1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 28
|
Глава́ к҃и
|
|
1
|
1
|
| Мстивий одержить помсту від Господа, Який не забуде гріхів його. | Ѿмща́ѧй ѿ гдⷭ҇а ѡ҆брѧ́щетъ ѿмще́нїе, и҆ грѣхѝ своѧ̑ соблюда́ѧй соблюде́тъ. |
|
2
|
2
|
| Прости ближньому твоєму образу, і тоді після молитви твоєї відпустяться гріхи твої. | Ѡ҆ста́ви ѡ҆би́дꙋ и҆́скреннемꙋ твоемꙋ̀, и҆ тогда̀ помо́льшꙋтисѧ, грѣсѝ твоѝ разрѣша́тсѧ. |
|
3
|
3
|
| Людина вигодовує гнів до людини, а у Господа просить прощення; | Человѣ́къ на человѣ́ка сохранѧ́етъ гнѣ́въ, а҆ ѿ гдⷭ҇а и҆́щетъ и҆зцѣле́нїѧ: |
|
4
|
4
|
| до подібного собі людина не має милосердя, і молиться про гріхи свої; | над̾ человѣ́комъ подо́бнымъ себѣ̀ не и҆́мать ми́лости, а҆ ѡ҆ грѣсѣ́хъ свои́хъ мо́литсѧ: |
|
5
|
5
|
| сам, будучи плоттю, почуває злість: хто очистить гріхи його? | са́мъ сы́й пло́ть, храни́тъ гнѣ́въ: кто̀ ѡ҆чи́ститъ грѣхѝ є҆гѡ̀; |
|
6
|
6
|
| Пам’ятай останнє і припини ворогувати; пам’ятай тління і смерть і дотримуйся заповідей; | Помѧнѝ послѣ̑днѧѧ и҆ преста́ни враждова́ти, (помѧнѝ) и҆стлѣ́нїе и҆ сме́рть и҆ пребыва́й въ за́повѣдехъ. |
|
7
|
7
|
| пам’ятай заповіді і не тримай зла на ближнього; | Помѧнѝ за́пѡвѣди и҆ не гнѣ́вайсѧ на бли́жнѧго, |
|
8
|
8
|
| пам’ятай завіт Всевишнього і з презирством стався до неуцтва. | и҆ завѣ́тъ вы́шнѧгѡ и҆ презира́й невѣ́жество. |
|
9
|
9
|
| Утримуйся від сварки — і ти зменшиш гріхи; | Оу҆далѧ́йсѧ ѿ сва́ра и҆ оу҆ма́лиши грѣхѝ: |
|
10
|
10
|
| бо дратівлива людина розпалить сварку; людина грішна збентежить друзів і оселить розбрат між тими, що живуть у мирі. | человѣ́къ бо ꙗ҆́ръ разжиза́етъ сва́ръ, и҆ мꙋ́жъ грѣ́шникъ возмѧте́тъ дрꙋ́ги и҆ посредѣ̀ ми́рныхъ вложи́тъ клеветꙋ̀. |
|
11
|
11
|
| Яка речовина вогню, так він і запалає; | Ꙗ҆ково̀ вещество̀ ѻ҆гнѧ̀, та́кѡ возгори́тсѧ: ꙗ҆кова̀ крѣ́пость сва́ра, та́кожде и҆ ѻ҆́гнь разгори́тсѧ: |
|
12
|
12
|
| і яка сила людини, такий буде і гнів її, і мірою багатства посилиться лють її. | ꙗ҆кова̀ крѣ́пость человѣ́ча, та́кожде ꙗ҆́рость є҆гѡ̀ бꙋ́детъ, и҆ ꙗ҆́коже бога́тство є҆гѡ̀, возвы́ситъ гнѣ́въ сво́й. |
|
13
|
13
|
| Палка суперечка розпалює вогонь, а палка сварка проливає кров. | Рве́нїе ско́рое возжига́етъ ѻ҆́гнь, и҆ сва́ръ на́глый пролива́етъ кро́вь. |
|
14
|
14
|
| Якщо подуєш на іскру, вона розгориться, а якщо плюнеш на неї, згасне: те й інше виходить з уст твоїх. | А҆́ще подꙋ́еши на и҆́скрꙋ, возгори́тсѧ: и҆ а҆́ще плю́неши на ню̀, оу҆га́снетъ: ѻ҆боѧ́ же и҆зо оу҆́стъ твои́хъ и҆схо́дѧтъ. |
|
15
|
15
|
| Навушник і двоязичний нехай будуть прокляті, бо вони погубили багатьох, які жили у тиші; | Шепотника̀ и҆ двоѧзы́чника подоба́етъ клѧ́сти: мно́гихъ бо ми́рныхъ погꙋби́ша. |
|
16
|
16
|
| язик третій багатьох похитнув і виганяв їх від народу до народу, | Ѧ҆зы́къ трегꙋ́бый мнѡ́ги потрѧсѐ и҆ разлꙋчѝ ѧ҆̀ ѿ ꙗ҆зы́ка во ꙗ҆зы́къ, |
|
17
|
17
|
| і руйнував укріплені міста і знищував доми вельмож; | и҆ гра́ды твє́рды разорѝ и҆ до́мы вельмо́жей превратѝ: |
|
18
|
18
|
| язик третій вигнав доблесних дружин і позбавив їх трудів їх; | ѧ҆зы́къ трегꙋ́бый жєны̀ дѡ́блїѧ и҆згна̀ и҆ лишѝ ѧ҆̀ ѿ трꙋдѡ́въ и҆́хъ: |
|
19
|
19
|
| хто слухає його, той не знайде спокою і не буде жити у тиші. | вне́млѧй є҆мꙋ̀ не и҆́мать ѡ҆брѣстѝ поко́ѧ, нижѐ всели́тсѧ со безмо́лвїемъ. |
|
20
|
20
|
| Удар бича робить рубці, а удар язика розтрощить кістки; | Ꙗ҆́зва бична́ѧ стрꙋ́пы твори́тъ, ꙗ҆́зва же ѧ҆зы́чнаѧ сокрꙋша́етъ кѡ́сти. |
|
21
|
21
|
| багато хто упав від вістря меча, але не стільки, скільки полягло від язика; | Мно́зи падо́ша ѻ҆́стрїемъ меча̀, но не ꙗ҆́коже па́дшїи ѧ҆зы́комъ: |
|
22
|
22
|
| щасливий, хто сховався від нього, хто не відчув люті його, хто не тягнув ярма його і не зв’язаний був путами його; | блаже́нъ, и҆́же оу҆кры́етсѧ ѿ негѡ̀, и҆́же не про́йде въ ꙗ҆́рости є҆гѡ̀, и҆́же не повлечѐ и҆́га є҆гѡ̀ и҆ оу҆́зами є҆гѡ̀ не свѧ́занъ бы́сть: |
|
23
|
23
|
| бо ярмо його — ярмо залізне, і пута його — пута мідні, | и҆́го бо є҆гѡ̀ и҆́го желѣ́зно, и҆ оу҆́зы є҆гѡ̀ оу҆́зы мѣ̑дѧны: |
|
24
|
24
|
| смерть люта — смерть його, і саме пекло краще за нього. | сме́рть люта̀ сме́рть є҆гѡ̀, и҆ па́че є҆гѡ̀ лꙋ́чше є҆́сть а҆́дъ. |
|
25
|
25
|
| Не оволодіє він благочестивими, і не згорять вони у полум’ї його; | Не ѡ҆блада́етъ благовѣ́рными, и҆ въ пла́мени є҆гѡ̀ не сгорѧ́тъ. |
|
26
|
26
|
| ті, що залишають Господа, впадуть у нього; у них розпалиться він і не згасне: він буде посланий на них, як лев, і, як барс, буде знищувати їх. | Ѡ҆ставлѧ́ющїи гдⷭ҇а впадꙋ́тсѧ въ ѻ҆́нь, и҆ въ ни́хъ возгори́тсѧ и҆ не оу҆га́снетъ: по́сланъ бꙋ́детъ на нѧ̀ ꙗ҆́кѡ ле́въ, и҆ ꙗ҆́кѡ па́рдъ погꙋби́тъ ѧ҆̀. |
|
27
|
27
|
| Дивись, обгороди володіння твоє терням, | Ви́ждь, ѡ҆градѝ стѧжа́нїе твоѐ те́рнїемъ, |
|
28
|
28
|
| зв’яжи срібло твоє і золото, | сребро̀ твоѐ и҆ зла́то твоѐ свѧжѝ, |
|
29
|
29
|
| і для слів твоїх зроби вагу і міру, і для вуст твоїх — двері і засув. | и҆ словесє́мъ твои̑мъ сотворѝ вѣ́съ и҆ мѣ́рꙋ, и҆ оу҆ста́мъ твои̑мъ сотворѝ две́рь и҆ заво́рꙋ. |
|
30
|
30
|
| Бережися, щоб не спіткнутися ними і не впасти перед зловмисником. | Внима́й, да не ка́кѡ поползне́шисѧ и҆́мъ, нижѐ паде́ши прѧ́мѡ ловѧ́щемꙋ. |
