|
Κεφάλαιο 5
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
| ΕΠΙΚΑΛΕΣΑΙ δέ, εἴ τίς σοι ὑπακούσεται, ἢ εἴ τινα ἀγγέλων ἁγίων ὄψῃ· | Взивай, якщо є той, що відповідає тобі. І до кого зі святих звернешся ти? |
|
2
|
2
|
| καὶ γὰρ ἄφρονα ἀναιρεῖ ὀργή, πεπλανημένον δὲ θανατοῖ ζῆλος, | Так, дурня убиває гнівливість, і нерозумного губить роздратування. |
|
3
|
3
|
| ἐγὼ δὲ ἑώρακα ἄφρονας ρίζαν βάλλοντας, ἀλλ᾿ εὐθέως ἐβρώθη αὐτῶν ἡ δίαιτα. | Бачив я, як дурень вкорінюється, і негайно прокляв дім його. |
|
4
|
4
|
| πόρρω γένοιντο οἱ υἱοὶ αὐτῶν ἀπὸ σωτηρίας, κολαβρισθείησαν δὲ ἐπὶ θύραις ἡσσόνων, καὶ οὐκ ἔσται ὁ ἐξαιρούμενος· | Діти його далекі від щастя, їх будуть бити біля воріт, і не буде захисника. |
|
5
|
5
|
| ἃ γὰρ ἐκεῖνοι συνήγαγον, δίκαιοι ἔδονται, αὐτοὶ δὲ ἐκ κακῶν οὐκ ἐξαίρετοι ἔσονται. ἐκσιφωνισθείη αὐτῶν ἡ ἰσχύς· | Жниво його з’їсть голодний і з-за терну візьме його, і спраглі поглинуть майно його. |
|
6
|
6
|
| οὐ γὰρ μὴ ἐξέλθῃ ἐκ τῆς γῆς κόπος, οὐδὲ ἐξ ὀρέων ἀναβλαστήσει πόνος· | Так, не з пороху виходить горе, і не з землі виростає лихо; |
|
7
|
7
|
| ἀλλὰ ἄνθρωπος γεννᾶται κόπῳ, νεοσσοὶ δὲ γυπὸς τὰ ὑψηλὰ πέτονται. | але людина народжується на страждання, як іскри, щоб підніматися вгору. |
|
8
|
8
|
| οὐ μὴν δὲ ἀλλὰ ἐγὼ δεηθήσομαι Κυρίου, Κύριον δὲ τῶν πάντων δεσπότην ἐπικαλέσομαι, | Але я до Бога звернувся б, передав би справу мою Богу, |
|
9
|
9
|
| τὸν ποιοῦντα μεγάλα καὶ ἀνεξιχνίαστα, ἔνδοξά τε καὶ ἐξαίσια, ὧν οὐκ ἔστιν ἀριθμός· | Який творить діла великі і недослідимі, дивні без міри, |
|
10
|
10
|
| τὸν διδόντα ὑετὸν ἐπὶ τὴν γῆν, ἀποστέλλοντα ὕδωρ ἐπὶ τὴν ὑπ᾿ οὐρανόν· | дає дощ на лице землі і посилає води на лице полів; |
|
11
|
11
|
| τὸν ποιοῦντα ταπεινοὺς εἰς ὕψος, καὶ ἀπολωλότας ἐξεγείροντα· | принижених поставляє на висоту, і ті, що ремствують, підносяться на спасіння. |
|
12
|
12
|
| διαλλάσσοντα βουλὰς πανούργων, καὶ οὐ μὴ ποιήσουσιν αἱ χεῖρες αὐτῶν ἀληθές. | Він руйнує задуми підступних, і руки їхні не довершують намірів. |
|
13
|
13
|
| ὁ καταλαμβάνων σοφοὺς ἐν τῇ φρονήσει, βουλὴν δὲ πολυπλόκων ἐξέστησεν· | Він уловлює мудреців їхнім же лукавством, і рада хитрих стає марною: |
|
14
|
14
|
| ἡμέρας συναντήσεται αὐτοῖς σκότος, τὸ δὲ μεσημβρινὸν ψηλαφήσαισαν ἴσα νυκτί. | вдень вони зустрічають темряву й опівдні ходять навпомацки, як уночі. |
|
15
|
15
|
| ἀπόλοιντο δὲ ἐν πολέμῳ, ἀδύνατος δὲ ἐξέλθοι ἐκ χειρὸς δυνάστου· | Він спасає бідного від меча, від уст їх і від руки сильного. |
|
16
|
16
|
| εἴη δὲ ἀδυνάτῳ ἐλπίς, ἀδίκου δὲ στόμα ἐμφραχθείη. | І є нещасному надія, і неправда закриває вуста свої. |
|
17
|
17
|
| μακάριος δὲ ἄνθρωπος, ὃν ἤλεγξεν ὁ Κύριος, νουθέτημα δὲ Παντοκράτορος μὴ ἀπαναίνου· | Блаженна людина, яку напоумлює Бог, і тому покарання Вседержителя не відкидай, |
|
18
|
18
|
| αὐτὸς γὰρ ἀλγεῖν ποιεῖ καὶ πάλιν ἀποκαθίστησιν· ἔπαισε, καὶ αἱ χεῖρες αὐτοῦ ἰάσαντο. | бо Він завдає рани і Сам обв’язує їх; Він уражає, і Його ж руки лікують. |
|
19
|
19
|
| ἑξάκις ἐξ ἀναγκῶν σε ἐξελεῖται, ἐν δὲ τῷ ἑβδόμῳ οὐ μὴ ἅψηταί σου κακόν. | У шести лихах врятує тебе, і в сьомому не торкнеться тебе зло. |
|
20
|
20
|
| ἐν λιμῷ ρύσεταί σε ἐκ θανάτου, ἐν πολέμῳ δὲ ἐκ χειρὸς σιδήρου λύσει σε. | Під час голоду визволить тебе від смерти, і на війні — від руки меча. |
|
21
|
21
|
| ἀπὸ μάστιγος γλώσσης σε κρύψει, καὶ οὐ μὴ φοβηθῇς ἀπὸ κακῶν ἐρχομένων. | Від бича язика сховаєш себе і не убоїшся спустошення, коли воно прийде. |
|
22
|
22
|
| ἀδίκων καὶ ἀνόμων καταγελάσῃ, ἀπὸ δὲ θηρίων ἀγρίων οὐ μὴ φοβηθῇς· | Спустошенню і голоду посмієшся і звірів землі не убоїшся, |
|
23
|
23
|
| θῆρες γὰρ ἄγριοι εἰρηνεύσουσί σοι. | бо з каменями польовими у тебе союз, і звірі польові у мирі з тобою. |
|
24
|
24
|
| εἶτα γνώσῃ ὅτι εἰρηνεύσει σου ὁ οἶκος, ἡ δὲ δίαιτα τῆς σκηνῆς σου οὐ μὴ ἁμάρτῃ. | І дізнаєшся, що намет твій у безпеці, і будеш дивитися за домом твоїм, і не згрішиш. |
|
25
|
25
|
| γνώσῃ δὲ ὅτι πολὺ τὸ σπέρμα σου, τὰ δὲ τέκνα σου ἔσται ὥσπερ τὸ παμβότανον τοῦ ἀγροῦ. | І побачиш, що сім’я твоє численне, і паростки твої, як трава на землі. |
|
26
|
26
|
| ἐλεύσῃ δὲ ἐν τάφῳ ὥσπερ σῖτος ὥριμος κατὰ καιρὸν θεριζόμενος ἢ ὥσπερ θιμωνία ἅλωνος καθ᾿ ὥραν συγκομισθεῖσα. | Увійдеш у гріб у зрілості, як укладаються снопи пшениці у свій час. |
|
27
|
27
|
| ἰδοὺ ταῦτα οὕτως ἐξιχνιάσαμεν, ταῦτά ἐστιν ἃ ἀκηκόαμεν· σὺ δὲ γνῶθι σεαυτῶ εἴ τι ἔπραξας. | Ось, що ми пізнали; так воно і є; вислухай це і зауваж для себе. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.
• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.
• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.
• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.