1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 5
|
|
|
1
|
|
| Взивай, якщо є той, що відповідає тобі. І до кого зі святих звернешся ти? | |
|
2
|
|
| Так, дурня убиває гнівливість, і нерозумного губить роздратування. | |
|
3
|
|
| Бачив я, як дурень вкорінюється, і негайно прокляв дім його. | |
|
4
|
|
| Діти його далекі від щастя, їх будуть бити біля воріт, і не буде захисника. | |
|
5
|
|
| Жниво його з’їсть голодний і з-за терну візьме його, і спраглі поглинуть майно його. | |
|
6
|
|
| Так, не з пороху виходить горе, і не з землі виростає лихо; | |
|
7
|
|
| але людина народжується на страждання, як іскри, щоб підніматися вгору. | |
|
8
|
|
| Але я до Бога звернувся б, передав би справу мою Богу, | |
|
9
|
|
| Який творить діла великі і недослідимі, дивні без міри, | |
|
10
|
|
| дає дощ на лице землі і посилає води на лице полів; | |
|
11
|
|
| принижених поставляє на висоту, і ті, що ремствують, підносяться на спасіння. | |
|
12
|
|
| Він руйнує задуми підступних, і руки їхні не довершують намірів. | |
|
13
|
|
| Він уловлює мудреців їхнім же лукавством, і рада хитрих стає марною: | |
|
14
|
|
| вдень вони зустрічають темряву й опівдні ходять навпомацки, як уночі. | |
|
15
|
|
| Він спасає бідного від меча, від уст їх і від руки сильного. | |
|
16
|
|
| І є нещасному надія, і неправда закриває вуста свої. | |
|
17
|
|
| Блаженна людина, яку напоумлює Бог, і тому покарання Вседержителя не відкидай, | |
|
18
|
|
| бо Він завдає рани і Сам обв’язує їх; Він уражає, і Його ж руки лікують. | |
|
19
|
|
| У шести лихах врятує тебе, і в сьомому не торкнеться тебе зло. | |
|
20
|
|
| Під час голоду визволить тебе від смерти, і на війні — від руки меча. | |
|
21
|
|
| Від бича язика сховаєш себе і не убоїшся спустошення, коли воно прийде. | |
|
22
|
|
| Спустошенню і голоду посмієшся і звірів землі не убоїшся, | |
|
23
|
|
| бо з каменями польовими у тебе союз, і звірі польові у мирі з тобою. | |
|
24
|
|
| І дізнаєшся, що намет твій у безпеці, і будеш дивитися за домом твоїм, і не згрішиш. | |
|
25
|
|
| І побачиш, що сім’я твоє численне, і паростки твої, як трава на землі. | |
|
26
|
|
| Увійдеш у гріб у зрілості, як укладаються снопи пшениці у свій час. | |
|
27
|
|
| Ось, що ми пізнали; так воно і є; вислухай це і зауваж для себе. |
