1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 19
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
|
ΥΠΟΛΑΒΩΝ δὲ ᾿Ιὼβ λέγει·
|
І відповів Іов і сказав:
|
|
2
|
2
|
|
ἕως τίνος ἔγκοπον ποιήσετε ψυχήν μου καὶ καθαιρεῖτέ με λόγοις; γνῶτε μόνον ὅτι ὁ Κύριος ἐποίησέ με οὕτως·
|
доки будете мучити душу мою і мучити мене словами?
|
|
3
|
3
|
|
καταλαλεῖτέ μου, οὐκ αἰσχυνόμενοί με ἐπίκεισθέ μοι.
|
Ось, уже разів десять ви соромили мене і не соромитеся гнітити мене.
|
|
4
|
4
|
|
ναὶ δὴ ἐπ᾿ ἀληθείας ἐγὼ ἐπλανήθην, παρ᾿ ἐμοὶ δὲ αὐλίζεται πλάνος λαλῆσαι ρήματα, ἃ οὐκ ἔδει, τὰ δὲ ρήματά μου πλανᾶται καὶ οὐκ ἐπὶ καιροῦ.
|
Якщо я і дійсно згрішив, то провина моя при мені залишається.
|
|
5
|
5
|
|
ἔα δὲ ὅτι ἐπ᾿ ἐμοὶ μεγαλύνεσθε, ἐνάλλεσθε δέ μοι ὀνείδει.
|
Якщо ж ви хочете величатися наді мною і дорікати мене ганьбою моєю,
|
|
6
|
6
|
|
γνῶτε οὖν ὅτι Κύριός ἐστιν ὁ ταράξας, ὀχύρωμα δὲ αὐτοῦ ἐπ᾿ ἐμὲ ὕψωσεν.
|
то знайте, що Бог відкинув мене й обклав мене Своєю сіткою.
|
|
7
|
7
|
|
ἰδοὺ γελῶ ὀνείδει καὶ οὐ λαλήσω· κεκράξομαι, καὶ οὐδαμοῦ κρίμα.
|
Ось, я кричу; образа! і ніхто не слухає; волаю, і немає суду.
|
|
8
|
8
|
|
κύκλῳ περιῳκοδόμημαι, καὶ οὐ μὴ διαβῶ, ἐπὶ πρόσωπόν μου σκότος ἔθετο.
|
Він перекрив мені дорогу, і не можу пройти, і на шляхи мої поклав темряву.
|
|
9
|
9
|
|
τὴν δὲ δόξαν ἀπ᾿ ἐμοῦ ἐξέδυσεν, ἀφεῖλε δὲ στέφανον ἀπὸ κεφαλῆς μου.
|
Стягнув з мене славу мою і зняв вінець з голови моєї.
|
|
10
|
10
|
|
διέσπασέ με κύκλῳ καὶ ᾠχόμην· ἐξέκοψε δὲ ὥσπερ δένδρον τὴν ἐλπίδα μου.
|
Зовсім зруйнував мене, і я відходжу; і, як дерево, Він вивергнув надію мою.
|
|
11
|
11
|
|
δεινῶς δέ μοι ὀργῇ ἐχρήσατο, ἡγήσατο δέ με ὥσπερ ἐχθρόν.
|
Запалав на мене гнівом Своїм і вважає мене між ворогами Своїми.
|
|
12
|
12
|
|
ὁμοθυμαδὸν δὲ ἦλθον τὰ πειρατήρια αὐτοῦ ἐπ᾿ ἐμοί, ταῖς ὁδοῖς μου ἐκύκλωσαν ἐγκάθετοι.
|
Полки Його прийшли разом і спрямували шлях свій до мене і розташувалися навколо намету мого.
|
|
13
|
13
|
|
ἀπ᾿ ἐμοῦ ἀδελφοί μου ἀπέστησαν, ἔγνωσαν ἀλλοτρίους ἢ ἐμέ· φίλοι δέ μου ἀνελεήμονες γεγόνασιν.
|
Братів моїх Він віддалив від мене, і ті, що знають мене, цураються мене.
|
|
14
|
14
|
|
οὐ προσεποιήσαντό με οἱ ἐγγύτατοί μου, καὶ οἱ εἰδότες μου τὸ ὄνομα ἐπελάθοντό μου.
|
Покинули мене близькі мої, і знайомі мої забули мене.
|
|
15
|
15
|
|
γείτονες οἰκίας θεράπαιναί τέ μου, ἀλλογενὴς ἤμην ἐναντίον αὐτῶν.
|
Прибулі у домі моєму і служниці мої чужим вважають мене; стороннім став я в очах їхніх.
|
|
16
|
16
|
|
θεράποντά μου ἐκάλεσα, καὶ οὐχ ὑπήκουσε· στόμα δέ μου ἐδέετο.
|
Кличу слугу мого, і він не відгукується; вустами моїми я повинен благати його.
|
|
17
|
17
|
|
καὶ ἱκέτευον τὴν γυναῖκά μου, προσεκαλούμην δὲ κολακεύων υἱοὺς παλλακίδων μου·
|
Дихання моє стало огидним дружині моїй, і я повинен благати її заради дітей утроби моєї.
|
|
18
|
18
|
|
οἱ δὲ εἰς τὸν αἰῶνά με ἀπεποιήσαντο· ὅταν ἀναστῶ, κατ᾿ ἐμοῦ λαλοῦσιν.
|
Навіть малі діти зневажають мене: піднімаюся, і вони знущаються з мене.
|
|
19
|
19
|
|
ἐβδελύξαντό με οἱ ἰδόντες με· οὓς δὴ ἠγαπήκειν, ἐπανέστησάν μοι.
|
Гребують мною всі наперсники мої, і ті, яких я любив, повернулися проти мене.
|
|
20
|
20
|
|
ἐν δέρματί μου ἐσάπησαν αἱ σάρκες μου, τὰ δὲ ὀστᾶ μου ἐν ὀδοῦσιν ἔχεται.
|
Кістки мої прилипли до шкіри моєї і плоті моєї, і я залишився тільки зі шкірою біля зубів моїх.
|
|
21
|
21
|
|
ἐλεήσατέ με, ἐλεήσατέ με, ὦ φίλοι, χεὶρ γὰρ Κυρίου ἡ ἁψαμένη μού ἐστι.
|
Помилуйте мене, помилуйте мене ви, друзі мої, бо рука Божа торкнулася мене.
|
|
22
|
22
|
|
διατί με διώκετε ὥσπερ καὶ ὁ Κύριος; ἀπὸ δὲ σαρκῶν μου οὐκ ἐμπίπλασθε;
|
Навіщо і ви переслідуєте мене, як Бог, і плоттю моєю не можете насититися?
|
|
23
|
23
|
|
τίς γὰρ ἂν δοίη γραφῆναι τὰ ρήματά μου, τεθῆναι δὲ αὐτὰ ἐν βιβλίῳ εἰς τὸν αἰῶνα;
|
О, якби записані були слова мої! Якби накреслені були вони у книзі
|
|
24
|
24
|
|
ἐν γραφείῳ σιδηρῷ καὶ μολίβῳ ἢ ἐν πέτραις ἐγγλυφῆναι;
|
різцем залізним з оловом, — на вічний час на камені вирізані були!
|
|
25
|
25
|
|
οἶδα γὰρ ὅτι ἀένναός ἐστιν ὁ ἐκλύειν με μέλλων ἐπὶ γῆς,
|
А я знаю, Відкупитель мій живий, і Він в останній день воскресить з пороху цю мою шкіру, що розпадається,
|
|
26
|
26
|
|
ἀναστήσει δὲ τὸ δέρμα μου τὸ ἀναντλοῦν ταῦτα· παρὰ γὰρ Κυρίου ταῦτά μοι συνετελέσθη,
|
і я у плоті моїй побачу Бога.
|
|
27
|
27
|
|
ἃ ἐγὼ ἐμαυτῷ συνεπίσταμαι, ἃ ὁ ὀφθαλμός μου ἑώρακε καὶ οὐκ ἄλλος, πάντα δέ μοι συντετέλεσθαι ἐν κόλπῳ.
|
Я побачу Його сам; мої очі, не очі іншого, побачать Його. Тане серце моє в грудях моїх!
|
|
28
|
28
|
|
εἰ δὲ καὶ ἐρεῖτε· τί ἐροῦμεν ἔναντι αὐτοῦ; καὶ ρίζαν λόγου εὑρήσομεν ἐν αὐτῷ·
|
Вам належало б сказати: навіщо ми переслідуємо його? Начебто корінь зла знайшли в мені.
|
|
29
|
29
|
|
εὐλαβήθητε δὴ καὶ ὑμεῖς ἀπὸ ἐπικαλύμματος, θυμὸς γὰρ ἐπ᾿ ἀνόμους ἐπελεύσεται, καὶ τότε γνώσονται ποῦ ἐστιν αὐτῶν ἡ ὕλη.
|
Побійтесь меча, тому що меч є месником за неправди, і знайте, що є суд.
|
