1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 33
|
Глава́ л҃г
|
|
1
|
1
|
|
З тим, хто боїться Господа, не станеться зла, але й у спокусі Він визволить його.
|
Боѧ́щагосѧ гдⷭ҇а не срѧ́щетъ ѕло̀: а҆́ще и҆ въ напа́сть впаде́тъ, па́ки и҆́зметъ є҆го̀.
|
|
2
|
2
|
|
Мудрий муж не зненавидить закон, а хто удавано тримається його — як корабель у бурю.
|
Мꙋ́жъ премꙋ́дръ не возненави́дитъ зако́на, сꙋмнѧ́йжесѧ въ не́мъ ꙗ҆́коже въ бꙋ́ри кора́бль.
|
|
3
|
3
|
|
Розумна людина вірить закону, і закон для неї вірний, як відповідь урима.
|
Человѣ́къ разꙋми́въ вѣ́рꙋ и҆́метъ зако́нꙋ, и҆ зако́нъ є҆мꙋ̀ вѣ́ренъ,
|
|
4
|
4
|
|
Приготуй слово — і будеш вислуханий; збери настановлення — і відповідай.
|
ꙗ҆́кѡ вопроше́нїе пра́ведныхъ. Пригото́ви сло́во, и҆ та́кѡ оу҆слы́шанъ бꙋ́деши: сочета́й наказа́нїе и҆ тогда̀ ѿвѣща́й.
|
|
5
|
5
|
|
Колесо у колісниці — серце нерозумного, і як крутиться вісь — думка його.
|
Ко́ло колесни́чное оу҆тро́ба бꙋ́ѧгѡ, и҆ ꙗ҆́коже ѻ҆́сь вертѧ́щаѧсѧ помышле́нїе є҆гѡ̀.
|
|
6
|
6
|
|
Глузливий друг те саме, що запальний кінь, який під усяким сідоком ірже.
|
Ко́нь на ꙗ҆жде́нїи ꙗ҆́кѡ дрꙋ́гъ лицемѣ́ренъ, под̾ всѧ́кимъ ꙗ҆здѧ́щимъ рже́тъ.
|
|
7
|
7
|
|
Чому один день кращий за інший, тоді як кожне денне світло у році виходить від сонця?
|
Почто̀ де́нь днѐ преспѣва́етъ, и҆ всѧ́къ свѣ́тъ днѐ лѣ́та ѿ со́лнца;
|
|
8
|
8
|
|
Вони розділені премудрістю Господа; Він розрізнив часи і свята:
|
Ра́зꙋмомъ гдⷭ҇нимъ разлꙋчи́стасѧ, и҆ и҆змѣнѝ вре́мѧ и҆ пра́здники:
|
|
9
|
9
|
|
деякі з них Він підніс і освятив, а інші поклав у числі звичайних днів.
|
ѿ ни́хъ вознесѐ и҆ ѡ҆ст҃ѝ, и҆ ѿ ни́хъ положѝ въ число̀ дні́й.
|
|
10
|
10
|
|
І всі люди з пороху, і Адам був створений із землі;
|
И҆ человѣ́цы всѝ ѿ пе́рсти, и҆ ѿ землѝ со́зданъ бы́сть а҆да́мъ.
|
|
11
|
11
|
|
але за всевіданням Своїм Господь поклав різницю між ними і призначив їм різні путі:
|
Мно́жествомъ вѣ́дѣнїѧ гдⷭ҇ь раздѣлѝ ѧ҆̀ и҆ и҆змѣнѝ пꙋти̑ и҆́хъ.
|
|
12
|
12
|
|
одних з них благословив і підніс, інших освятив і наблизив до Себе, а ще інших прокляв і принизив і зрушив з місця їх.
|
Ѿ ни́хъ блгⷭ҇вѝ и҆ вознесѐ, и҆ ѿ ни́хъ ѡ҆ст҃ѝ и҆ къ себѣ̀ прибли́жи, ѿ ни́хъ проклѧ̀ и҆ смирѝ и҆ совратѝ и҆̀хъ ѿ стоѧ́нїѧ и҆́хъ.
|
|
13
|
13
|
|
Як глина у гончара у руці його, і всі долі її в його волі, так люди — у руці Творця їх, і Він воздає їм за судом Своїм.
|
Ꙗ҆́кѡ бре́нїе скꙋде́льника въ рꙋцѣ̀ є҆гѡ̀, всѝ пꙋтїѐ є҆гѡ̀ по и҆зволе́нїю є҆гѡ̀: та́кѡ человѣ́цы въ рꙋцѣ̀ сотво́ршагѡ и҆̀хъ, и҆́мже возда́стъ по сꙋдꙋ̀ своемꙋ̀.
|
|
14
|
14
|
|
Як навпроти зла — добро, і навпроти смерти — життя, так навпроти благочестивого — грішник. Так дивись і на усі діла Всевишнього: їх по два, одне навпроти другого.
|
(Ꙗ҆́кѡ) проти́вꙋ ѕло́мꙋ благо́е и҆ проти́вꙋ сме́рти живо́тъ, та́кѡ проти́вꙋ благочести́вагѡ грѣ́шникъ. И҆ си́це воззрѝ во всѧ̑ дѣла̀ вы́шнѧгѡ: дво́е дво́е, є҆ди́но проти́вꙋ є҆ди́номꙋ.
|
|
15
|
15
|
|
І я останній ретельно потрудився, як той, що підбирав після збирачів виноград,
|
А҆́зъ же послѣ́днїй бдѣ́хъ и҆ наслѣ́дихъ ꙗ҆́коже ѿ нача́тка, ꙗ҆́коже собира́ѧй в̾слѣ́дъ ѡ҆б̾има́телей вїногра́дныхъ.
|
|
16
|
16
|
|
і з благословення Господа устиг і наповнив точило, як збирач винограду.
|
Во блгⷭ҇ве́нїе гдⷭ҇не достиго́хъ и҆ ꙗ҆́кѡ ѡ҆б̾има́тель напо́лнихъ точи́ло.
|
|
17
|
17
|
|
Зрозумійте, що я трудився не для себе одного, але для всіх, хто шукає настановлення.
|
Разсмотри́те, ꙗ҆́кѡ не себѣ̀ є҆ди́номꙋ трꙋди́хсѧ, но всѣ̑мъ и҆́щꙋщымъ наказа́нїѧ.
|
|
18
|
18
|
|
Послухайте мене, князі народу, і вслухайтеся, начальники зібрання:
|
Послꙋ́шайте менѐ, вельмѡ́жи люді́й, и҆ вла́стелїе собо́ра, внꙋши́те.
|
|
19
|
19
|
|
ні синові, ні дружині, ні братові, ні другові не давай влади над тобою за життя твого;
|
Сы́нꙋ и҆ женѣ̀, бра́тꙋ и҆ дрꙋ́гꙋ не да́ждь вла́сти на себѣ̀ въ животѣ̀ свое́мъ,
|
|
20
|
20
|
|
і не віддавай іншому маєтку твого, щоб, розкаявшись, не благати за нього.
|
и҆ не да́ждь и҆но́мꙋ и҆мѣ́нїѧ своегѡ̀, да не раска́ешисѧ тре́бꙋѧй и҆̀хъ:
|
|
21
|
21
|
|
Доки ти живий і дихання у тобі, не замінюй себе ніким;
|
до́ндеже жи́въ є҆сѝ и҆ дыха́нїе въ тебѣ̀, не и҆змѣнѝ себѐ всѧ́цѣй пло́ти:
|
|
22
|
22
|
|
бо краще, щоб діти просили тебе, ніж тобі дивитися в руки синів твоїх.
|
лꙋ́чше бо є҆́сть, да тебѣ̀ мо́лѧтсѧ ча̑да твоѧ̑, не́жели тебѣ̀ зрѣ́ти въ рꙋ́цѣ ча̑дъ твои́хъ.
|
|
23
|
23
|
|
У всіх справах твоїх будь головним, і не клади плями на честь твою.
|
Во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ твои́хъ бꙋ́ди преспѣва́ѧ и҆ не да́ждь поро́ка на сла́вꙋ твою̀.
|
|
24
|
24
|
|
В кінці днів життя твого і при смерті передай спадщину.
|
Въ де́нь сконча́нїѧ дні́й живота̀ твоегѡ̀ и҆ во вре́мѧ сме́рти твоеѧ̀ раздѣлѝ наслѣ́дїе твоѐ.
|
|
25
|
25
|
|
Корм, палка і ярмо — для осла; хліб, покарання і справа — для раба.
|
Пи́ща и҆ же́злїе и҆ бре́мѧ ѻ҆слꙋ̀: хлѣ́бъ и҆ наказа́нїе и҆ дѣ́ло рабꙋ̀.
|
|
26
|
26
|
|
Завантажуй раба роботою — і будеш мати спокій; послаб руки йому — і він буде шукати свободи.
|
Накажѝ раба̀, и҆ ѡ҆брѧ́щеши поко́й: ѡ҆сла́би рꙋ́кꙋ є҆мꙋ̀, и҆ и҆ска́ти на́чнетъ свобо́ды.
|
|
27
|
27
|
|
Ярмо і ремінь зігнуть шию вола, а для лукавого раба — кайдани і рани;
|
И҆́го и҆ реме́нь вы́ю прекланѧ́ютъ, и҆ рабꙋ̀ лꙋка́вꙋ оу҆́зы и҆ ра̑ны.
|
|
28
|
28
|
|
використовуй його для праці, щоб він не залишався в неробстві, тому що бездіяльність навчила багато чого злого;
|
Вложѝ є҆го̀ въ дѣ́ло, да не пра́зденъ бꙋ́детъ, мно́зѣй бо ѕло́бѣ наꙋчи́ла пра́здность:
|
|
29
|
29
|
|
пристав його до справи, як йому належить, і якщо він не буде коритися, наклади на нього важкі кайдани.
|
оу҆стро́й є҆го̀ въ дѣ́лѣхъ, ꙗ҆́коже подоба́етъ є҆мꙋ̀, и҆ а҆́ще не послꙋ́шаетъ, всадѝ є҆го̀ во ѡ҆кѡ́вы.
|
|
30
|
30
|
|
Але ні на кого не накладай зайвого і нічого не роби необдумано.
|
И҆ не бꙋ́ди и҆зли́шенъ над̾ всѧ́кою пло́тїю, и҆ без̾ сꙋда̀ не сотворѝ ничесѡ́же.
|
|
31
|
31
|
|
Якщо є в тебе раб, то нехай буде він як ти, бо ти придбав його кров’ю;
|
А҆́ще тѝ є҆́сть ра́бъ, да бꙋ́детъ ꙗ҆́коже ты̀, поне́же кро́вїю стѧжа́лъ є҆сѝ є҆го̀:
|
|
32
|
32
|
|
якщо є в тебе раб, то поводься з ним, як з братом, бо ти будеш мати потребу в ньому, як у душі твоїй;
|
а҆́ще тѝ є҆́сть ра́бъ, и҆мѣ́й є҆го̀ ꙗ҆́коже бра́та, поне́же ꙗ҆́кѡ дꙋшѝ твоеѧ̀ востре́бꙋеши є҆гѡ̀:
|
|
33
|
33
|
|
якщо ти будеш кривдити його, і він встане й утече від тебе, то на якій дорозі ти будеш шукати його?
|
а҆́ще ѡ҆ѕло́биши є҆го̀ непра́веднѡ, и҆ воста́въ ѿбѣжи́тъ, кі́имъ пꙋте́мъ пои́щеши є҆гѡ̀; (не вѣ́си.)
|
