1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 10
|
Κεφάλαιο 10
|
|
1
|
1
|
| Обридло душі моїй життя моє; віддамся суму моєму; буду говорити в скорботі душі моєї. | ΚΑΜΝΩΝ τῇ ψυχῇ μου, στένων ἐπαφήσω ἐπ᾿ αὐτὸν τὰ ρήματά μου· λαλήσω πικρίᾳ ψυχῆς μου συνεχόμενος |
|
2
|
2
|
| Скажу Богу: не звинувачуй мене; оголоси мені, за що Ти зі мною борешся? | καὶ ἐρῶ πρὸς Κύριον· μή με ἀσεβεῖν δίδασκε· καὶ διατί με οὕτως ἔκρινας; |
|
3
|
3
|
| Чи добре для Тебе, що Ти пригнічуєш, що зневажаєш діла рук Твоїх, а на раду нечестивих посилаєш світло? | ἦ καλόν σοι, ἐὰν ἀδικήσω, ὅτι ἀπείπω ἔργα χειρῶν σου, βουλῇ δὲ ἀσεβῶν προσέσχες; |
|
4
|
4
|
| Хіба у Тебе плотські очі, і Ти дивишся, як дивиться людина? | ἦ ὥσπερ βροτὸς ὁρᾷ καθορᾷς ἢ καθὼς ὁρᾷ ἄνθρωπος βλέψῃ; |
|
5
|
5
|
| Хіба дні Твої, як дні людини, або літа Твої, як дні чоловіка, | ἦ ὁ βίος σου ἀνθρώπινός ἐστιν ἢ τὰ ἔτη σου ἀνδρός; |
|
6
|
6
|
| чому Ти шукаєш пороку в мені і допитуєшся гріха в мені, | ὅτι ἀνεζήτησας τὴν ἀνομίαν μου καὶ τὰς ἁμαρτίας μου ἐξιχνίασας; |
|
7
|
7
|
| хоча знаєш, що я не беззаконник, і що нема кому визволити мене від руки Твоєї? | οἶδας γὰρ ὅτι οὐκ ἠσέβησα· ἀλλὰ τίς ἐστιν ὁ ἐκ τῶν χειρῶν σου ἐξαιρούμενος; |
|
8
|
8
|
| Твої руки трудилися наді мною й створили всього мене цілком, — і Ти губиш мене? | αἱ χεῖρές σου ἔπλασάν με καὶ ἐποίησάν με, μετὰ ταῦτα μεταβαλών με ἔπαισας. |
|
9
|
9
|
| Згадай, що Ти, як глину, обробив мене, і в порох повертаєш мене? | μνήσθητι ὅτι πηλόν με ἔπλασας, εἰς δὲ γῆν με πάλιν ἀποστρέφεις. |
|
10
|
10
|
| Чи не Ти вилив мене, як молоко, і, як сир, згустив мене, | ἦ οὐχ ὥσπερ γάλα με ἤμελξας, ἐτύρωσας δέ με ἴσα τυρῷ; |
|
11
|
11
|
| шкірою і плоттю одяг мене, кістками і жилами скріпив мене, | δέρμα δὲ καὶ κρέας με ἐνέδυσας, ὀστέοις δὲ καὶ νεύροις με ἐνεῖρας. |
|
12
|
12
|
| життя і милість дарував мені, і піклування Твоє зберігало дух мій? | ζωὴν δὲ καὶ ἔλεος ἔθου παρ᾿ ἐμοί, ἡ δὲ ἐπισκοπή σου ἐφύλαξέ μου τὸ πνεῦμα. |
|
13
|
13
|
| Але і те приховував Ти в серці Своєму, — знаю, що це було в Тебе, — | ταῦτα ἔχων ἐν σεαυτῷ οἶδα ὅτι πάντα δύνασαι, ἀδυνατεῖ δέ σοι οὐθέν. |
|
14
|
14
|
| бо якщо я згрішу, Ти помітиш і не залишиш гріха мого без покарання. | ἐάν τε γὰρ ἁμάρτω, φυλάσσεις με, ἀπὸ δὲ ἀνομίας οὐκ ἀθῷόν με πεποίηκας. |
|
15
|
15
|
| Якщо я винен, горе мені! якщо і правий, то не насмілюся підняти голови моєї. Я пересичений приниженням; глянь на страждання моє: | ἐάν τε γὰρ ἀσεβήσω, οἴμοι· ἐὰν δὲ ὦ δίκαιος, οὐ δύναμαι ἀνακύψαι, πλήρης γὰρ ἀτιμίας εἰμί. |
|
16
|
16
|
| воно збільшується. Ти женешся за мною, як лев, і знову нападаєш на мене і дивним являєшся в мені. | ἀγρεύομαι γὰρ ὥσπερ λέων εἰς σφαγήν, πάλιν γὰρ μεταβαλὼν δεινῶς με ὀλέκεις |
|
17
|
17
|
| Виводиш нових свідків Твоїх проти мене; підсилюєш гнів Твій на мене; і біди, одні за іншими, ополчаються проти мене. | ἐπανακαινίζων ἐπ᾿ ἐμὲ τὴν ἔτασίν μου· ὀργῇ δὲ μεγάλῃ μοι ἐχρήσω, ἐπήγαγες δὲ ἐπ᾿ ἐμὲ πειρατήρια. |
|
18
|
18
|
| І навіщо Ти вивів мене з утроби? нехай би я помер, коли ще нічиє око не бачило мене; | ἱνατί οὖν ἐκ κοιλίας με ἐξήγαγες, καὶ οὐκ ἀπέθανον, ὀφθαλμὸς δέ με οὐκ εἶδε, |
|
19
|
19
|
| нехай би я, як той, що не був, з утроби перенесений був у гріб! | καὶ ὥσπερ οὐκ ὢν ἐγενόμην; διατί γὰρ ἐκ γαστρὸς εἰς μνῆμα οὐκ ἀπηλλάγην; |
|
20
|
20
|
| Чи не короткі дні мої? Залиш, відступи від мене, щоб я трохи підбадьорився, | ἦ οὐκ ὀλίγος ἐστὶν ὁ χρόνος τοῦ βίου μου; ἔασόν με ἀναπαύσασθαι μικρὸν |
|
21
|
21
|
| раніше ніж відійду, — і вже не повернуся, — у країну темряви і сіні смертної, | πρὸ τοῦ με πορευθῆναι ὅθεν οὐκ ἀναστρέψω, εἰς γῆν σκοτεινὴν καὶ γνοφεράν, |
|
22
|
22
|
| у країну мороку, який є морок тіні смертної, де немає упорядкування, де темно, як сама темрява. | εἰς γῆν σκότους αἰωνίου, οὗ οὐκ ἔστι φέγγος, οὐδὲ ὁρᾶν ζωὴν βροτῶν. |
