1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 6
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
| ΥΠΟΛΑΒΩΝ δὲ ᾿Ιὼβ λέγει· | І відповів Іов і сказав: |
|
2
|
2
|
| εἰ γάρ τις ἱστῶν στήσαι μου τὴν ὀργήν, τὰς δὲ ὀδύνας μου ἄραι ἐν ζυγῷ ὁμοθυμαδόν, | о, якби правильно були зважені волання мої, і разом з ними поклали на терези страждання моє! |
|
3
|
3
|
| καὶ δὴ ἄμμου παραλίας βαρυτέρα ἔσται. ἀλλ᾿ ὡς ἔοικε τὰ ρήματά μού ἐστι φαῦλα· | Воно, напевно, перетягнуло б пісок морів! Від того слова мої несамовиті. |
|
4
|
4
|
| βέλη γὰρ Κυρίου ἐν τῷ σώματί μού ἐστιν, ὧν ὁ θυμὸς αὐτῶν ἐκπίνει μου τὸ αἷμα· ὅταν ἄρξωμαι λαλεῖν, κεντοῦσί με. | Бо стріли Вседержителя у мені; отрута їх п’є дух мій; жахи Божі ополчилися проти мене. |
|
5
|
5
|
| τί γάρ; μὴ διακενῆς κεκράξεται ὄνος ἄγριος, ἀλλ᾿ ἢ τὰ σῖτα ζητῶν; εἰ δὲ καὶ ρήξει φωνὴν βοῦς ἐπὶ φάτνης ἔχων τὰ βρώματα; | Чи реве дикий осел на траві? чи мичить бик біля місива свого? |
|
6
|
6
|
| εἰ βρωθήσεται ἄρτος ἄνευ ἁλός; εἰ δὲ καὶ ἔστι γεῦμα ἐν ρήμασι κενοῖς; | Чи їдять несмачне без соли, і чи є смак в яєчному білку? |
|
7
|
7
|
| οὐ δύναται γὰρ παύσασθαί μου ἡ ὀργή· βρόμον γὰρ ὁρῶ τὰ σῖτά μου ὥσπερ ὀσμὴν λέοντος· | До чого не хотіла торкнутися душа моя, те складає огидну їжу мою. |
|
8
|
8
|
| εἰ γὰρ δώῃ καὶ ἔλθοι μου ἡ αἴτησις, καὶ τὴν ἐλπίδα μου δώῃ ὁ Κύριος. | О, коли б збулося бажання моє й уповання моє виконав Бог! |
|
9
|
9
|
| ἀρξάμενος ὁ Κύριος τρωσάτω με, εἰς τέλος δὲ μή με ἀνελέτω. | О, якби благоволив Бог розтрощити мене, простяг руку Свою й уразив мене! |
|
10
|
10
|
| εἴη δέ μου πόλις τάφος, ἐφ᾿ ἧς ἐπὶ τειχέων ἡλλόμην ἐπ᾿ αὐτῆς, οὐ φείσομαι· οὐ γὰρ ἐψευσάμην ρήματα ἅγια Θεοῦ μου. | Це було б ще відрадою мені, і я кріпився б у моїй нещадній хворобі, бо я не відмовився від слів Святого. |
|
11
|
11
|
| τίς γάρ μου ἡ ἰσχύς, ὅτι ὑπομένω; ἢ τίς μου ὁ χρόνος, ὅτι ἀνέχεταί μου ἡ ψυχή; | Що за сила у мене, щоб мати надію мені? і який кінець, щоб продовжити мені життя моє? |
|
12
|
12
|
| μὴ ἰσχὺς λίθων ἡ ἰσχύς μου; ἢ αἱ σάρκες μού εἰσι χάλκεαι; | Чи твердість каменів — твердість моя? і чи мідь — плоть моя? |
|
13
|
13
|
| ἢ οὐκ ἐπ᾿ αὐτῷ ἐπεποίθειν; βοήθεια δὲ ἀπ᾿ ἐμοῦ ἄπεστιν. | Чи є в мені допомога для мене, і чи є для мене яка опора? |
|
14
|
14
|
| ἀπείπατό με ἔλεος, ἐπισκοπὴ δὲ Κυρίου ὑπερεῖδέ με. | До страдника повинне бути співчуття від друга його, якщо тільки він не покинув страху до Вседержителя. |
|
15
|
15
|
| οὐ προσεῖδόν με οἱ ἐγγύτατοί μου· ὥσπερ χειμάρρους ἐκλείπων ἢ ὥσπερ κῦμα παρῆλθόν με. | Але брати мої невірні, як потік, як швидкоплинні струмки, |
|
16
|
16
|
| οἵτινές με διευλαβοῦντο, νῦν ἐπιπεπτώκασί μοι ὥσπερ χιὼν ἢ κρύσταλλος πεπηγώς· | які чорні від льоду і в яких ховається сніг. |
|
17
|
17
|
| καθὼς τακεῖσα θέρμης γενομένης οὐκ ἐπεγνώσθη ὅπερ ἦν, | Коли стає тепло, вони зменшуються, а під час спеки зникають з місць своїх. |
|
18
|
18
|
| οὕτω κἀγὼ καταλείφθην ὑπὸ πάντων. ἀπωλόμην δὲ καὶ ἔξοικος ἐγενόμην. | Вони змінюють напрямок шляхів своїх, заходять у пустелю і губляться: |
|
19
|
19
|
| ἴδετε ὁδοὺς Θαιμανῶν, ἀτραποὺς Σαβῶν, οἱ διορῶντες· | дивляться на них дороги фемайські, сподіваються на них шляхи савейські, |
|
20
|
20
|
| καὶ αἰσχύνην ὀφειλήσουσιν οἱ ἐπὶ πόλεσι καὶ χρήμασι πεποιθότες. | але залишаються посоромленими у своїй надії; приходять туди і від сорому червоніють. |
|
21
|
21
|
| ἀτὰρ δὲ καὶ ὑμεῖς ἐπέβητέ μοι ἀνελεημόνως, ὥστε ἰδόντες τὸ ἐμὸν τραῦμα φοβήθητε· | Так і ви тепер ніщо: побачили страшне і злякалися. |
|
22
|
22
|
| τί γάρ; μή τι ἡμᾶς ᾔτησα ἢ τῆς παρ᾿ ὑμῶν ἰσχύος ἐπιδέομαι, | Чи говорив я: дайте мені, або від достатку вашого заплатіть за мене; |
|
23
|
23
|
| ὥστε σῶσαί με ἐξ ἐχθρῶν ἢ ἐκ χειρὸς δυναστῶν ρύσασθαί με; | і визволіть мене від руки ворога, і від руки мучителів викупіть мене? |
|
24
|
24
|
| διδάξατέ με, ἐγὼ δὲ κωφεύσω· εἴ τι πεπλάνημαι, φράσατέ μοι. | Навчіть мене, і я замовкну; покажіть, у чому я погрішив. |
|
25
|
25
|
| ἀλλ᾿ ὡς ἔοικε, φαῦλα ἀληθινοῦ ρήματα, οὐ γὰρ παρ᾿ ὑμῶν ἰσχὺν αἰτοῦμαι· | Які сильні слова правди! Але що доводять викриття ваші? |
|
26
|
26
|
| οὐδὲ ἔλεγχος ὑμῶν ρήμασί με παύσει, οὐδὲ γὰρ ὑμῶν φθέγμα ρήματος ἀνέξομαι. | Ви придумуєте слова для викриття? На вітер пускаєте слова ваші. |
|
27
|
27
|
| πλὴν ὅτι ἐπ᾿ ὀρφανῷ ἐπιπίπτετε, ἐνάλλεσθε δὲ ἐπὶ φίλῳ ὑμῶν. | Ви нападаєте на сироту і риєте яму другові вашому. |
|
28
|
28
|
| νυνὶ δὲ εἰσβλέψας εἰς πρόσωπα ὑμῶν οὐ ψεύσομαι. | Але прошу вас, гляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим? |
|
29
|
29
|
| καθίσατε δὴ καὶ μὴ εἴη ἄδικον, καὶ πάλιν τῷ δικαίῳ συνέρχεσθε. | Перегляньте, чи є неправда? переглянете, — правда моя. |
|
30
|
30
|
| οὐ γάρ ἐστιν ἐν γλώσσῃ μου ἄδικον· ἢ ὁ λάρυγξ μου οὐχὶ σύνεσιν μελετᾷ; | Чи є на язику моєму неправда? Невже гортань моя не може розрізнити гіркоти? |
