1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 33
|
Глава 33
|
|
1
|
1
|
| ΟΥ μὴν δὲ ἀλλὰ ἄκουσον, ᾿Ιώβ, τὰ ρήματά μου καὶ λαλιὰν ἐνωτίζου μου· | Отже, слухай, Іове, промову мою і прислухайся до кожного слова мого. |
|
2
|
2
|
| ἰδοὺ γὰρ ἤνοιξα τὸ στόμα μου, καὶ ἐλάλησεν ἡ γλῶσσά μου. | Ось, я відкриваю вуста мої, язик мій говорить у гортані моїй. |
|
3
|
3
|
| καθαρά μου ἡ καρδία ρήμασι, σύνεσις δὲ χειλέων μου καθαρὰ νοήσει. | Слова мої від щирости мого серця, і вуста мої вимовлять знання чисте. |
|
4
|
4
|
| πνεῦμα θεῖον τὸ ποιῆσάν με, πνοὴ δὲ Παντοκράτορος ἡ διδάσκουσά με. | Дух Божий створив мене, і подих Вседержителя дав мені життя. |
|
5
|
5
|
| ἐὰν δύνῃ, δός μοι ἀπόκρισιν πρὸς ταῦτα· ὑπόμεινον, στῆθι κατ᾿ ἐμὲ καὶ ἐγὼ κατὰ σέ. | Якщо можеш, відповідай мені і стань переді мною. |
|
6
|
6
|
| ἐκ πηλοῦ διήρτισαι σὺ ὡς καὶ ἐγώ, ἐκ τοῦ αὐτοῦ διηρτίσμεθα. | Ось я, за бажанням твоїм, замість Бога. Я створений також із пороху; |
|
7
|
7
|
| οὐχ ὁ φόβος μού σε στροβήσει, οὐδὲ ἡ χείρ μου βαρεῖα ἔσται ἐπὶ σοί. | тому страх переді мною не може знітити тебе, і рука моя не буде важкою для тебе. |
|
8
|
8
|
| πλὴν εἶπας ἐν ὠσί μου, φωνὴν ρημάτων σου ἀκήκοα, | Ти говорив у вуха мої, і я чув звук слів: |
|
9
|
9
|
| διότι λέγεις· καθαρός εἰμι οὐχ ἁμαρτών, ἄμεμπτός εἰμι, οὐ γὰρ ἠνόμησα. | чистий я, без пороку, невинний я, і немає в мені неправди; |
|
10
|
10
|
| μέμψιν δὲ κατ᾿ ἐμοῦ εὗρεν, ἥγηται δέ με ὥσπερ ὑπεναντίον· | а Він знайшов звинувачення проти мене і вважає мене Своїм супротивником; |
|
11
|
11
|
| ἔθετο δὲ ἐν ξύλῳ τὸν πόδα μου, ἐφύλαξε δέ μου πάσας τὰς ὁδούς· | поставив ноги мої в колоду, спостерігає за всіма путями моїми. |
|
12
|
12
|
| πῶς γὰρ λέγεις· δίκαιός εἰμι, καὶ οὐκ ἐπακήκοέ μου; αἰώνιος γάρ ἐστιν ὁ ἐπάνω βροτῶν. | Ось у цьому ти неправий, відповідаю тобі, тому що Бог вище людини. |
|
13
|
13
|
| λέγεις δέ· διατί τῆς δίκης μου οὐκ ἐπακήκοέ μου πᾶν ρῆμα; | Для чого тобі змагатися з Ним? Він не дає звіту ні в яких ділах Своїх. |
|
14
|
14
|
| ἐν γὰρ τῷ ἅπαξ λαλῆσαι ὁ Κύριος, ἐν δὲ τῷ δευτέρῳ | Бог говорить один раз і, якщо того не помітять, удруге: |
|
15
|
15
|
| ἐνύπνιον, ἢ ἐν μελέτῃ νυκτερινῇ, ὡς ὅταν ἐπιπίπτῃ δεινὸς φόβος ἐπ᾿ ἀνθρώπους ἐπὶ νυσταγμάτων ἐπὶ κοίτης. | уві сні, у нічному видінні, коли сон находить на людей, під час дрімоти на постелі. |
|
16
|
16
|
| τότε ἀνακαλύπτει νοῦν ἀνθρώπων, ἐν εἴδεσι φόβου τοιούτοις αὐτοὺς ἐξεφόβησεν | Тоді Він відкриває в людини вухо і закарбовує Своє наставляння, |
|
17
|
17
|
| ἀποστρέψαι ἄνθρωπον ἀπὸ ἀδικίας, τὸ δὲ σῶμα αὐτοῦ ἀπὸ πτώματος ἐρρύσατο. | щоб відвести людину від якого-небудь наміру і віддалити від неї гордість, |
|
18
|
18
|
| ἐφείσατο δὲ τῆς ψυχῆς αὐτοῦ ἀπὸ θανάτου καὶ μὴ πεσεῖν αὐτὸν ἐν πολέμῳ. | щоб відвести душу її від прірви і життя її від ураження мечем. |
|
19
|
19
|
| πάλιν δὲ ἤλεγξεν αὐτὸν ἐπὶ μαλακίᾳ ἐπὶ κοίτης καὶ πλῆθος ὀστῶν αὐτοῦ ἐνάρκησε· | Або він врозумляється хворобою на постелі своїй і тяжким болем у всіх кістках своїх, — |
|
20
|
20
|
| πᾶν δὲ βρωτὸν σίτου οὐ μὴ δύνηται προσδέξασθαι καὶ ἡ ψυχὴ αὐτοῦ βρῶσιν ἐπιθυμήσει, | і життя її відвертається від хліба і душа її від улюбленої їжі. |
|
21
|
21
|
| ἕως ἂν σαπῶσιν αὐτοῦ αἱ σάρκες καὶ ἀποδείξῃ τὰ ὀστᾶ αὐτοῦ κενά· | Плоть на ній пропадає, так що її не видно, і показуються кістки її, яких не було видно. |
|
22
|
22
|
| ἤγγισε δὲ εἰς θάνατον ἡ ψυχὴ αὐτοῦ, ἡ δὲ ζωὴ αὐτοῦ ἐν ᾅδη. | І душа її наближається до могили і життя її — до смерті. |
|
23
|
23
|
| ἐὰν ὦσι χίλιοι ἄγγελοι θανατηφόροι, εἷς αὐτῶν οὐ μὴ τρώσῃ αὐτόν· ἐὰν νοήσῃ τῇ καρδίᾳ ἐπιστραφῆναι πρὸς Κύριον, ἀναγγείλῃ δὲ ἀνθρώπῳ τὴν ἑαυτοῦ μέμψιν, τὴν δὲ ἄνοιαν αὐτοῦ δείξῃ, | Якщо є у неї ангел-наставник, один з тисячі, щоб показати людині пряму путь її, — |
|
24
|
24
|
| ἀνθέξεται τοῦ μὴ πεσεῖν εἰς θάνατον, ἀνανεώσει δὲ αὐτοῦ τὸ σῶμα ὥσπερ ἀλοιφὴν ἐπὶ τοίχου, τὰ δὲ ὀστᾶ αὐτοῦ ἐμπλήσει μυελοῦ· | Бог змилосердиться над нею і скаже: звільни її від могили; Я знайшов умилостивлення. |
|
25
|
25
|
| ἁπαλυνεῖ δὲ αὐτοῦ τὰς σάρκας ὥσπερ νηπίου, ἀποκαταστήσει δὲ αὐτὸν ἀνδρωθέντα ἐν ἀνθρώποις. | Тоді тіло її зробиться свіжішим, ніж у молодості; вона повернеться до днів юности своєї. |
|
26
|
26
|
| εὐξάμενος δὲ πρὸς Κύριον, καὶ δεκτὰ αὐτῷ ἔσται, εἰσελεύσεται προσώπῳ ἱλαρῷ σὺν ἐξηγορίᾳ· ἀποδώσει δὲ ἀνθρώποις δικαιοσύνην. | Буде молитися Богу, і Він — милостивий до неї; з радістю дивиться на лице її і повертає людині праведність її. |
|
27
|
27
|
| εἶτα τότε ἀπομέμψεται ἄνθρωπος αὐτὸς ἑαυτῷ λέγον· οἷα συνετέλουν καὶ οὐκ ἄξια ἤτασέ με ὧν ἥμαρτον. | Він буде дивитися на людей і говорити: грішив я і спотворював правду, і не воздано мені; |
|
28
|
28
|
| σῶσον ψυχήν μου τοῦ μὴ ἐλθεῖν εἰς διαφθοράν, καὶ ἡ ζωή μου φῶς ὄψεται. | Він визволив душу мою від могили, і життя моє бачить світло. |
|
29
|
29
|
| ἰδοὺ ταῦτα πάντα ἐργᾶται ὁ ἰσχυρὸς ὁδοὺς τρεῖς μετὰ ἀνδρός. | Ось, усе це робить Бог двічі-тричі з людиною, |
|
30
|
30
|
| καὶ ἐρρύσατο τὴν ψυχήν μου ἐκ θανάτου, ἵνα ἡ ζωή μου ἐν φωτὶ αἰνῇ αὐτόν. | щоб відвести душу її від могили й освітити її світлом живих. |
|
31
|
31
|
| ἐνωτίζου, ᾿Ιώβ, καὶ ἄκουέ μου· κώφευσον, καὶ ἐγώ εἰμι λαλήσω. | Прислухайся, Іове, слухай мене, мовчи, і я буду говорити. |
|
32
|
32
|
| εἰ εἰσί σοι λόγοι, ἀποκρίθητί μοι· λάλησον, θέλω γὰρ δικαιωθῆναί σε. | Якщо маєш, що сказати, відповідай; говори, тому що я бажав би твого виправдання; |
|
33
|
33
|
| εἰ μή, σὺ ἄκουσόν μου· κώφευσον καὶ διδάξω σε σοφίαν. | якщо ж ні, то слухай мене: мовчи, і я навчу тебе мудрости. |
