1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 28
|
Глава 28
|
|
1
|
1
|
| ΕΣΤΙ γὰρ ἀργυρίῳ τόπος, ὅθεν γίνεται, τόπος δὲ χρυσίου, ὅθεν διηθεῖται. | Так! у срібла є джерельна жила, й у золота місце, де його плавлять. |
|
2
|
2
|
| σίδηρος μὲν γὰρ ἐκ γῆς γίνεται, χαλκὸς δὲ ἴσα λίθῳ λατομεῖται. | Залізо виробляється із землі; з каменю виплавляється мідь. |
|
3
|
3
|
| τάξιν ἔθετο σκότει, καὶ πᾶν πέρας αὐτὸς ἐξακριβάζεται, λίθος σκοτία καὶ σκιὰ θανάτου. | Людина кладе межу темряві і ретельно розшукує камінь у мороці і тіні смертній. |
|
4
|
4
|
| διακοπὴ χειμάρρου ἀπὸ κονίας, οἱ δὲ ἐπιλανθανόμενοι ὁδὸν δικαίαν ἠσθένησαν, ἐκ βροτῶν ἐσαλεύθησαν. | Виконують рудокопний колодязь у місцях, де не ступала нога, спускаються в глибину, висять і колишуться далеко від людей. |
|
5
|
5
|
| γῆ, ἐξ αὐτῆς ἐξελεύσεται ἄρτος, ὑποκάτω αὐτῆς ἐστράφη ὡσεὶ πῦρ. | Земля, на якій виростає хліб, всередині розрита, неначе вогнем. |
|
6
|
6
|
| τόπος σαπφείρου οἱ λίθοι αὐτῆς, καὶ χῶμα χρυσίον αὐτῷ. | Камені її — місце сапфіра, і в ній піщинки золота. |
|
7
|
7
|
| τρίβος, οὐκ ἔγνω αὐτὴν πετεινόν, καὶ οὐ παρέβλεψεν αὐτὴν ὀφθαλμὸς γυπός· | Стежки туди не знає хижий птах, і не бачило її око шуліки; |
|
8
|
8
|
| καὶ οὐκ ἐπάτησαν αὐτὸν υἱοὶ ἀλαζόνων, οὐ παρῆλθεν ἐπ᾿ αὐτῆς λέων. | не топтали її скимни, і не ходив по ній шакал. |
|
9
|
9
|
| ἐν ἀκροτόμῳ ἐξέτεινε χεῖρα αὐτοῦ, κατέστρεψε δὲ ἐκ ριζῶν ὄρη· | На граніт накладає вона (людина) руку свою, з коренем перевертає гори; |
|
10
|
10
|
| δίνας δὲ ποταμῶν διέρρηξε, πᾶν δὲ ἔντιμον εἶδέ μου ὁ ὀφθαλμός. | у скелях просікає канали, і все дорогоцінне бачить око її; |
|
11
|
11
|
| βάθη δὲ ποταμῶν ἀνεκάλυψεν, ἔδειξε δὲ αὐτοῦ δύναμιν εἰς φῶς. | зупиняє плин потоків і таємне виносить на світло. |
|
12
|
12
|
| ἡ δὲ σοφία πόθεν εὑρέθη; ποῖος δὲ τόπος ἐστὶ τῆς ἐπιστήμης; | Але де премудрість знаходиться? і де місце розуму? |
|
13
|
13
|
| οὐκ οἶδε βροτὸς ὁδὸν αὐτῆς, οὐδὲ μὴ εὑρεθῇ ἐν ἀνθρώποις. | Не знає людина ціни її, і вона не знаходиться на землі живих. |
|
14
|
14
|
| ἄβυσσος εἶπεν· οὐκ ἔνεστιν ἐν ἐμοί· καὶ ἡ θάλασσα εἶπεν· οὐκ ἔστι μετ᾿ ἐμοῦ. | Безодня говорить: не у мені вона; і море говорить: не в мене. |
|
15
|
15
|
| οὐ δώσει συγκλεισμὸν ἀντ᾿ αὐτῆς, καὶ οὐ σταθήσεται ἀργύριον ἀντάλλαγμα αὐτῆς· | Не дається вона за золото і не здобувається вона за вагу срібла; |
|
16
|
16
|
| καὶ οὐ συμβασταχθήσεται χρυσίῳ ᾿Ωφίρ, ἐν ὄνυχι τιμίῳ καὶ σαπφείρῳ· | не оцінюється вона золотом офірським, ні дорогоцінним оніксом, ні сапфіром; |
|
17
|
17
|
| οὐκ ἰσωθήσεται αὐτῇ χρυσίον καὶ ὕαλος καὶ τὸ ἄλλαγμα αὐτῆς σκεύη χρυσᾶ· | не зрівнюється з нею золото і кристал, і не виміняєш її на сосуди з чистого золота. |
|
18
|
18
|
| μετέωρα καὶ γαβὶς οὐ μνησθήσεται, καὶ ἕλκυσον σοφίαν ὑπὲρ τὰ ἐσώτατα· | А про корали і перли і згадувати нема чого, і придбання премудрости вище за рубіни. |
|
19
|
19
|
| οὐκ ἰσωθήσεται αὐτῇ τοπάζιον Αἰθιοπίας, χρυσίῳ καθαρῷ οὐ συμβασταχθήσεται. | Не зрівнюється з нею топаз ефіопський; чистим золотом не оцінюється вона. |
|
20
|
20
|
| ἡ δὲ σοφία πόθεν εὑρέθη; ποῖος δὲ τόπος ἐστὶ τῆς συνέσεως; | Звідки ж виходить премудрість? і де місце розуму? |
|
21
|
21
|
| λέληθε πάντα ἄνθρωπον καὶ ἀπὸ πετεινῶν τοῦ οὐρανοῦ ἐκρύβη· | Прихована вона від очей усього живого і від птахів небесних утаємничена. |
|
22
|
22
|
| ἡ ἀπώλεια καὶ ὁ θάνατος εἶπαν· ἀκηκόαμεν δὲ αὐτῆς τὸ κλέος. | Аваддон і смерть говорять: вухами нашими чули ми чутку про неї. |
|
23
|
23
|
| ὁ Θεὸς εὖ συνέστησεν αὐτῆς τὴν ὁδόν, αὐτὸς δὲ οἶδε τὸν τόπον αὐτῆς· | Бог знає путь її, і Він відає місце її. |
|
24
|
24
|
| αὐτὸς γὰρ τὴν ὑπ᾿ οὐρανὸν πᾶσαν ἐφορᾷ εἰδὼς τὰ ἐν τῇ γῇ πάντα, ἃ ἐποίησεν, | Бо Він проглядає до кінців землі і бачить під усім небом. |
|
25
|
25
|
| ἀνέμων σταθμὸν ὕδατος μέτρα· | Коли Він вітрові визначав вагу і воді надавав міру, |
|
26
|
26
|
| ὅτι ἐποίησεν οὕτως, ἰδὼν ἠρίθμησε καὶ ὁδὸν ἐν τινάγματι φωνάς· | коли призначав закон дощу і путь для блискавки громоносної, |
|
27
|
27
|
| τότε εἶδεν αὐτὴν καὶ ἐξηγήσατο αὐτήν, ἑτοιμάσας ἐξιχνίασεν. | тоді Він бачив її і явив її, приготував її і ще випробував її |
|
28
|
28
|
| εἶπε δὲ ἀνθρώπῳ· ἰδοὺ ἡ θεοσέβειά ἐστι σοφία, τὸ δὲ ἀπέχεσθαι ἀπὸ κακῶν ἐστιν ἐπιστήμη. | і сказав людині: ось, страх Господній є істинна премудрість, і віддалення від зла — розум. |
