1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 6
|
|
|
1
|
|
| І відповів Іов і сказав: | |
|
2
|
|
| о, якби правильно були зважені волання мої, і разом з ними поклали на терези страждання моє! | |
|
3
|
|
| Воно, напевно, перетягнуло б пісок морів! Від того слова мої несамовиті. | |
|
4
|
|
| Бо стріли Вседержителя у мені; отрута їх п’є дух мій; жахи Божі ополчилися проти мене. | |
|
5
|
|
| Чи реве дикий осел на траві? чи мичить бик біля місива свого? | |
|
6
|
|
| Чи їдять несмачне без соли, і чи є смак в яєчному білку? | |
|
7
|
|
| До чого не хотіла торкнутися душа моя, те складає огидну їжу мою. | |
|
8
|
|
| О, коли б збулося бажання моє й уповання моє виконав Бог! | |
|
9
|
|
| О, якби благоволив Бог розтрощити мене, простяг руку Свою й уразив мене! | |
|
10
|
|
| Це було б ще відрадою мені, і я кріпився б у моїй нещадній хворобі, бо я не відмовився від слів Святого. | |
|
11
|
|
| Що за сила у мене, щоб мати надію мені? і який кінець, щоб продовжити мені життя моє? | |
|
12
|
|
| Чи твердість каменів — твердість моя? і чи мідь — плоть моя? | |
|
13
|
|
| Чи є в мені допомога для мене, і чи є для мене яка опора? | |
|
14
|
|
| До страдника повинне бути співчуття від друга його, якщо тільки він не покинув страху до Вседержителя. | |
|
15
|
|
| Але брати мої невірні, як потік, як швидкоплинні струмки, | |
|
16
|
|
| які чорні від льоду і в яких ховається сніг. | |
|
17
|
|
| Коли стає тепло, вони зменшуються, а під час спеки зникають з місць своїх. | |
|
18
|
|
| Вони змінюють напрямок шляхів своїх, заходять у пустелю і губляться: | |
|
19
|
|
| дивляться на них дороги фемайські, сподіваються на них шляхи савейські, | |
|
20
|
|
| але залишаються посоромленими у своїй надії; приходять туди і від сорому червоніють. | |
|
21
|
|
| Так і ви тепер ніщо: побачили страшне і злякалися. | |
|
22
|
|
| Чи говорив я: дайте мені, або від достатку вашого заплатіть за мене; | |
|
23
|
|
| і визволіть мене від руки ворога, і від руки мучителів викупіть мене? | |
|
24
|
|
| Навчіть мене, і я замовкну; покажіть, у чому я погрішив. | |
|
25
|
|
| Які сильні слова правди! Але що доводять викриття ваші? | |
|
26
|
|
| Ви придумуєте слова для викриття? На вітер пускаєте слова ваші. | |
|
27
|
|
| Ви нападаєте на сироту і риєте яму другові вашому. | |
|
28
|
|
| Але прошу вас, гляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим? | |
|
29
|
|
| Перегляньте, чи є неправда? переглянете, — правда моя. | |
|
30
|
|
| Чи є на язику моєму неправда? Невже гортань моя не може розрізнити гіркоти? |
