1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 19
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
| ΥΠΟΛΑΒΩΝ δὲ ᾿Ιὼβ λέγει· | І відповів Іов і сказав: |
|
2
|
2
|
| ἕως τίνος ἔγκοπον ποιήσετε ψυχήν μου καὶ καθαιρεῖτέ με λόγοις; γνῶτε μόνον ὅτι ὁ Κύριος ἐποίησέ με οὕτως· | доки будете мучити душу мою і мучити мене словами? |
|
3
|
3
|
| καταλαλεῖτέ μου, οὐκ αἰσχυνόμενοί με ἐπίκεισθέ μοι. | Ось, уже разів десять ви соромили мене і не соромитеся гнітити мене. |
|
4
|
4
|
| ναὶ δὴ ἐπ᾿ ἀληθείας ἐγὼ ἐπλανήθην, παρ᾿ ἐμοὶ δὲ αὐλίζεται πλάνος λαλῆσαι ρήματα, ἃ οὐκ ἔδει, τὰ δὲ ρήματά μου πλανᾶται καὶ οὐκ ἐπὶ καιροῦ. | Якщо я і дійсно згрішив, то провина моя при мені залишається. |
|
5
|
5
|
| ἔα δὲ ὅτι ἐπ᾿ ἐμοὶ μεγαλύνεσθε, ἐνάλλεσθε δέ μοι ὀνείδει. | Якщо ж ви хочете величатися наді мною і дорікати мене ганьбою моєю, |
|
6
|
6
|
| γνῶτε οὖν ὅτι Κύριός ἐστιν ὁ ταράξας, ὀχύρωμα δὲ αὐτοῦ ἐπ᾿ ἐμὲ ὕψωσεν. | то знайте, що Бог відкинув мене й обклав мене Своєю сіткою. |
|
7
|
7
|
| ἰδοὺ γελῶ ὀνείδει καὶ οὐ λαλήσω· κεκράξομαι, καὶ οὐδαμοῦ κρίμα. | Ось, я кричу; образа! і ніхто не слухає; волаю, і немає суду. |
|
8
|
8
|
| κύκλῳ περιῳκοδόμημαι, καὶ οὐ μὴ διαβῶ, ἐπὶ πρόσωπόν μου σκότος ἔθετο. | Він перекрив мені дорогу, і не можу пройти, і на шляхи мої поклав темряву. |
|
9
|
9
|
| τὴν δὲ δόξαν ἀπ᾿ ἐμοῦ ἐξέδυσεν, ἀφεῖλε δὲ στέφανον ἀπὸ κεφαλῆς μου. | Стягнув з мене славу мою і зняв вінець з голови моєї. |
|
10
|
10
|
| διέσπασέ με κύκλῳ καὶ ᾠχόμην· ἐξέκοψε δὲ ὥσπερ δένδρον τὴν ἐλπίδα μου. | Зовсім зруйнував мене, і я відходжу; і, як дерево, Він вивергнув надію мою. |
|
11
|
11
|
| δεινῶς δέ μοι ὀργῇ ἐχρήσατο, ἡγήσατο δέ με ὥσπερ ἐχθρόν. | Запалав на мене гнівом Своїм і вважає мене між ворогами Своїми. |
|
12
|
12
|
| ὁμοθυμαδὸν δὲ ἦλθον τὰ πειρατήρια αὐτοῦ ἐπ᾿ ἐμοί, ταῖς ὁδοῖς μου ἐκύκλωσαν ἐγκάθετοι. | Полки Його прийшли разом і спрямували шлях свій до мене і розташувалися навколо намету мого. |
|
13
|
13
|
| ἀπ᾿ ἐμοῦ ἀδελφοί μου ἀπέστησαν, ἔγνωσαν ἀλλοτρίους ἢ ἐμέ· φίλοι δέ μου ἀνελεήμονες γεγόνασιν. | Братів моїх Він віддалив від мене, і ті, що знають мене, цураються мене. |
|
14
|
14
|
| οὐ προσεποιήσαντό με οἱ ἐγγύτατοί μου, καὶ οἱ εἰδότες μου τὸ ὄνομα ἐπελάθοντό μου. | Покинули мене близькі мої, і знайомі мої забули мене. |
|
15
|
15
|
| γείτονες οἰκίας θεράπαιναί τέ μου, ἀλλογενὴς ἤμην ἐναντίον αὐτῶν. | Прибулі у домі моєму і служниці мої чужим вважають мене; стороннім став я в очах їхніх. |
|
16
|
16
|
| θεράποντά μου ἐκάλεσα, καὶ οὐχ ὑπήκουσε· στόμα δέ μου ἐδέετο. | Кличу слугу мого, і він не відгукується; вустами моїми я повинен благати його. |
|
17
|
17
|
| καὶ ἱκέτευον τὴν γυναῖκά μου, προσεκαλούμην δὲ κολακεύων υἱοὺς παλλακίδων μου· | Дихання моє стало огидним дружині моїй, і я повинен благати її заради дітей утроби моєї. |
|
18
|
18
|
| οἱ δὲ εἰς τὸν αἰῶνά με ἀπεποιήσαντο· ὅταν ἀναστῶ, κατ᾿ ἐμοῦ λαλοῦσιν. | Навіть малі діти зневажають мене: піднімаюся, і вони знущаються з мене. |
|
19
|
19
|
| ἐβδελύξαντό με οἱ ἰδόντες με· οὓς δὴ ἠγαπήκειν, ἐπανέστησάν μοι. | Гребують мною всі наперсники мої, і ті, яких я любив, повернулися проти мене. |
|
20
|
20
|
| ἐν δέρματί μου ἐσάπησαν αἱ σάρκες μου, τὰ δὲ ὀστᾶ μου ἐν ὀδοῦσιν ἔχεται. | Кістки мої прилипли до шкіри моєї і плоті моєї, і я залишився тільки зі шкірою біля зубів моїх. |
|
21
|
21
|
| ἐλεήσατέ με, ἐλεήσατέ με, ὦ φίλοι, χεὶρ γὰρ Κυρίου ἡ ἁψαμένη μού ἐστι. | Помилуйте мене, помилуйте мене ви, друзі мої, бо рука Божа торкнулася мене. |
|
22
|
22
|
| διατί με διώκετε ὥσπερ καὶ ὁ Κύριος; ἀπὸ δὲ σαρκῶν μου οὐκ ἐμπίπλασθε; | Навіщо і ви переслідуєте мене, як Бог, і плоттю моєю не можете насититися? |
|
23
|
23
|
| τίς γὰρ ἂν δοίη γραφῆναι τὰ ρήματά μου, τεθῆναι δὲ αὐτὰ ἐν βιβλίῳ εἰς τὸν αἰῶνα; | О, якби записані були слова мої! Якби накреслені були вони у книзі |
|
24
|
24
|
| ἐν γραφείῳ σιδηρῷ καὶ μολίβῳ ἢ ἐν πέτραις ἐγγλυφῆναι; | різцем залізним з оловом, — на вічний час на камені вирізані були! |
|
25
|
25
|
| οἶδα γὰρ ὅτι ἀένναός ἐστιν ὁ ἐκλύειν με μέλλων ἐπὶ γῆς, | А я знаю, Відкупитель мій живий, і Він в останній день воскресить з пороху цю мою шкіру, що розпадається, |
|
26
|
26
|
| ἀναστήσει δὲ τὸ δέρμα μου τὸ ἀναντλοῦν ταῦτα· παρὰ γὰρ Κυρίου ταῦτά μοι συνετελέσθη, | і я у плоті моїй побачу Бога. |
|
27
|
27
|
| ἃ ἐγὼ ἐμαυτῷ συνεπίσταμαι, ἃ ὁ ὀφθαλμός μου ἑώρακε καὶ οὐκ ἄλλος, πάντα δέ μοι συντετέλεσθαι ἐν κόλπῳ. | Я побачу Його сам; мої очі, не очі іншого, побачать Його. Тане серце моє в грудях моїх! |
|
28
|
28
|
| εἰ δὲ καὶ ἐρεῖτε· τί ἐροῦμεν ἔναντι αὐτοῦ; καὶ ρίζαν λόγου εὑρήσομεν ἐν αὐτῷ· | Вам належало б сказати: навіщо ми переслідуємо його? Начебто корінь зла знайшли в мені. |
|
29
|
29
|
| εὐλαβήθητε δὴ καὶ ὑμεῖς ἀπὸ ἐπικαλύμματος, θυμὸς γὰρ ἐπ᾿ ἀνόμους ἐπελεύσεται, καὶ τότε γνώσονται ποῦ ἐστιν αὐτῶν ἡ ὕλη. | Побійтесь меча, тому що меч є месником за неправди, і знайте, що є суд. |
