1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 19
|
|
|
1
|
|
| І відповів Іов і сказав: | |
|
2
|
|
| доки будете мучити душу мою і мучити мене словами? | |
|
3
|
|
| Ось, уже разів десять ви соромили мене і не соромитеся гнітити мене. | |
|
4
|
|
| Якщо я і дійсно згрішив, то провина моя при мені залишається. | |
|
5
|
|
| Якщо ж ви хочете величатися наді мною і дорікати мене ганьбою моєю, | |
|
6
|
|
| то знайте, що Бог відкинув мене й обклав мене Своєю сіткою. | |
|
7
|
|
| Ось, я кричу; образа! і ніхто не слухає; волаю, і немає суду. | |
|
8
|
|
| Він перекрив мені дорогу, і не можу пройти, і на шляхи мої поклав темряву. | |
|
9
|
|
| Стягнув з мене славу мою і зняв вінець з голови моєї. | |
|
10
|
|
| Зовсім зруйнував мене, і я відходжу; і, як дерево, Він вивергнув надію мою. | |
|
11
|
|
| Запалав на мене гнівом Своїм і вважає мене між ворогами Своїми. | |
|
12
|
|
| Полки Його прийшли разом і спрямували шлях свій до мене і розташувалися навколо намету мого. | |
|
13
|
|
| Братів моїх Він віддалив від мене, і ті, що знають мене, цураються мене. | |
|
14
|
|
| Покинули мене близькі мої, і знайомі мої забули мене. | |
|
15
|
|
| Прибулі у домі моєму і служниці мої чужим вважають мене; стороннім став я в очах їхніх. | |
|
16
|
|
| Кличу слугу мого, і він не відгукується; вустами моїми я повинен благати його. | |
|
17
|
|
| Дихання моє стало огидним дружині моїй, і я повинен благати її заради дітей утроби моєї. | |
|
18
|
|
| Навіть малі діти зневажають мене: піднімаюся, і вони знущаються з мене. | |
|
19
|
|
| Гребують мною всі наперсники мої, і ті, яких я любив, повернулися проти мене. | |
|
20
|
|
| Кістки мої прилипли до шкіри моєї і плоті моєї, і я залишився тільки зі шкірою біля зубів моїх. | |
|
21
|
|
| Помилуйте мене, помилуйте мене ви, друзі мої, бо рука Божа торкнулася мене. | |
|
22
|
|
| Навіщо і ви переслідуєте мене, як Бог, і плоттю моєю не можете насититися? | |
|
23
|
|
| О, якби записані були слова мої! Якби накреслені були вони у книзі | |
|
24
|
|
| різцем залізним з оловом, — на вічний час на камені вирізані були! | |
|
25
|
|
| А я знаю, Відкупитель мій живий, і Він в останній день воскресить з пороху цю мою шкіру, що розпадається, | |
|
26
|
|
| і я у плоті моїй побачу Бога. | |
|
27
|
|
| Я побачу Його сам; мої очі, не очі іншого, побачать Його. Тане серце моє в грудях моїх! | |
|
28
|
|
| Вам належало б сказати: навіщо ми переслідуємо його? Начебто корінь зла знайшли в мені. | |
|
29
|
|
| Побійтесь меча, тому що меч є месником за неправди, і знайте, що є суд. |
