1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 10
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
| ΚΑΜΝΩΝ τῇ ψυχῇ μου, στένων ἐπαφήσω ἐπ᾿ αὐτὸν τὰ ρήματά μου· λαλήσω πικρίᾳ ψυχῆς μου συνεχόμενος | Обридло душі моїй життя моє; віддамся суму моєму; буду говорити в скорботі душі моєї. |
|
2
|
2
|
| καὶ ἐρῶ πρὸς Κύριον· μή με ἀσεβεῖν δίδασκε· καὶ διατί με οὕτως ἔκρινας; | Скажу Богу: не звинувачуй мене; оголоси мені, за що Ти зі мною борешся? |
|
3
|
3
|
| ἦ καλόν σοι, ἐὰν ἀδικήσω, ὅτι ἀπείπω ἔργα χειρῶν σου, βουλῇ δὲ ἀσεβῶν προσέσχες; | Чи добре для Тебе, що Ти пригнічуєш, що зневажаєш діла рук Твоїх, а на раду нечестивих посилаєш світло? |
|
4
|
4
|
| ἦ ὥσπερ βροτὸς ὁρᾷ καθορᾷς ἢ καθὼς ὁρᾷ ἄνθρωπος βλέψῃ; | Хіба у Тебе плотські очі, і Ти дивишся, як дивиться людина? |
|
5
|
5
|
| ἦ ὁ βίος σου ἀνθρώπινός ἐστιν ἢ τὰ ἔτη σου ἀνδρός; | Хіба дні Твої, як дні людини, або літа Твої, як дні чоловіка, |
|
6
|
6
|
| ὅτι ἀνεζήτησας τὴν ἀνομίαν μου καὶ τὰς ἁμαρτίας μου ἐξιχνίασας; | чому Ти шукаєш пороку в мені і допитуєшся гріха в мені, |
|
7
|
7
|
| οἶδας γὰρ ὅτι οὐκ ἠσέβησα· ἀλλὰ τίς ἐστιν ὁ ἐκ τῶν χειρῶν σου ἐξαιρούμενος; | хоча знаєш, що я не беззаконник, і що нема кому визволити мене від руки Твоєї? |
|
8
|
8
|
| αἱ χεῖρές σου ἔπλασάν με καὶ ἐποίησάν με, μετὰ ταῦτα μεταβαλών με ἔπαισας. | Твої руки трудилися наді мною й створили всього мене цілком, — і Ти губиш мене? |
|
9
|
9
|
| μνήσθητι ὅτι πηλόν με ἔπλασας, εἰς δὲ γῆν με πάλιν ἀποστρέφεις. | Згадай, що Ти, як глину, обробив мене, і в порох повертаєш мене? |
|
10
|
10
|
| ἦ οὐχ ὥσπερ γάλα με ἤμελξας, ἐτύρωσας δέ με ἴσα τυρῷ; | Чи не Ти вилив мене, як молоко, і, як сир, згустив мене, |
|
11
|
11
|
| δέρμα δὲ καὶ κρέας με ἐνέδυσας, ὀστέοις δὲ καὶ νεύροις με ἐνεῖρας. | шкірою і плоттю одяг мене, кістками і жилами скріпив мене, |
|
12
|
12
|
| ζωὴν δὲ καὶ ἔλεος ἔθου παρ᾿ ἐμοί, ἡ δὲ ἐπισκοπή σου ἐφύλαξέ μου τὸ πνεῦμα. | життя і милість дарував мені, і піклування Твоє зберігало дух мій? |
|
13
|
13
|
| ταῦτα ἔχων ἐν σεαυτῷ οἶδα ὅτι πάντα δύνασαι, ἀδυνατεῖ δέ σοι οὐθέν. | Але і те приховував Ти в серці Своєму, — знаю, що це було в Тебе, — |
|
14
|
14
|
| ἐάν τε γὰρ ἁμάρτω, φυλάσσεις με, ἀπὸ δὲ ἀνομίας οὐκ ἀθῷόν με πεποίηκας. | бо якщо я згрішу, Ти помітиш і не залишиш гріха мого без покарання. |
|
15
|
15
|
| ἐάν τε γὰρ ἀσεβήσω, οἴμοι· ἐὰν δὲ ὦ δίκαιος, οὐ δύναμαι ἀνακύψαι, πλήρης γὰρ ἀτιμίας εἰμί. | Якщо я винен, горе мені! якщо і правий, то не насмілюся підняти голови моєї. Я пересичений приниженням; глянь на страждання моє: |
|
16
|
16
|
| ἀγρεύομαι γὰρ ὥσπερ λέων εἰς σφαγήν, πάλιν γὰρ μεταβαλὼν δεινῶς με ὀλέκεις | воно збільшується. Ти женешся за мною, як лев, і знову нападаєш на мене і дивним являєшся в мені. |
|
17
|
17
|
| ἐπανακαινίζων ἐπ᾿ ἐμὲ τὴν ἔτασίν μου· ὀργῇ δὲ μεγάλῃ μοι ἐχρήσω, ἐπήγαγες δὲ ἐπ᾿ ἐμὲ πειρατήρια. | Виводиш нових свідків Твоїх проти мене; підсилюєш гнів Твій на мене; і біди, одні за іншими, ополчаються проти мене. |
|
18
|
18
|
| ἱνατί οὖν ἐκ κοιλίας με ἐξήγαγες, καὶ οὐκ ἀπέθανον, ὀφθαλμὸς δέ με οὐκ εἶδε, | І навіщо Ти вивів мене з утроби? нехай би я помер, коли ще нічиє око не бачило мене; |
|
19
|
19
|
| καὶ ὥσπερ οὐκ ὢν ἐγενόμην; διατί γὰρ ἐκ γαστρὸς εἰς μνῆμα οὐκ ἀπηλλάγην; | нехай би я, як той, що не був, з утроби перенесений був у гріб! |
|
20
|
20
|
| ἦ οὐκ ὀλίγος ἐστὶν ὁ χρόνος τοῦ βίου μου; ἔασόν με ἀναπαύσασθαι μικρὸν | Чи не короткі дні мої? Залиш, відступи від мене, щоб я трохи підбадьорився, |
|
21
|
21
|
| πρὸ τοῦ με πορευθῆναι ὅθεν οὐκ ἀναστρέψω, εἰς γῆν σκοτεινὴν καὶ γνοφεράν, | раніше ніж відійду, — і вже не повернуся, — у країну темряви і сіні смертної, |
|
22
|
22
|
| εἰς γῆν σκότους αἰωνίου, οὗ οὐκ ἔστι φέγγος, οὐδὲ ὁρᾶν ζωὴν βροτῶν. | у країну мороку, який є морок тіні смертної, де немає упорядкування, де темно, як сама темрява. |
