1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 38
|
Глава 38
|
|
1
|
1
|
| ΜΕΤΑ δὲ τὸ παύσασθαι ᾿Ελιοὺν τῆς λέξεως εἶπεν ὁ Κύριος τῷ ᾿Ιὼβ διὰ λαίλαπος καὶ νεφῶν· | [Коли Елиуй перестав говорити,] Господь відповів Іову із бурі і сказав: |
|
2
|
2
|
| τίς οὗτος ὁ κρύπτων με βουλήν, συνέχων δὲ ρήματα ἐν καρδίᾳ, ἐμὲ δὲ οἴεται κρύπτειν; | хто цей, що затьмарює Провидіння словами без сенсу? |
|
3
|
3
|
| ζῶσαι ὥσπερ ἀνὴρ τὴν ὀσφύν σου, ἐρωτήσω δέ σε, σὺ δέ μοι ἀποκρίθητι. | Опережи нині стегна твої, як муж: Я буду запитувати тебе, і ти пояснюй Мені: |
|
4
|
4
|
| ποῦ ἦς ἐν τῷ θεμελιοῦν με τὴν γῆν; ἀπάγγειλον δέ μοι εἰ ἐπίστῃ σύνεσιν. | де був ти, коли Я заклав основи землі? Скажи, якщо знаєш. |
|
5
|
5
|
| τίς ἔθετο τὰ μέτρα αὐτῆς, εἰ οἶδας; ἢ τίς ὁ ἐπαγαγὼν σπαρτίον ἐπ᾿ αὐτῆς; | Хто поклав міру її, якщо знаєш? або хто протягував по ній шнур? |
|
6
|
6
|
| ἐπὶ τίνος οἱ κρίκοι αὐτῆς πεπήγασι; τίς δέ ἐστιν ὁ βαλὼν λίθον γωνιαῖον ἐπ᾿ αὐτῆς; | На чому затверджені основи її, або хто поклав наріжний камінь її, |
|
7
|
7
|
| ὅτε ἐγενήθησαν ἄστρα, ᾔνεσάν με φωνῇ μεγάλῃ πάντες ἄγγελοί μου. | при загальному торжестві ранкових зірок, коли всі сини Божі викликували від радости? |
|
8
|
8
|
| ἔφραξα δὲ θάλασσαν πύλαις, ὅτε ἐμαιοῦτο ἐκ κοιλίας μητρὸς αὐτῆς ἐκπορευομένη. | Хто зачинив море воротами, коли воно виверглося, вийшло ніби з утроби, |
|
9
|
9
|
| ἐθέμην δὲ αὐτῇ νέφος ἀμφίασιν, ὁμίχλῃ δὲ αὐτὴν ἐσπαργάνωσα. | коли Я хмари зробив одежею його й імлу пеленами його, |
|
10
|
10
|
| ἐθέμην δὲ αὐτῇ ὅρια, περιθεὶς κλεῖθρα καὶ πύλας. | й утвердив йому Моє визначення, і поставив засуви і ворота, |
|
11
|
11
|
| εἶπα δὲ αὐτῇ· μέχρι τούτου ἐλεύσῃ καὶ οὐχ ὑπερβήσῃ, ἀλλ᾿ ἐν σεαυτῇ συντριβήσεταί σου τὰ κύματα. | і сказав: сюди дійдеш і не перейдеш, і тут межа гордовитим хвилям твоїм? |
|
12
|
12
|
| ἦ ἐπὶ σοῦ συντέταχα φέγγος πρωϊνόν; ἑωσφόρος δὲ εἶδε τὴν ἑαυτοῦ τάξιν | Чи давав ти коли в житті своєму накази ранку і чи вказував зорі місце її, |
|
13
|
13
|
| ἐπιλαβέσθαι πτερύγων γῆς, ἐκτινάξαι ἀσεβεῖς ἐξ αὐτῆς; | щоб вона охопила краї землі і струсила з неї нечестивих, |
|
14
|
14
|
| ἦ σὺ λαβὼν γῆν πηλὸν ἔπλασας ζῷον καὶ λαλητὸν αὐτὸν ἔθου ἐπ‘Ι γῆς; | щоб земля змінилася, як глина під печаткою, і стала, як різнобарвний одяг, |
|
15
|
15
|
| ἀφεῖλες δὲ ἀπὸ ἀσεβῶν τὸ φῶς, βραχίονα δὲ ὑπερηφάνων συνέτριψας; | щоб відібралося у нечестивих світло їх і зухвала рука їх скрушилася? |
|
16
|
16
|
| ἦλθες δὲ ἐπὶ πηγὴν θαλάσσης, ἐν δὲ ἴχνεσιν ἀβύσσου περιεπάτησας; | Чи сходив ти у глибину моря і чи входив у дослідження безодні? |
|
17
|
17
|
| ἀνοίγονταί δέ σοι φόβῳ πύλαι θανάτου, πυλωροὶ δὲ ᾅδου ἰδόντες σε ἔπτηξαν; | Чи відчинялися для тебе врата смерти, і чи бачив ти врата тіні смертної? |
|
18
|
18
|
| νενουθέτησαι δὲ τὸ εὖρος τῆς ὑπ᾿ οὐρανόν; ἀνάγγειλον δή μοι, πόση τίς ἐστι; | Чи оглянув ти широту землі? Поясни, якщо знаєш усе це. |
|
19
|
19
|
| ἐν ποίᾳ δὲ γῇ αὐλίζεται τὸ φῶς; σκότους δὲ ποῖος ὁ τόπος; | Де путь до оселі світла, і де місце темряви? |
|
20
|
20
|
| εἰ ἀγάγοις με εἰς ὅρια αὐτῶν; εἰ δὲ καὶ ἐπίστασαι τρίβους αὐτῶν; | Ти, звичайно, доходив до меж її і знаєш дорогу до дому її. |
|
21
|
21
|
| οἶδας ἄρα ὅτι τότε γεγέννησαι, ἀριθμὸς δὲ ἐτῶν σου πολύς; | Ти знаєш це, тому що ти вже був тоді народжений, і число днів твоїх дуже велике. |
|
22
|
22
|
| ἦλθες δὲ ἐπὶ θησαυροὺς χιόνος, θησαυροὺς δὲ χαλάζης ἑώρακας; | Чи входив ти у сховища снігу і чи бачив скарбниці граду, |
|
23
|
23
|
| ἀπόκειται δέ σοι εἰς ὥραν ἐχθρῶν εἰς ἡμέραν πολέμων καὶ μάχης; | які бережу Я на час смутний, на день битви і війни? |
|
24
|
24
|
| πόθεν δὲ ἐκπορεύεται πάχνη ἢ διασκεδάννυται νότος εἰς τὴν ὑπ᾿ οὐρανόν; | Яким шляхом розливається світло і розноситься східний вітер по землі? |
|
25
|
25
|
| τίς δὲ ἡτοίμασεν ὑετῷ λάβρῳ ρύσιν, ὁδὸν δὲ κυδοιμῶν | Хто проводить протоки для виливання води і шлях для громоносної блискавки, |
|
26
|
26
|
| τοῦ ὑετίσαι ἐπὶ γῆν, οὗ οὐκ ἀνήρ, ἔρημον, οὗ οὐχ ὑπάρχει ἄνθρωπος ἐν αὐτῇ, | щоб ішов дощ на землю безлюдну, на пустелю, де немає людини, |
|
27
|
27
|
| τοῦ χορτάσαι ἄβατον καὶ ἀοίκητον καὶ τοῦ ἐκβλαστῆσαι ἔξοδον χλόης; | щоб насичувати пустелю і степ і пробуджувати трав’яні зародки до зростання? |
|
28
|
28
|
| τίς ἐστιν ὑετοῦ πατήρ; τίς δέ ἐστιν ὁ τετοκὼς βώλους δρόσου, | Чи є у дощу батько? або хто народжує краплі роси? |
|
29
|
29
|
| ἐκ γαστρὸς δέ τίνος ἐκπορεύεται ὁ κρύσταλλος; πάχνην δὲ ἐν οὐρανῷ τίς τέτοκεν, | З чиєї утроби виходить лід, та іній небесний, — хто народжує його? |
|
30
|
30
|
| ἣ καταβαίνει ὥσπερ ὕδωρ ρέον; πρόσωπον ἀσεβοῦς τίς ἔπληξε; | Води, як камінь, міцніють, і поверхня безодні замерзає. |
|
31
|
31
|
| συνῆκας δὲ δεσμὸν Πλειάδος καὶ φραγμὸν ᾿Ωρίωνος ἤνοιξας; | Чи можеш ти зв’язати вузол Хима і порушити узи Кесиль? |
|
32
|
32
|
| ἦ διανοίξεις μαζουρὼθ ἐν καιρῷ αὐτοῦ καὶ ῞Εσπερον ἐπὶ κόμης αὐτοῦ ἄξεις αὐτά; | Чи можеш виводити сузір’я у свій час і вести Ас (зірницю) з її дітьми? |
|
33
|
33
|
| ἐπίστασαι δὲ τροπὰς οὐρανοῦ ἢ τὰ ὑπ᾿ οὐρανὸν ὁμοθυμαδὸν γινόμενα; | Чи знаєш ти устави неба, чи можеш встановити володіння його на землі? |
|
34
|
34
|
| καλέσεις δὲ νέφος φωνῇ, καὶ τρόμῳ ὕδατος λάβρου ὑπακούσεταί σου; | Чи можеш піднести голос твій до хмар, щоб вода в достатку покрила тебе? |
|
35
|
35
|
| ἀποστελεῖς δὲ κεραυνοὺς καὶ πορεύσονται; ἐροῦσι δέ σοι· τί ἐστι; | Чи можеш посилати блискавки, і чи підуть вони і чи скажуть тобі: ось ми? |
|
36
|
36
|
| τίς δὲ ἔδωκε γυναιξὶν ὑφάσματος σοφίαν ἢ ποικιλτικὴν ἐπιστήμην; | Хто вклав мудрість у серце, або хто дав сенс розуму? |
|
37
|
37
|
| τίς δὲ ὁ ἀριθμῶν νέφη σοφίᾳ, οὐρανὸν δὲ εἰς γῆν ἔκλινε; | Хто може обчислити хмари своєю мудрістю й утримати сосуди неба, |
|
38
|
38
|
| κέχυται δὲ ὥσπερ γῆ κονία, κεκόλληκα δὲ αὐτὸν ὥσπερ λίθῳ κύβον. | коли порох перетворюється на бруд і брили злипаються? |
|
39
|
39
|
| θηρεύσεις δὲ λέουσι βοράν, ψυχὰς δὲ δρακόντων ἐμπρήσεις; | Чи ти ловиш здобич левиці і насичуєш молодих левів, |
|
40
|
40
|
| δεδοίκασι γὰρ ἐν κοίταις αὐτῶν, κάθηνται δὲ ἐν ὕλαις ἐνεδρεύοντες. | коли вони лежать у барлогах або ховаються під тінню у засідці? |
|
41
|
41
|
| τίς δὲ ἡτοίμασε κόρακι βοράν; νεοσσοὶ γὰρ αὐτοῦ πρὸς Κύριον κεκράγασι πλανώμενοι, τὰ σῖτα ζητοῦντες. | Хто готує ворону корм його, коли пташенята його кричать до Бога, блукаючи без їжі? |
