|
Глава 51
|
Глава́ н҃а
|
|
0
|
|
| Молитва Ісуса, сина Сирахового | |
|
1
|
1
|
| Прославлю Тебе, Господи Царю, і звеличу Тебе, Бога, Спасителя мого; прославляю ім’я Твоє, | Моли́тва і҆исꙋ́са сы́на сїра́хова. И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀, гдⷭ҇и цр҃ю̀, и҆ восхвалю̀ тебѐ, бг҃а сп҃са моего̀, и҆сповѣ́даюсѧ и҆́мени твоемꙋ̀, |
|
2
|
2
|
| бо Ти був мені покровителем і помічником | ꙗ҆́кѡ покрови́тель и҆ помо́щникъ бы́лъ є҆сѝ мѝ |
|
3
|
3
|
| і визволив тіло моє від погибелі й від сіті наклепницького язика, від уст, що сплітають неправду; і проти повсталих на мене Ти був мені помічником | и҆ и҆зба́вилъ є҆сѝ тѣ́ло моѐ ѿ па́гꙋбы и҆ ѿ сѣ́ти клеветы̀ ѧ҆зы́чныѧ, ѿ оу҆сте́нъ дѣ́лающихъ лжꙋ̀, и҆ на проти́вѧщихсѧ мѝ бы́лъ є҆сѝ помо́щникъ, |
|
4
|
4
|
| і визволив мене, з великої милости і заради імені Твого, від скреготу зубів, готових пожерти мене, | и҆ и҆зба́вилъ мѧ̀ є҆сѝ по мно́жествꙋ млⷭ҇ти и҆́мене твоегѡ̀ ѿ скрежета́нїѧ гото́выхъ снѣ́сти мѧ̀, |
|
5
|
5
|
| від руки тих, що шукали душі моєї, від багатьох скорбот, які я мав; | и҆з̾ рꙋкѝ и҆́щꙋщихъ дꙋшѝ моеѧ̀, ѿ мно́гихъ скорбе́й, ꙗ҆̀же и҆мѣ́хъ, |
|
6
|
6
|
| від задушливого з усіх боків вогню і з середовища полум’я, в якому я не згорів; | ѿ стꙋжа́нїѧ ѻ҆́гненнагѡ ѡ҆́крестъ и҆ ѿ среды̀ ѻ҆гнѧ̀, и҆дѣ́же не сожего́хсѧ, |
|
7
|
7
|
| із глибини утроби пекла, від язика нечистого і слова неправдивого, від наклепу перед царем язика неправедного. | и҆з̾ глꙋбины̀ чре́ва а҆́дова и҆ ѿ ѧ҆зы́ка нечи́ста и҆ словесѐ ло́жна, ко царю̀ ѿ ѡ҆болга́нїѧ ѧ҆зы́ка непра́ведна. |
|
8
|
8
|
| Душа моя близька була до смерти, | Прибли́жисѧ да́же до сме́рти дꙋша̀ моѧ̀, |
|
9
|
9
|
| і життя моє було біля глибини пекла: | и҆ живо́тъ мо́й бѣ̀ бли́з̾ а҆́да преиспо́днѧгѡ. |
|
10
|
10
|
| з усіх боків оточували мене, і не було того, хто допомагає; шукав я очима заступництва від людей, — і не було його. | Ѡ҆бдержа́ша мѧ̀ ѿвсю́дꙋ, и҆ не бѣ̀ помога́ющагѡ: воззрѣ́хъ на по́мощь человѣ́чꙋ, и҆ не бѣ̀. |
|
11
|
11
|
| І згадав я про Твою, Господи, милість і про діла Твої від віку, | И҆ помѧнꙋ́хъ млⷭ҇ть твою̀, гдⷭ҇и, и҆ дѣѧ́нїе твоѐ, є҆́же ѿ вѣ́ка: |
|
12
|
12
|
| що Ти визволяєш тих, хто надіється на Тебе, і спасаєш їх від руки ворогів. | ꙗ҆́кѡ и҆з̾има́еши терпѧ́щихъ тѧ̀, (гдⷭ҇и,) и҆ сп҃са́еши и҆̀хъ ѿ рꙋ́къ вра́жїихъ. |
|
13
|
13
|
| І я підніс від землі моління моє і молився про спасіння від смерти: | И҆ вознесо́хъ ѿ землѝ моле́нїе моѐ и҆ ѡ҆ и҆збавле́нїи ѿ сме́рти помоли́хсѧ: |
|
14
|
14
|
| воззвав я до Господа, Отця Господа мого, щоб Він не залишив мене у дні скорботи, коли не було допомоги від людей гордовитих. | и҆ призва́хъ гдⷭ҇а, ѻ҆ц҃а̀ гдⷭ҇а моегѡ̀, не ѡ҆ста́вити менѐ во дни̑ ско́рби, во вре́мѧ го́рдыхъ без̾ по́мощи. |
|
15
|
15
|
| Буду хвалити ім’я Твоє безперестанно й оспівувати у славослів’ї, бо молитва моя була почута; | Восхвалю̀ и҆́мѧ твоѐ непреста́ннѡ и҆ воспою̀ тѧ̀ во и҆сповѣ́данїи. И҆ оу҆слы́шана бы́сть моли́тва моѧ̀. |
|
16
|
16
|
| Ти спас мене від загибелі і визволив мене від злого часу. | Спⷭ҇лъ бо мѧ̀ є҆сѝ ѿ па́гꙋбы и҆ и҆з̾ѧ́лъ є҆сѝ мѧ̀ ѿ вре́мене лꙋка́вна. |
|
17
|
17
|
| За це я буду прославляти і хвалити Тебе і благословляти ім’я Господа. | Сегѡ̀ ра́ди и҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀, и҆ восхвалю̀ тѧ̀, и҆ бл҃гословлю̀ и҆́мѧ твоѐ, гдⷭ҇и. |
|
18
|
18
|
| Будучи ще юнаком, раніше ніж пішов я подорожувати, відкрито шукав я мудрости у молитві моїй: | Є҆щѐ ю҆́нъ сы́й, пре́жде не́же стра́нствовати мѝ, и҆ска́хъ премꙋ́дрости ꙗ҆́вѣ въ моли́твѣ мое́й: |
|
19
|
19
|
| перед храмом я молився про неї, і до кінця буду шукати її; ніби від кольору винограду, що зріє; | пред̾ це́рковїю моли́хсѧ ѡ҆ не́й, и҆ да́же до послѣ́днихъ взыщꙋ̀ є҆ѧ̀: ѿ цвѣ́та, ꙗ҆́кѡ зрѣ́ющагѡ гро́зда, |
|
20
|
20
|
| серце моє радіє за неї; нога моя йшла прямим шляхом, я стежив за нею від юности моєї. | возвесели́сѧ се́рдце моѐ ѡ҆ не́й: по́йде нога̀ моѧ̀ въ пра́вости, ѿ ю҆́ности моеѧ̀ и҆зслѣ́дихъ ю҆̀. |
|
21
|
21
|
| Потроху нахиляв я вухо моє і приймав її, і знаходив у ній багато наставлянь для себе: | Приклони́хъ ма́лѡ оу҆́хо моѐ и҆ прїѧ́хъ, и҆ мно́гое ѡ҆брѣто́хъ себѣ̀ наказа́нїе: |
|
22
|
22
|
| мені був успіх у ній. | пред̾ꙋспѣ́ѧнїе бы́сть мѝ въ не́й. |
|
23
|
23
|
| Воздам славу Тому, Хто дає мені мудрість. | Даю́щемꙋ мнѣ̀ премⷣрость возда́мъ сла́вꙋ. |
|
24
|
24
|
| Я зважився йти за нею, ревнував про добро, і не посоромлюсь. | Оу҆мы́слихъ бо твори́ти ю҆̀, и҆ поревнова́хъ благо́мꙋ, и҆ не постыжꙋ́сѧ. |
|
25
|
25
|
| Душа моя подвизалася заради неї, і у ділах моїх я був точний; | Борѧ́шесѧ дꙋша̀ моѧ̀ ѡ҆ не́й, и҆ въ творе́нїи мое́мъ и҆спыта́хъ: |
|
26
|
26
|
| простягав руки мої до висоти й усвідомлював моє неуцтво. | рꙋ́цѣ моѝ воздѣ́хъ на высотꙋ̀ и҆ невѣ̑дѣнїѧ є҆ѧ̀ оу҆разꙋмѣ́хъ. |
|
27
|
27
|
| Я спрямував до неї душу мою, і серце моє віддав їй із самого початку — | Дꙋ́шꙋ мою̀ напра́вихъ къ не́й, |
|
28
|
28
|
| і при чистоті досяг її; тому не буду залишений нею. | се́рдце стѧжа́хъ съ не́ю и҆спе́рва, и҆ во ѡ҆чище́нїи ѡ҆брѣто́хъ ю҆̀: сегѡ̀ ра́ди не ѡ҆ста́вленъ бꙋ́дꙋ. |
|
29
|
29
|
| І подвиглися нутрощі мої, щоб шукати її; тому я придбав добре надбання. | И҆ оу҆тро́ба моѧ̀ смѧте́сѧ и҆́щꙋщи є҆ѧ̀: тѣ́мже стѧжа́хъ благо́е стѧжа́нїе. |
|
30
|
30
|
| У нагороду мені Бог дав язик, і ним я буду хвалити Його. | Дадѐ гдⷭ҇ь ѧ҆зы́къ мѝ мздꙋ̀ мою̀, и҆ тѣ́мъ восхвалю̀ є҆го̀. |
|
31
|
31
|
| Наблизьтеся до мене, ненавчені, й оселіться у домі навчання, | Прибли́житесѧ ко мнѣ̀, ненака́заннїи, и҆ водвори́тесѧ въ домꙋ̀ наказа́нїѧ. |
|
32
|
32
|
| бо ви маєте потребу у цьому, і душі ваші сильно жадають. | Почто̀ лиша́етесѧ, глаго́лете, въ си́хъ, и҆ дꙋ́ши ва́шѧ жа́ждꙋтъ ѕѣлѡ̀; |
|
33
|
33
|
| Я відкриваю вуста мої і говорю: придбайте її собі без срібла; | Ѿверзо́хъ оу҆ста̀ моѧ̑ и҆ глаго́лахъ: стѧжи́те себѣ̀ без̾ сребра̀ (мꙋ́дрость): |
|
34
|
34
|
| нахиліть шию вашу під ярмо її, і нехай душа ваша приймає вчення; його можна знайти близько. | вы́ю ва́шꙋ подложи́те под̾ и҆́го, и҆ да прїи́метъ дꙋша̀ ва́ша наказа́нїе: бли́з̾ є҆́сть ѡ҆брѣстѝ ю҆̀. |
|
35
|
35
|
| Бачите своїми очима: я трохи потрудився — і знайшов собі велике заспокоєння. | Ви́дите ѻ҆чи́ма ва́шима, ꙗ҆́кѡ ма́лѡ трꙋди́хсѧ и҆ ѡ҆брѣто́хъ себѣ̀ мно́гъ поко́й. |
|
36
|
36
|
| Придбайте вчення і за велику кількість срібла, — і ви придбаєте багато золота. | Приѡбщи́тесѧ наказа́нїю мно́гимъ число́мъ сребра̀, и҆ мно́го зла́то пристѧ́жете є҆́ю. |
|
37
|
37
|
| Нехай радіє душа ваша за милість Його, і не соромтеся хвалити Його; | Да возвесели́тсѧ дꙋша̀ ва́ша въ млⷭ҇ти є҆гѡ̀, и҆ да не постыдите́сѧ въ хвале́нїи є҆гѡ̀. |
|
38
|
38
|
| робіть свою справу завчасно, і Він у свій час віддасть вашу нагороду. | Дѣ́лайте дѣ́ло ва́ше пре́жде вре́мене, и҆ да́стъ мздꙋ̀ ва́шꙋ во вре́мѧ своѐ. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.