1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 21
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
| ΥΠΟΛΑΒΩΝ δὲ ᾿Ιὼβ λέγει· | І відповів Іов і сказав; |
|
2
|
2
|
| ἀκούσατε ἀκούσατέ μου τῶν λόγων, ἵνα μὴ ᾖ μοι παρ᾿ ὑμῶν αὕτη ἡ παράκλησις. | вислухайте уважно слова мої, і це буде мені утіхою від вас. |
|
3
|
3
|
| ἄρατέ με, ἐγὼ δὲ λαλήσω, εἶτ᾿ οὐ καταγελάσετέ μου. | Потерпіть мене, і я буду говорити; а після того, як скажу, насміхайтеся. |
|
4
|
4
|
| τί γάρ; μὴ ἀνθρώπου μου ἡ ἔλεγξις; ἢ διατί οὐ θυμωθήσομαι; | Хіба до людини слова мої? як же мені і не бути слабкодухим? |
|
5
|
5
|
| εἰσβλέψαντες εἰς ἐμὲ θαυμάσετε χεῖρα θέντες ἐπὶ σιαγόνι· | Подивіться на мене і вжахніться, і покладіть перст на вуста. |
|
6
|
6
|
| ἐάν τε γὰρ μνησθῶ, ἐσπούδακα, ἔχουσι δέ μου τὰς σάρκας ὀδύναι. | Лише тільки я згадаю, — здригаюсь, і тремтіння обіймає тіло моє. |
|
7
|
7
|
| διατὶ ἀσεβεῖς ζῶσι, πεπαλαίωνται δὲ καὶ ἐν πλούτῳ; | Чому беззаконні живуть, досягають старости, та й силою міцні? |
|
8
|
8
|
| ὁ σπόρος αὐτῶν κατὰ ψυχήν, τὰ δὲ τέκνα αὐτῶν ἐν ὀφθαλμοῖς. | Діти їхні з ними перед лицем їх, і онуки їхні перед очима їх. |
|
9
|
9
|
| οἱ οἶκοι αὐτῶν εὐθηνοῦσι, φόβος δὲ οὐδαμοῦ, μάστιξ δὲ παρὰ Κυρίου οὐκ ἔστιν ἐπ᾿ αὐτοῖς. | Доми їхні безпечні від страху, і немає жезла Божого на них. |
|
10
|
10
|
| ἡ βοῦς αὐτῶν οὐκ ὠμοτόκησε, διεσώθη δὲ αὐτῶν ἐν γαστρὶ ἔχουσα καὶ οὐκ ἔσφαλε. | Віл їх запліднює і не вивергає, корова їх зачинає і не викидає. |
|
11
|
11
|
| μένουσε δὲ ὡς πρόβατα αἰώνια, τὰ δὲ παιδία αὐτῶν προσπαίζουσιν | Як стадо, випускають вони малюків своїх, і діти їхні стрибають. |
|
12
|
12
|
| ἀναλαβόντες ψαλτήριον καὶ κιθάραν καὶ εὐφραίνονται φωνῇ ψαλμοῦ. | Викликують під голос тимпана і цитри і веселяться при звуках сопілки; |
|
13
|
13
|
| συνετέλεσαν δὲ ἐν ἀγαθοῖς τὸν βίον αὐτῶν, ἐν δὲ ἀναπαύσει ᾅδου ἐκοιμήθησαν. | проводять дні свої у щасті і миттєво сходять у пекло. |
|
14
|
14
|
| λέγει δὲ Κυρίῳ· ἀπόστα ἀπ᾿ ἐμοῦ, ὁδούς σου εἰδέναι οὐ βούλομαι· | А між тим вони говорять Богу: відійди від нас, ми не хочемо знати шляхів Твоїх! |
|
15
|
15
|
| τί ἱκανός, ὅτι δουλεύσομεν αὐτῷ; καὶ τίς ὠφέλεια, ὅτι ἀπαντήσομεν αὐτῷ; | Хто такий Вседержитель, щоб нам служити Йому? і яка користь прибігати до Нього? |
|
16
|
16
|
| ἐν χερσὶ γὰρ ἦν αὐτῶν τὰ ἀγαθά, ἔργα δὲ ἀσεβῶν οὐκ ἐφορᾷ. | Бачиш, щастя їх не від їхніх рук. — Рада нечестивих, будь далекою від мене! |
|
17
|
17
|
| οὐ μὴν δὲ ἀλλὰ καὶ ἀσεβῶν λύχνος σβεσθήσεται, ἐπελεύσεται δὲ αὐτοῖς ἡ καταστροφή, ὠδῖνες δὲ αὐτοὺς ἕξουσιν ἀπὸ ὀργῆς. | Чи часто гасне світильник у беззаконних, і находить на них лихо, і Він дає їм у наділ страждання у гніві Своєму? |
|
18
|
18
|
| ἔσονται δὲ ὥσπερ ἄχυρα ὑπ᾿ ἀνέμου ἢ ὥσπερ κονιορτός, ὃν ὑφείλετο λαῖλαψ. | Вони повинні бути, як соломинка перед вітром і як полова, яку розносить вихор. |
|
19
|
19
|
| ἐκλίποι υἱοὺς τὰ ὑπάρχοντα αὐτοῦ, ἀνταποδώσει πρὸς αὐτὸν καὶ γνώσεται. | Скажеш: Бог береже для дітей його нещастя його. — Нехай віддасть Він йому самому, щоб він це знав. |
|
20
|
20
|
| ἴδοισαν οἱ ὀφθαλμοὶ αὐτοῦ τὴν ἑαυτοῦ σφαγήν, ἀπὸ δὲ Κυρίου μὴ διασωθείη· | Нехай його очі побачать нещастя його, і нехай він сам п’є від гніву Вседержителевого. |
|
21
|
21
|
| ὅτι τὸ θέλημα αὐτοῦ ἐν οἴκῳ αὐτοῦ μετ᾿ αὐτοῦ, καὶ ἀριθμοὶ μηνῶν αὐτοῦ διῃρέθησαν. | Бо яка йому турбота про дім свій після нього, коли число місяців його закінчиться? |
|
22
|
22
|
| πότερον οὐχὶ ὁ Κύριός ἐστιν ὁ διδάσκων σύνεσιν καὶ ἐπιστήμην; αὐτὸς δὲ φόνους διακρινεῖ; | Але чи Бога вчити мудрости, коли Він судить і небесних? |
|
23
|
23
|
| οὗτος ἀποθανεῖται ἐν κράτει ἁπλοσύνης αὐτοῦ, ὅλος δὲ εὐπαθῶν καὶ εὐθηνῶν· | Один помирає в самій повноті сил своїх, зовсім спокійний і мирний; |
|
24
|
24
|
| τὰ δὲ ἔγκατα αὐτοῦ πλήρη στέατος, μυελὸς δὲ αὐτοῦ διαχεῖται. | нутрощі його повні жиру, і кістки його напоєні мозком. |
|
25
|
25
|
| ὁ δὲ τελευτᾷ ὑπὸ πικρίας ψυχῆς, οὐ φαγὼν οὐδὲν ἀγαθόν. | А інший помирає з душею засмученою, не вкусивши добра. |
|
26
|
26
|
| ὁμοθυμαδὸν δὲ ἐπὶ γῆς κοιμῶνται, σαπρία δὲ αὐτοὺς ἐκάλυψεν. | І вони разом будуть лежати в поросі, і черва покриє їх. |
|
27
|
27
|
| ὥστε οἶδα ὑμᾶς ὅτι τόλμῃ ἐπίκεισθέ μοι· | Знаю я ваші думки і хитрощі, які ви проти мене сплітаєте. |
|
28
|
28
|
| ὥστε ἐρεῖτε· ποῦ ἐστιν οἶκος ἄρχοντος; καὶ ποῦ ἐστιν ἡ σκέπη τῶν σκηνωμάτων τῶν ἀσεβῶν; | Ви скажете: де дім князя, і де намет, у якому жили беззаконні? |
|
29
|
29
|
| ἐρωτήσατε παραπορευομένους ὁδόν, καὶ τὰ σημεῖα αὐτῶν οὐκ ἀπαλλοτριώσετε· | Хіба ви не запитували у подорожніх і незнайомі з їх спостереженнями, |
|
30
|
30
|
| ὅτι εἰς ἡμέραν ἀπωλείας κουφίζεται ὁ πονηρός, εἰς ἡμέραν ὀργῆς αὐτοῦ ἀπαχθήσονται. | що у день загибелі пощаджений буває лиходій, у день гніву відводиться убік? |
|
31
|
31
|
| τίς ἀπαγγελεῖ ἐπὶ προσώπου αὐτοῦ τὴν ὁδὸν αὐτοῦ; καὶ αὐτὸς ἐποίησε, τίς ἀνταποδώσει αὐτῷ; | Хто представить йому перед лице путь його, і хто відплатить йому за те, що він робив? |
|
32
|
32
|
| καὶ αὐτὸς εἰς τάφους ἀπηνέχθη καὶ ἐπὶ σωρῶν ἠγρύπνησεν. | Його проводжають до гробів і на його могилі ставлять варту. |
|
33
|
33
|
| ἐγλυκάνθησαν αὐτῷ χάλικες χειμάρρου, καὶ ὀπίσω αὐτοῦ πᾶς ἄνθρωπος ἀπελεύσεται, καὶ ἔμπροσθεν αὐτοῦ ἀναρίθμητοι. | Солодкі для нього брили долини, і за ним іде натовп людей, а тим, що йдуть перед ним, немає числа. |
|
34
|
34
|
| πῶς δὲ παρακαλεῖτέ με κενά; τὸ δὲ ἐμὲ καταπαύσασθαι ἀφ᾿ ὑμῶν οὐδέν. | Як же ви хочете утішати мене пустим? У ваших відповідях залишається одна неправда. |
