1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 8
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
|
ΥΠΟΛΑΒΩΝ δὲ Βαλδὰδ ὁ Σαυχίτης λέγει·
|
І відповів Вилдад савхеянин і сказав:
|
|
2
|
2
|
|
μέχρι τίνος λαλήσεις ταῦτα, πνεῦμα πολυρρῆμον τοῦ στόματός σου;
|
чи довго ти будеш говорити так? — слова? вуст твоїх бурхливий вітер!
|
|
3
|
3
|
|
μὴ ὁ Κύριος ἀδικήσει κρίνων ἢ ὁ τὰ πάντα ποιήσας ταράξει τὸ δίκαιον;
|
Невже Бог спотворює суд, і Вседержитель перетворює правду?
|
|
4
|
4
|
|
εἰ οἱ υἱοί σου ἥμαρτον ἐναντίον αὐτοῦ, ἀπέστειλεν ἐν χειρὶ ἀνομίας αὐτῶν.
|
Якщо сини твої згрішили перед Ним, то Він і віддав їх у руку беззаконня їхнього.
|
|
5
|
5
|
|
σὺ δὲ ὄρθριζε πρὸς Κύριον παντοκράτορα δεόμενος.
|
Якщо ж ти знайдеш Бога і помолишся Вседержителю,
|
|
6
|
6
|
|
εἰ καθαρὸς εἶ καὶ ἀληθινός, δεήσεως ἐπακούσεταί σου, ἀποκαταστήσει δέ σοι δίαιταν δικαιοσύνης·
|
і якщо ти чистий і правий, то Він нині ж встане над тобою й умиротворить оселю правди твоєї.
|
|
7
|
7
|
|
ἔσται οὖν τὰ μὲν πρῶτά σου ὀλίγα, τὰ δὲ ἔσχατά σου ἀμύθητα.
|
І якщо спочатку в тебе було мало, то згодом буде дуже багато.
|
|
8
|
8
|
|
ἐπερώτησον γὰρ γενεὰν πρώτην, ἐξιχνίασον δὲ κατὰ γένος πατέρων·
|
Бо запитай у минулих родів і вникни у спостереження батьків їх;
|
|
9
|
9
|
|
χθιζοὶ γάρ ἐσμεν καὶ οὐκ οἴδαμεν, σκιὰ γάρ ἐστιν ἡμῶν ἐπὶ τῆς γῆς ὁ βίος.
|
а ми — вчорашні і нічого не знаємо, тому що наші дні на землі тінь.
|
|
10
|
10
|
|
ἦ οὐχ οὗτοί σε διδάξουσι καὶ ἀναγγελοῦσι καὶ ἐκ καρδίας ἐξάξουσι ρήματα;
|
Ось, вони навчать тебе, скажуть тобі і від серця свого промовлять слова:
|
|
11
|
11
|
|
μὴ θάλλει πάπυρος ἄνευ ὕδατος ἢ ὑψωθήσεται βούτομον ἄνευ πότου;
|
чи піднімається очерет без вологи? чи росте очерет без води?
|
|
12
|
12
|
|
ἔτι ὂν ἐπὶ ρίζης καὶ οὐ μὴ θερισθῇ, πρὸ τοῦ πιεῖν πᾶσα βοτάνη οὐχὶ ξηραίνεται;
|
Ще він у свіжості своїй і не зрізаний, а раніше всякої трави засихає.
|
|
13
|
13
|
|
οὕτως τοίνυν ἔσται τὰ ἔσχατα πάντων τῶν ἐπιλανθανομένων τοῦ Κυρίου· ἐλπὶς γὰρ ἀσεβοῦς ἀπολεῖται.
|
Такі путі всіх, хто забуває Бога, і надія лицеміра загине;
|
|
14
|
14
|
|
ἀοίκητος γὰρ αὐτοῦ ἔσται ὁ οἶκος, ἀράχνη δὲ αὐτοῦ ἀποβήσεται ἡ σκηνή.
|
уповання його підрізане, і впевненість його — дім павука.
|
|
15
|
15
|
|
ἐὰν ὑπερείσῃ τὴν οἰκίαν αὐτοῦ, οὐ μὴ στῇ· ἐπιλαβομένου δὲ αὐτοῦ, οὐ μὴ ὑπομείνῃ·
|
Обіпреться об дім свій і не встоїть; схопиться за нього і не утримається.
|
|
16
|
16
|
|
ὑγρὸς γάρ ἐστιν ὑπὸ ἡλίου, καὶ ἐκ σαπρίας αὐτοῦ ὁ ράδαμνος αὐτοῦ ἐξελεύσεται.
|
Він зеленіє перед сонцем, за сад простягаються гілки його;
|
|
17
|
17
|
|
ἐπὶ συναγωγὴν λίθων κοιμᾶται, ἐν δὲ μέσῳ χαλίκων ζήσεται.
|
у купу каміння вплітається коріння його, між камінням врізується.
|
|
18
|
18
|
|
ἐὰν καταπίῃ, ὁ τόπος ψεύσεται αὐτόν· οὐχ ἑώρακας τοιαῦτα,
|
Але коли вирвуть його з місця його, воно відмовиться від нього: «я не бачило тебе!»
|
|
19
|
19
|
|
ὅτι καταστροφὴ ἀσεβοῦς τοιαύτη, ἐκ δὲ γῆς ἄλλον ἀναβλαστήσει.
|
Ось радість шляху його! а із землі виростають інші.
|
|
20
|
20
|
|
ὁ γὰρ Κύριος οὐ μὴ ἀποποιήσεται τὸν ἄκακον, πᾶν δὲ δῶρον ἀσεβοῦς οὐ δέξεται.
|
Бачиш, Бог не відкидає непорочного і не підтримує руки? лиходіїв.
|
|
21
|
21
|
|
ἀληθινῶν δὲ στόμα ἐμπλήσει γέλωτος, τὰ δὲ χείλη αὐτῶν ἐξομολογήσεως·
|
Він ще наповнить сміхом вуста твої і губи твої радісним вигуком.
|
|
22
|
22
|
|
οἱ δὲ ἐχθροὶ αὐτῶν ἐνδύσονται αἰσχύνην, δίαιτα δὲ ἀσεβοῦς οὐκ ἔσται.
|
Ненависники твої вдягнуться в сором, і намету нечестивих не стане.
|
