
|
| Якщо я буду виправдовуватися, то мої ж вуста звинуватять мене; якщо я невинний, то Він визнає мене винним. | |
|
21
|
|
| Невинний я; не хочу знати душі моєї, зневажаю життя моє. | |
|
22
|
|
| Все одно; тому я сказав, що Він губить і непорочного і винного. | |
|
23
|
|
| Якщо цього вражає Він бичем раптово, то над катуванням невинних сміється. | |
|
24
|
|
| Земля віддана в руки нечестивих; обличчя суддів її Він закриває. Якщо не Він, то хто ж? | |
|
25
|
|
| Дні мої швидші за гінця, — біжать, не бачать добра, | |
|
26
|
|
| несуться, як легкі човни, як орел рине на здобичу. | |
|
27
|
|
| Якщо сказати мені: забуду я скарги мої, відкину похмурий вигляд свій і підбадьорюся; | |
|
28
|
|
| то тремчу від усіх страждань моїх, знаючи, що Ти не оголосиш мене невинним. | |
|
29
|
|
| Якщо ж я винен, то для чого даремно томлюся? | |
|
30
|
|
| Хоч би я обмився і сніговою водою і зовсім очистив руки мої, | |
|
31
|
|
| то і тоді Ти зануриш мене у бруд, і буде гидувати мною одяг мій. | |
|
32
|
|
| Тому що Він не людина, як я, щоб я міг відповідати Йому і йти разом з Ним на суд! | |
|
33
|
|
| Немає між нами посередника, який поклав би руку свою на обох нас. | |
|
34
|
|
| Нехай відведе Він від мене жезл Свій, і страх Його нехай не жахає мене, — | |
|
35
|
|
| і тоді я буду говорити і не убоюся Його, бо я не такий сам у собі. |
