1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 26
|
Глава́ к҃ѕ
|
|
1
|
1
|
| Щасливий чоловік доброї дружини, і число днів його — подвійне. | Жены̀ до́брыѧ блаже́нъ є҆́сть мꙋ́жъ, и҆ число̀ дні́й є҆гѡ̀ сꙋгꙋ́бо. |
|
2
|
2
|
| Дружина доброчесна радує свого чоловіка і літа його наповнить миром; | Жена̀ до́блѧѧ весели́тъ мꙋ́жа своего̀ и҆ лѣ̑та є҆гѡ̀ и҆спо́лнитъ ми́ромъ. |
|
3
|
3
|
| добра дружина — щаслива доля: вона дається у наділ тим, хто боїться Господа; | Жена̀ добра̀ ча́сть блага̀, въ ча́сти боѧ́щихсѧ гдⷭ҇а дана̀ бꙋ́детъ. |
|
4
|
4
|
| з нею у багатого і бідного — серце задоволене й лице повсякчас веселе. | Бога́тагѡ же и҆ оу҆бо́гагѡ се́рдце бла́го, во всѧ́ко вре́мѧ лицѐ ти́хо. |
|
5
|
5
|
| Трьох страшиться серце моє, а при четвертому я молюся: | Ѿ тре́хъ оу҆боѧ́сѧ се́рдце моѐ, и҆ ѿ лица̀ четве́ртагѡ оу҆страши́хсѧ: |
|
6
|
6
|
| міського лихослів’я, збурення черні й обмовлення на смерть, — усе це жахливо. | преда́нїѧ гра́да и҆ собра́нїѧ наро́да, и҆ ѡ҆болга́нїѧ над̾ сме́рть, всѧ̑ тѧ́жєстна. |
|
7
|
7
|
| Хвороба серця і печаль — дружина, ревнива до іншої дружини, | Болѣ́знь се́рдца и҆ сѣ́тованїе жена̀ ревни́ва ѡ҆ женѣ̀, |
|
8
|
8
|
| і бич язика її, до всіх прискіпливий. | и҆ ꙗ҆́зва ѧ҆зы́ка всѣ̑мъ приѡбща́ющаѧсѧ. |
|
9
|
9
|
| Ярмо вола, яке рухається туди і сюди, — зла дружина; хто бере її — той подібний до того, хто хапає скорпіона. | Воло́вое и҆́го дви́жимо жена̀ лꙋка́вна, держа́йсѧ є҆ѧ̀ ꙗ҆́кѡ є҆́млѧйсѧ скорпі́и. |
|
10
|
10
|
| Велика досада — дружина, віддана пияцтву, і вона не приховає свого сорому. | Гнѣ́въ вели́къ жена̀ пїѧ́нчива, и҆ стꙋда̀ своегѡ̀ не покры́етъ. |
|
11
|
11
|
| Схильність жінки до блуду пізнається з підняття очей і вій її. | Блꙋ́дъ же́нскїй въ возвыше́нїи ѻ҆че́съ и҆ бровьмѝ є҆ѧ̀ позна́нъ бꙋ́детъ. |
|
12
|
12
|
| Над безсоромною дочкою постав міцну варту, щоб вона, відчувши послаблення, не зловжила собою. | Над̾ дще́рїю безстꙋ́дною оу҆твердѝ стра́жꙋ, да не попꙋще́нїе ѡ҆брѣ́тши оу҆потреби́тъ себѐ. |
|
13
|
13
|
| Бережися безсоромного ока, і не дивуйся, якщо воно згрішить проти тебе: | Вслѣ́дъ безстꙋ́дна ѻ҆́ка сохрани́сѧ и҆ не диви́сѧ, а҆́ще въ тѧ̀ согрѣши́тъ: |
|
14
|
14
|
| як змучений спрагою подорожній відкриває вуста і п’є всяку найближчу воду, | ꙗ҆́кѡ жа́жденъ пꙋ́тникъ ѿве́рзетъ оу҆ста̀ и҆ ѿ всѧ́кїѧ воды̀ бли́жнїѧ и҆спїе́тъ, |
|
15
|
15
|
| так вона сяде навпроти всякого намету і перед стрілою відкриє сагайдак. | прѧ́мѡ всѧ́кагѡ кола̀ сѧ́детъ и҆ прѧ́мѡ стрѣлы̀ ѿве́рзетъ тꙋ́лъ. |
|
16
|
16
|
| Люб’язність дружини насолодить її чоловіка, і розсудливість її зміцнить кістки його. | Благода́ть же́нска возвесели́тъ мꙋ́жа є҆ѧ̀, и҆ кѡ́сти є҆гѡ̀ оу҆тꙋчни́тъ хꙋдо́жество є҆ѧ̀. |
|
17
|
17
|
| Лагідна дружина — дар Господа, і немає ціни благовихованій душі. | Даѧ́нїе гдⷭ҇не жена̀ молчали́ва, и҆ нѣ́сть и҆скꙋ́па нака́занныѧ дꙋшѝ. |
|
18
|
18
|
| Благодать на благодать — дружина сором’язлива, | Благода́ть на благода́ти жена̀ стыдли́ва, |
|
19
|
19
|
| і немає достойної міри для стриманої душі. | и҆ нѣ́сть мѣ́рило всѧ́кое досто́йное возде́ржныѧ дꙋшѝ. |
|
20
|
20
|
| Що сонце, яке сходить на висотах Господніх, | Со́лнце восходѧ́щее на высо́кихъ гдⷭ҇нихъ, |
|
21
|
21
|
| те краса доброї дружини в оздобленні дому її; | и҆ добро́та жены̀ до́брыѧ въ красотѣ̀ до́мꙋ є҆ѧ̀: |
|
22
|
22
|
| що світильник, який сяє на святому свічнику, те краса лиця її у зрілому віці; | свѣти́лникъ сїѧ́ѧ на свѣ́щницѣ свѧ́тѣ, и҆ добро́та лица̀ на во́зрастѣ постоѧ́ннѣмъ. |
|
23
|
23
|
| що золоті стовпи на срібній основі, те прекрасні ноги її на твердих п’ятах. | Столпѝ зла́ти на подсто́лпїихъ сре́брѧныхъ, и҆ но́зѣ кра́сни на плесна́хъ до́брѣ стоѧ́щихъ. |
|
24
|
24
|
| Від двох було у скорботі серце моє, а при третьому збуджувалося у мені обурення: | Ѡ҆ двои́хъ печа́льно бы́сть се́рдце моѐ, и҆ ѡ҆ тре́тїемъ ꙗ҆́рость мѝ на́йде: |
|
25
|
25
|
| якщо воїн терпить від бідности, і розумні мужі бувають у зневазі; | мꙋ́жъ боре́цъ лиша́ѧсѧ за скꙋдотꙋ̀, и҆ мꙋ́жїе разꙋ́миви а҆́ще ѿринове́ни бꙋ́дꙋтъ: |
|
26
|
26
|
| і якщо хто відвертається від праведности до гріха, Господь підготує на того меч. | возвраща́ѧсѧ ѿ пра́вды на грѣ́хъ, гдⷭ҇ь оу҆гото́витъ є҆го̀ на ме́чь. |
|
27
|
27
|
| Купець ледь може уникнути гріха, а корчмар не спасеться від гріха. | Є҆два̀ и҆́зметсѧ кꙋпе́цъ ѿ погрѣше́нїѧ, и҆ не ѡ҆правди́тсѧ корче́мникъ ѿ грѣха̀. |
