1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 22
|
Главa к7в
|
|
1
|
1
|
| І відповів Елифаз феманитянин і сказав: | Tвэщaвъ же є3ліфaзъ fеманjтинъ, речE: |
|
2
|
2
|
| хіба може людина приносити користь Богу? Розумний приносить користь собі самому. | не гDь ли є4сть научazй рaзуму и3 хи1трости; |
|
3
|
3
|
| Яке задоволення Вседержителю від того, що ти праведний? І чи буде Йому вигода від того, що ти тримаєш путі твої у непорочності? | И$бо к0е попечeніе гDу, ѓще ты2 бhлъ є3си2 дёлы непор0ченъ; и3ли2 (кaz) п0льза, ћкw пр0стъ твори1ти бyдеши пyть тв0й; |
|
4
|
4
|
| Невже Він, боячись тебе, вступить з тобою в змагання, піде судитися з тобою? | и3ли2 њпасeніе и3мёz t тебє2 њбличи1тъ тS и3 вни1детъ съ тоб0ю въ сyдъ; |
|
5
|
5
|
| Певно, злоба твоя велика, і беззаконням твоїм немає кінця. | Е#дA ѕл0ба твоS є4сть не мн0га; безчи1сленніи же твои2 сyть грэси2; |
|
6
|
6
|
| Певно, ти брав застави від братів твоїх ні за що і з напівголих знімав одяг. | Въ зал0гъ бо и3мaлъ є3си2 t брaтіи твоеS вотщE, nдeжду же наги1хъ tнимaлъ є3си2, |
|
7
|
7
|
| Стомленому спрагою не подавав води напитися і голодному відмовляв у хлібі; | нижE вод0ю жaждущихъ напои1лъ є3си2, но ѓлчущихъ лиши1лъ є3си2 хлёба: |
|
8
|
8
|
| а людині сильній ти давав землю, і сановитий оселявся на ній. | ўдивлsлсz же є3си2 нёкихъ лицY и3 повергaлъ є3си2 ўб0гихъ на земли2: |
|
9
|
9
|
| Вдів ти відсилав ні з чим і сиріт залишав з порожніми руками. | вдови6цы же tпусти1лъ є3си2 тщы2 и3 сирwты2 њѕл0билъ є3си2. |
|
10
|
10
|
| За те навколо тебе петлі, і збурив тебе несподіваний жах, | Сегw2 рaди њбыд0ша тS сBти, и3 поспэши2 на тS рaть вели1ка: |
|
11
|
11
|
| або пітьма, в якій ти нічого не бачиш, і великі води покрили тебе. | свётъ тебЁ тмA бhсть, ўснyвшаго же водa тz покры2. |
|
12
|
12
|
| Чи не вище небес Бог? подивися вгору на зірки, як вони високо! | Е#дA на выс0кихъ живhй не призирaетъ; ўкори1зною же возносsщихсz смири2. |
|
13
|
13
|
| І ти говориш: що знає Бог? чи може Він судити крізь морок? | И# рeклъ є3си2: что2 разумЁ крёпкій; и3ли2 во мрaцэ разсyдитъ; |
|
14
|
14
|
| Хмари — завіса Його, так що Він не бачить, а ходить тільки по небесному колу. | W$блакъ покр0въ є3гw2, и3 неуви1димь бyдетъ, и3 крyгъ небесE њбх0дитъ. |
|
15
|
15
|
| Невже ти тримаєшся путі древніх, якою йшли люди беззаконні, | Е#дA стезю2 дрeвнюю сохрани1ши, въ ню1же ходи1ша мyжіе непрaведни, |
|
16
|
16
|
| які передчасно були винищені, коли вода розлилася під основу їхню? | и5же ћти бhша прeжде врeмене; рэкA текyщаz њснов†ніz и4хъ, |
|
17
|
17
|
| Вони говорили Богу: відійди від нас! і що зробить їм Вседержитель? | глаг0лющіи: что2 сотвори1тъ нaмъ гDь; и3ли2 что2 нанесeтъ на ны2 вседержи1тель; |
|
18
|
18
|
| А Він наповнював доми їхні добром. Але, рада нечестивих, будь далекою від мене! | И$же и3сп0лнилъ є4сть д0мы и4хъ благи1ми: совётъ же нечести1выхъ далeче t негw2. |
|
19
|
19
|
| Бачили праведники і раділи, і непорочний сміявся: | Ви1дэвше прaвєдницы возсмэsшасz, непор0ченъ же глумлsшесz и5мъ: |
|
20
|
20
|
| ворог наш знищений, а те, що залишилося після них, пожер вогонь. | не поги1бе ли и3мёніе и4хъ, и3 њстaнки и4хъ поsстъ џгнь; |
|
21
|
21
|
| Зблизься ж з Ним — і будеш спокійний; через це прийде до тебе добро. | Бyди u5бо твeрдъ, ѓще претерпи1ши, пот0мъ пл0дъ тв0й бyдетъ во благи1хъ. |
|
22
|
22
|
| Прийми з вуст Його закон і поклади слова Його в серце твоє. | Пріими1 же и3з8 ќстъ є3гw2 и3зрэчeніе и3 воспріими2 словесA є3гw2 въ сeрдце твоE. |
|
23
|
23
|
| Якщо ти звернешся до Вседержителя, то знову влаштуєшся, проженеш беззаконня від намету твого | Ѓще же њбрати1шисz и3 смири1ши себE пред8 гDемъ, и3 далeче сотвори1ши t жили1ща твоегw2 непрaвду, |
|
24
|
24
|
| і будеш вважати за порох блискучий метал, і за камені потоків — золото Офірське. | и3 положeнъ бyдеши на пeрсти въ кaмени, и3 ћкоже кaмень пот0ка њфjрска. |
|
25
|
25
|
| І буде Вседержитель твоїм золотом і блискучим сріблом у тебе, | Бyдетъ u5бо тебЁ вседержи1тель пом0щникъ t вр†гъ, чи1ста же сотвори1тъ тS ћкоже сребро2 разжжeно, |
|
26
|
26
|
| бо тоді будеш радуватися за Вседержителя і піднімеш до Бога лице твоє. | пот0мъ дерзновeніе воз8имёеши пред8 бGомъ, воззрёвъ вeселw на нeбо. |
|
27
|
27
|
| Помолишся Йому, і Він почує тебе, і ти виконаєш обітниці твої. | Пом0льшусz же тебЁ къ немY, ўслhшитъ тS, дaстъ же ти2 њбёты тво‰ воздaти, |
|
28
|
28
|
| Покладеш намір, і він здійсниться у тебе, і над путями твоїми буде сяяти світло. | ўстр0итъ же ти2 жили1ще прaвды, на путeхъ же твои1хъ бyдетъ свётъ: |
|
29
|
29
|
| Коли хто буде принижений, ти скажеш: піднесення! і Він спасе засмученого лицем, | ћкw смири1лъ є3си2 себE, тогдA речeши: вознесeсz, и3 пони1кша nчи1ма спасeтъ, |
|
30
|
30
|
| визволить і невинного, і він спасеться чистотою рук твоїх. | и3збaвитъ непови1ннаго, и3 спасeшисz чи1стыма рукaма твои1ма. |
