1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ л҃г
|
Глава 33
|
|
1
|
1
|
| Боѧ́щагосѧ гдⷭ҇а не срѧ́щетъ ѕло̀: а҆́ще и҆ въ напа́сть впаде́тъ, па́ки и҆́зметъ є҆го̀. | З тим, хто боїться Господа, не станеться зла, але й у спокусі Він визволить його. |
|
2
|
2
|
| Мꙋ́жъ премꙋ́дръ не возненави́дитъ зако́на, сꙋмнѧ́йжесѧ въ не́мъ ꙗ҆́коже въ бꙋ́ри кора́бль. | Мудрий муж не зненавидить закон, а хто удавано тримається його — як корабель у бурю. |
|
3
|
3
|
| Человѣ́къ разꙋми́въ вѣ́рꙋ и҆́метъ зако́нꙋ, и҆ зако́нъ є҆мꙋ̀ вѣ́ренъ, | Розумна людина вірить закону, і закон для неї вірний, як відповідь урима. |
|
4
|
4
|
| ꙗ҆́кѡ вопроше́нїе пра́ведныхъ. Пригото́ви сло́во, и҆ та́кѡ оу҆слы́шанъ бꙋ́деши: сочета́й наказа́нїе и҆ тогда̀ ѿвѣща́й. | Приготуй слово — і будеш вислуханий; збери настановлення — і відповідай. |
|
5
|
5
|
| Ко́ло колесни́чное оу҆тро́ба бꙋ́ѧгѡ, и҆ ꙗ҆́коже ѻ҆́сь вертѧ́щаѧсѧ помышле́нїе є҆гѡ̀. | Колесо у колісниці — серце нерозумного, і як крутиться вісь — думка його. |
|
6
|
6
|
| Ко́нь на ꙗ҆жде́нїи ꙗ҆́кѡ дрꙋ́гъ лицемѣ́ренъ, под̾ всѧ́кимъ ꙗ҆здѧ́щимъ рже́тъ. | Глузливий друг те саме, що запальний кінь, який під усяким сідоком ірже. |
|
7
|
7
|
| Почто̀ де́нь днѐ преспѣва́етъ, и҆ всѧ́къ свѣ́тъ днѐ лѣ́та ѿ со́лнца; | Чому один день кращий за інший, тоді як кожне денне світло у році виходить від сонця? |
|
8
|
8
|
| Ра́зꙋмомъ гдⷭ҇нимъ разлꙋчи́стасѧ, и҆ и҆змѣнѝ вре́мѧ и҆ пра́здники: | Вони розділені премудрістю Господа; Він розрізнив часи і свята: |
|
9
|
9
|
| ѿ ни́хъ вознесѐ и҆ ѡ҆ст҃ѝ, и҆ ѿ ни́хъ положѝ въ число̀ дні́й. | деякі з них Він підніс і освятив, а інші поклав у числі звичайних днів. |
|
10
|
10
|
| И҆ человѣ́цы всѝ ѿ пе́рсти, и҆ ѿ землѝ со́зданъ бы́сть а҆да́мъ. | І всі люди з пороху, і Адам був створений із землі; |
|
11
|
11
|
| Мно́жествомъ вѣ́дѣнїѧ гдⷭ҇ь раздѣлѝ ѧ҆̀ и҆ и҆змѣнѝ пꙋти̑ и҆́хъ. | але за всевіданням Своїм Господь поклав різницю між ними і призначив їм різні путі: |
|
12
|
12
|
| Ѿ ни́хъ блгⷭ҇вѝ и҆ вознесѐ, и҆ ѿ ни́хъ ѡ҆ст҃ѝ и҆ къ себѣ̀ прибли́жи, ѿ ни́хъ проклѧ̀ и҆ смирѝ и҆ совратѝ и҆̀хъ ѿ стоѧ́нїѧ и҆́хъ. | одних з них благословив і підніс, інших освятив і наблизив до Себе, а ще інших прокляв і принизив і зрушив з місця їх. |
|
13
|
13
|
| Ꙗ҆́кѡ бре́нїе скꙋде́льника въ рꙋцѣ̀ є҆гѡ̀, всѝ пꙋтїѐ є҆гѡ̀ по и҆зволе́нїю є҆гѡ̀: та́кѡ человѣ́цы въ рꙋцѣ̀ сотво́ршагѡ и҆̀хъ, и҆́мже возда́стъ по сꙋдꙋ̀ своемꙋ̀. | Як глина у гончара у руці його, і всі долі її в його волі, так люди — у руці Творця їх, і Він воздає їм за судом Своїм. |
|
14
|
14
|
| (Ꙗ҆́кѡ) проти́вꙋ ѕло́мꙋ благо́е и҆ проти́вꙋ сме́рти живо́тъ, та́кѡ проти́вꙋ благочести́вагѡ грѣ́шникъ. И҆ си́це воззрѝ во всѧ̑ дѣла̀ вы́шнѧгѡ: дво́е дво́е, є҆ди́но проти́вꙋ є҆ди́номꙋ. | Як навпроти зла — добро, і навпроти смерти — життя, так навпроти благочестивого — грішник. Так дивись і на усі діла Всевишнього: їх по два, одне навпроти другого. |
|
15
|
15
|
| А҆́зъ же послѣ́днїй бдѣ́хъ и҆ наслѣ́дихъ ꙗ҆́коже ѿ нача́тка, ꙗ҆́коже собира́ѧй в̾слѣ́дъ ѡ҆б̾има́телей вїногра́дныхъ. | І я останній ретельно потрудився, як той, що підбирав після збирачів виноград, |
|
16
|
16
|
| Во блгⷭ҇ве́нїе гдⷭ҇не достиго́хъ и҆ ꙗ҆́кѡ ѡ҆б̾има́тель напо́лнихъ точи́ло. | і з благословення Господа устиг і наповнив точило, як збирач винограду. |
|
17
|
17
|
| Разсмотри́те, ꙗ҆́кѡ не себѣ̀ є҆ди́номꙋ трꙋди́хсѧ, но всѣ̑мъ и҆́щꙋщымъ наказа́нїѧ. | Зрозумійте, що я трудився не для себе одного, але для всіх, хто шукає настановлення. |
|
18
|
18
|
| Послꙋ́шайте менѐ, вельмѡ́жи люді́й, и҆ вла́стелїе собо́ра, внꙋши́те. | Послухайте мене, князі народу, і вслухайтеся, начальники зібрання: |
|
19
|
19
|
| Сы́нꙋ и҆ женѣ̀, бра́тꙋ и҆ дрꙋ́гꙋ не да́ждь вла́сти на себѣ̀ въ животѣ̀ свое́мъ, | ні синові, ні дружині, ні братові, ні другові не давай влади над тобою за життя твого; |
|
20
|
20
|
| и҆ не да́ждь и҆но́мꙋ и҆мѣ́нїѧ своегѡ̀, да не раска́ешисѧ тре́бꙋѧй и҆̀хъ: | і не віддавай іншому маєтку твого, щоб, розкаявшись, не благати за нього. |
|
21
|
21
|
| до́ндеже жи́въ є҆сѝ и҆ дыха́нїе въ тебѣ̀, не и҆змѣнѝ себѐ всѧ́цѣй пло́ти: | Доки ти живий і дихання у тобі, не замінюй себе ніким; |
|
22
|
22
|
| лꙋ́чше бо є҆́сть, да тебѣ̀ мо́лѧтсѧ ча̑да твоѧ̑, не́жели тебѣ̀ зрѣ́ти въ рꙋ́цѣ ча̑дъ твои́хъ. | бо краще, щоб діти просили тебе, ніж тобі дивитися в руки синів твоїх. |
|
23
|
23
|
| Во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ твои́хъ бꙋ́ди преспѣва́ѧ и҆ не да́ждь поро́ка на сла́вꙋ твою̀. | У всіх справах твоїх будь головним, і не клади плями на честь твою. |
|
24
|
24
|
| Въ де́нь сконча́нїѧ дні́й живота̀ твоегѡ̀ и҆ во вре́мѧ сме́рти твоеѧ̀ раздѣлѝ наслѣ́дїе твоѐ. | В кінці днів життя твого і при смерті передай спадщину. |
|
25
|
25
|
| Пи́ща и҆ же́злїе и҆ бре́мѧ ѻ҆слꙋ̀: хлѣ́бъ и҆ наказа́нїе и҆ дѣ́ло рабꙋ̀. | Корм, палка і ярмо — для осла; хліб, покарання і справа — для раба. |
|
26
|
26
|
| Накажѝ раба̀, и҆ ѡ҆брѧ́щеши поко́й: ѡ҆сла́би рꙋ́кꙋ є҆мꙋ̀, и҆ и҆ска́ти на́чнетъ свобо́ды. | Завантажуй раба роботою — і будеш мати спокій; послаб руки йому — і він буде шукати свободи. |
|
27
|
27
|
| И҆́го и҆ реме́нь вы́ю прекланѧ́ютъ, и҆ рабꙋ̀ лꙋка́вꙋ оу҆́зы и҆ ра̑ны. | Ярмо і ремінь зігнуть шию вола, а для лукавого раба — кайдани і рани; |
|
28
|
28
|
| Вложѝ є҆го̀ въ дѣ́ло, да не пра́зденъ бꙋ́детъ, мно́зѣй бо ѕло́бѣ наꙋчи́ла пра́здность: | використовуй його для праці, щоб він не залишався в неробстві, тому що бездіяльність навчила багато чого злого; |
|
29
|
29
|
| оу҆стро́й є҆го̀ въ дѣ́лѣхъ, ꙗ҆́коже подоба́етъ є҆мꙋ̀, и҆ а҆́ще не послꙋ́шаетъ, всадѝ є҆го̀ во ѡ҆кѡ́вы. | пристав його до справи, як йому належить, і якщо він не буде коритися, наклади на нього важкі кайдани. |
|
30
|
30
|
| И҆ не бꙋ́ди и҆зли́шенъ над̾ всѧ́кою пло́тїю, и҆ без̾ сꙋда̀ не сотворѝ ничесѡ́же. | Але ні на кого не накладай зайвого і нічого не роби необдумано. |
|
31
|
31
|
| А҆́ще тѝ є҆́сть ра́бъ, да бꙋ́детъ ꙗ҆́коже ты̀, поне́же кро́вїю стѧжа́лъ є҆сѝ є҆го̀: | Якщо є в тебе раб, то нехай буде він як ти, бо ти придбав його кров’ю; |
|
32
|
32
|
| а҆́ще тѝ є҆́сть ра́бъ, и҆мѣ́й є҆го̀ ꙗ҆́коже бра́та, поне́же ꙗ҆́кѡ дꙋшѝ твоеѧ̀ востре́бꙋеши є҆гѡ̀: | якщо є в тебе раб, то поводься з ним, як з братом, бо ти будеш мати потребу в ньому, як у душі твоїй; |
|
33
|
33
|
| а҆́ще ѡ҆ѕло́биши є҆го̀ непра́веднѡ, и҆ воста́въ ѿбѣжи́тъ, кі́имъ пꙋте́мъ пои́щеши є҆гѡ̀; (не вѣ́си.) | якщо ти будеш кривдити його, і він встане й утече від тебе, то на якій дорозі ти будеш шукати його? |
