1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 7
|
|
|
1
|
|
| Чи не визначено людині час на землі, і дні її чи не такі самі, як і дні найманця? | |
|
2
|
|
| Як раб жадає тіні, і як найманець чекає закінчення роботи своєї, | |
|
3
|
|
| так я одержав у наділ місяці суєтні, і ночі гіркі відраховані мені. | |
|
4
|
|
| Коли лягаю, то говорю: «колись встану?», а вечір триває, і я перевертаюся досита до самого світанку. | |
|
5
|
|
| Тіло моє одягнене червою і запорошеними струпами; шкіра моя тріскається і гноїться. | |
|
6
|
|
| Дні мої біжать скоріше за човника і закінчуються без надії. | |
|
7
|
|
| Згадай, що життя моє подув, що око моє не повернеться, щоб бачити добре. | |
|
8
|
|
| Не побачить мене око того, хто бачив мене; очі Твої на мене, — і немає мене. | |
|
9
|
|
| Рідіє хмара й зникає; так той, хто зійшов у пекло, не вийде, | |
|
10
|
|
| не повернеться більше у дім свій, і місце його вже не буде знати його. | |
|
11
|
|
| Не буду ж я стримувати вуст моїх; буду говорити у пригніченні духу мого; буду скаржитися в печалі душі моєї. | |
|
12
|
|
| Хіба я море або морське чудовисько, що Ти поставив наді мною сторожу? | |
|
13
|
|
| Коли подумаю: втішить мене постіль моя, забере горе моє ложе моє, | |
|
14
|
|
| ти страшиш мене снами і видіннями лякаєш мене; | |
|
15
|
|
| і душа моя бажає краще припинення дихання, краще смерти, ніж збереження кісток моїх. | |
|
16
|
|
| Огидним стало для мене життя. Не вічно жити мені. Відступи від мене, тому що дні мої суєта. | |
|
17
|
|
| Що таке людина, що Ти так цінуєш її і звертаєш на неї увагу Твою, | |
|
18
|
|
| відвідуєш її кожного ранку, кожну мить випробовуєш її? | |
|
19
|
|
| Доки ж Ти не залишиш, доки не відійдеш від мене, доки не даси мені проковтнути слину мою? | |
|
20
|
|
| Якщо я згрішив, то що я зроблю Тобі, страж людей! Навіщо Ти поставив мене супротивником Собі, так що я став самому собі за тягар? | |
|
21
|
|
| І чому б не простити мені гріха і не зняти з мене беззаконня мого? бо, ось, я ляжу в порох; завтра шукатимеш мене, і мене немає. |
