1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 22
|
Глава 22
|
|
1
|
1
|
| ΥΠΟΛΑΒΩΝ δὲ ᾿Ελιφὰζ ὁ Θαιμανίτης λέγει· | І відповів Елифаз феманитянин і сказав: |
|
2
|
2
|
| πότερον οὐχὶ ὁ Κύριός ἐστιν ὁ διδάσκων σύνεσιν καὶ ἐπιστήμην; | хіба може людина приносити користь Богу? Розумний приносить користь собі самому. |
|
3
|
3
|
| τί γὰρ μέλει τῷ Κυρίῳ, ἐὰν σὺ ἦσθα τοῖς ἔργοις ἄμεμπτος; ἢ ὠφέλεια, ὅτι ἁπλώσεις τὴν ὁδόν σου; | Яке задоволення Вседержителю від того, що ти праведний? І чи буде Йому вигода від того, що ти тримаєш путі твої у непорочності? |
|
4
|
4
|
| ἦ λόγον σου ποιούμενος ἐλέγξει σε, καὶ συνεισελεύσεταί σοι εἰς κρίσιν; | Невже Він, боячись тебе, вступить з тобою в змагання, піде судитися з тобою? |
|
5
|
5
|
| πότερον οὐχ ἡ κακία σού ἐστι πολλή, ἀναρίθμητοι δὲ σού εἰσιν αἱ ἁμαρτίαι; | Певно, злоба твоя велика, і беззаконням твоїм немає кінця. |
|
6
|
6
|
| ἠνεχύραζες δὲ τοὺς ἀδελφούς σου διακενῆς, ἀμφίασιν δὲ γυμνῶν ἀφείλου· | Певно, ти брав застави від братів твоїх ні за що і з напівголих знімав одяг. |
|
7
|
7
|
| οὐδὲ ὕδωρ διψῶντας ἐπότισας, ἀλλὰ πεινώντων ἐστέρησας ψωμόν· | Стомленому спрагою не подавав води напитися і голодному відмовляв у хлібі; |
|
8
|
8
|
| ἐθαύμασας δέ τινων πρόσωπον, ᾤκισας δὲ τοὺς ἐπὶ τῆς γῆς. | а людині сильній ти давав землю, і сановитий оселявся на ній. |
|
9
|
9
|
| χήρας δὲ ἐξαπέστειλας κενάς, ὀρφανοὺς δὲ ἐκάκωσας. | Вдів ти відсилав ні з чим і сиріт залишав з порожніми руками. |
|
10
|
10
|
| τοιγαροῦν ἐκύκλωσάν σε παγίδες, καὶ ἐσπούδασέ σε πόλεμος ἐξαίσιος. | За те навколо тебе петлі, і збурив тебе несподіваний жах, |
|
11
|
11
|
| τὸ φῶς σοι σκότος ἀπέβη, κοιμηθέντα δὲ ὕδωρ σε ἐκάλυψε. | або пітьма, в якій ти нічого не бачиш, і великі води покрили тебе. |
|
12
|
12
|
| μὴ οὐχὶ ὁ τὰ ὑψηλὰ ναίων ἐφορᾷ; τοὺς δὲ ὕβρει φερομένους ἐταπείνωσε; | Чи не вище небес Бог? подивися вгору на зірки, як вони високо! |
|
13
|
13
|
| καὶ εἶπας· τί ἔγνω ὁ ἰσχυρός; ἦ κατὰ τοῦ γνόφου κρινεῖ; | І ти говориш: що знає Бог? чи може Він судити крізь морок? |
|
14
|
14
|
| νεφέλη ἀποκρυφὴ αὐτοῦ, καὶ οὐχ ὁραθήσεται καὶ γῦρον οὐρανοῦ διαπορεύεται. | Хмари — завіса Його, так що Він не бачить, а ходить тільки по небесному колу. |
|
15
|
15
|
| μὴ τρίβον αἰώνιον φυλάξεις, ἣν ἐπάτησαν ἄνδρες δίκαιοι, | Невже ти тримаєшся путі древніх, якою йшли люди беззаконні, |
|
16
|
16
|
| οἳ συνελήφθησαν ἄωροι; ποταμὸς ἐπιρρέων οἱ θεμέλιοι αὐτῶν, | які передчасно були винищені, коли вода розлилася під основу їхню? |
|
17
|
17
|
| οἱ λέγοντες· Κύριος τί ποιήσει ἡμῖν; ἢ τί ἐπάξεται ἡμῖν ὁ Παντοκράτωρ; | Вони говорили Богу: відійди від нас! і що зробить їм Вседержитель? |
|
18
|
18
|
| ὃς δὲ ἐνέπλησε τοὺς οἴκους αὐτῶν ἀγαθῶν, βουλὴ δὲ ἀσεβῶν πόρρω ἀπ᾿ αὐτοῦ. | А Він наповнював доми їхні добром. Але, рада нечестивих, будь далекою від мене! |
|
19
|
19
|
| ἰδόντες δίκαιοι ἐγέλασαν, ἄμεμπτος δὲ ἐμυκτήρισεν. | Бачили праведники і раділи, і непорочний сміявся: |
|
20
|
20
|
| εἰ μὴ ἠφανίσθη ἡ ὑπόστασις αὐτῶν, καὶ τὸ κατάλειμμα αὐτῶν καταφάγεται πῦρ. | ворог наш знищений, а те, що залишилося після них, пожер вогонь. |
|
21
|
21
|
| γενοῦ δὴ σκληρός, ἐὰν ὑπομείνῃς· εἶτα ὁ καρπός σου ἔσται ἐν ἀγαθοῖς. | Зблизься ж з Ним — і будеш спокійний; через це прийде до тебе добро. |
|
22
|
22
|
| ἔκλαβε δὲ ἐκ στόματος αὐτοῦ ἐξηγορίαν καὶ ἀνάλαβε τὰ ρήματα αὐτοῦ ἐν καρδίᾳ σου. | Прийми з вуст Його закон і поклади слова Його в серце твоє. |
|
23
|
23
|
| ἐὰν δὲ ἐπιστραφῇς καὶ ταπεινώσῃς σεαυτὸν ἔναντι Κυρίου, πόρρω ἐποίησας ἀπὸ διαίτης σου ἄδικον. | Якщо ти звернешся до Вседержителя, то знову влаштуєшся, проженеш беззаконня від намету твого |
|
24
|
24
|
| θήσῃ ἐπὶ χώματι ἐν πέτρᾳ καὶ ὡς πέτρα χειμάρρου Σωφίρ. | і будеш вважати за порох блискучий метал, і за камені потоків — золото Офірське. |
|
25
|
25
|
| ἔσται οὖν σου ὁ Παντοκράτωρ βοηθὸς ἀπὸ ἐχθρῶν, καθαρὸν δὲ ἀποδώσει σε ὥσπερ ἀργύριον πεπυρωμένον. | І буде Вседержитель твоїм золотом і блискучим сріблом у тебе, |
|
26
|
26
|
| εἶτα παρρησιασθήσῃ ἐναντίον Κυρίου ἀναβλέψας εἰς τὸν οὐρανὸν ἱλαρῶς· | бо тоді будеш радуватися за Вседержителя і піднімеш до Бога лице твоє. |
|
27
|
27
|
| εὐξαμένου δέ σου πρὸς αὐτὸν εἰσακούσεταί σου, δώσει δέ σοι ἀποδοῦναι τὰς εὐχάς· | Помолишся Йому, і Він почує тебе, і ти виконаєш обітниці твої. |
|
28
|
28
|
| ἀποκαταστήσει δέ σοι δίαιταν δικαιοσύνης, ἐπὶ δὲ ὁδοῖς σου ἔσται φέγγος. | Покладеш намір, і він здійсниться у тебе, і над путями твоїми буде сяяти світло. |
|
29
|
29
|
| ὅτι ἐταπείνωσας σεαυτόν, καὶ ἐρεῖς· ὑπερηφανεύσατο, καὶ κύφοντα ὀφθαλμοῖς σώσει. | Коли хто буде принижений, ти скажеш: піднесення! і Він спасе засмученого лицем, |
|
30
|
30
|
| ρύσεται ἀθῷον, καὶ διασώθητι ἐν καθαραῖς χερσί σου. | визволить і невинного, і він спасеться чистотою рук твоїх. |
