1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 21
|
Κεφάλαιο 21
|
|
1
|
1
|
|
І відповів Іов і сказав;
|
ΥΠΟΛΑΒΩΝ δὲ ᾿Ιὼβ λέγει·
|
|
2
|
2
|
|
вислухайте уважно слова мої, і це буде мені утіхою від вас.
|
ἀκούσατε ἀκούσατέ μου τῶν λόγων, ἵνα μὴ ᾖ μοι παρ᾿ ὑμῶν αὕτη ἡ παράκλησις.
|
|
3
|
3
|
|
Потерпіть мене, і я буду говорити; а після того, як скажу, насміхайтеся.
|
ἄρατέ με, ἐγὼ δὲ λαλήσω, εἶτ᾿ οὐ καταγελάσετέ μου.
|
|
4
|
4
|
|
Хіба до людини слова мої? як же мені і не бути слабкодухим?
|
τί γάρ; μὴ ἀνθρώπου μου ἡ ἔλεγξις; ἢ διατί οὐ θυμωθήσομαι;
|
|
5
|
5
|
|
Подивіться на мене і вжахніться, і покладіть перст на вуста.
|
εἰσβλέψαντες εἰς ἐμὲ θαυμάσετε χεῖρα θέντες ἐπὶ σιαγόνι·
|
|
6
|
6
|
|
Лише тільки я згадаю, — здригаюсь, і тремтіння обіймає тіло моє.
|
ἐάν τε γὰρ μνησθῶ, ἐσπούδακα, ἔχουσι δέ μου τὰς σάρκας ὀδύναι.
|
|
7
|
7
|
|
Чому беззаконні живуть, досягають старости, та й силою міцні?
|
διατὶ ἀσεβεῖς ζῶσι, πεπαλαίωνται δὲ καὶ ἐν πλούτῳ;
|
|
8
|
8
|
|
Діти їхні з ними перед лицем їх, і онуки їхні перед очима їх.
|
ὁ σπόρος αὐτῶν κατὰ ψυχήν, τὰ δὲ τέκνα αὐτῶν ἐν ὀφθαλμοῖς.
|
|
9
|
9
|
|
Доми їхні безпечні від страху, і немає жезла Божого на них.
|
οἱ οἶκοι αὐτῶν εὐθηνοῦσι, φόβος δὲ οὐδαμοῦ, μάστιξ δὲ παρὰ Κυρίου οὐκ ἔστιν ἐπ᾿ αὐτοῖς.
|
|
10
|
10
|
|
Віл їх запліднює і не вивергає, корова їх зачинає і не викидає.
|
ἡ βοῦς αὐτῶν οὐκ ὠμοτόκησε, διεσώθη δὲ αὐτῶν ἐν γαστρὶ ἔχουσα καὶ οὐκ ἔσφαλε.
|
|
11
|
11
|
|
Як стадо, випускають вони малюків своїх, і діти їхні стрибають.
|
μένουσε δὲ ὡς πρόβατα αἰώνια, τὰ δὲ παιδία αὐτῶν προσπαίζουσιν
|
|
12
|
12
|
|
Викликують під голос тимпана і цитри і веселяться при звуках сопілки;
|
ἀναλαβόντες ψαλτήριον καὶ κιθάραν καὶ εὐφραίνονται φωνῇ ψαλμοῦ.
|
|
13
|
13
|
|
проводять дні свої у щасті і миттєво сходять у пекло.
|
συνετέλεσαν δὲ ἐν ἀγαθοῖς τὸν βίον αὐτῶν, ἐν δὲ ἀναπαύσει ᾅδου ἐκοιμήθησαν.
|
|
14
|
14
|
|
А між тим вони говорять Богу: відійди від нас, ми не хочемо знати шляхів Твоїх!
|
λέγει δὲ Κυρίῳ· ἀπόστα ἀπ᾿ ἐμοῦ, ὁδούς σου εἰδέναι οὐ βούλομαι·
|
|
15
|
15
|
|
Хто такий Вседержитель, щоб нам служити Йому? і яка користь прибігати до Нього?
|
τί ἱκανός, ὅτι δουλεύσομεν αὐτῷ; καὶ τίς ὠφέλεια, ὅτι ἀπαντήσομεν αὐτῷ;
|
|
16
|
16
|
|
Бачиш, щастя їх не від їхніх рук. — Рада нечестивих, будь далекою від мене!
|
ἐν χερσὶ γὰρ ἦν αὐτῶν τὰ ἀγαθά, ἔργα δὲ ἀσεβῶν οὐκ ἐφορᾷ.
|
|
17
|
17
|
|
Чи часто гасне світильник у беззаконних, і находить на них лихо, і Він дає їм у наділ страждання у гніві Своєму?
|
οὐ μὴν δὲ ἀλλὰ καὶ ἀσεβῶν λύχνος σβεσθήσεται, ἐπελεύσεται δὲ αὐτοῖς ἡ καταστροφή, ὠδῖνες δὲ αὐτοὺς ἕξουσιν ἀπὸ ὀργῆς.
|
|
18
|
18
|
|
Вони повинні бути, як соломинка перед вітром і як полова, яку розносить вихор.
|
ἔσονται δὲ ὥσπερ ἄχυρα ὑπ᾿ ἀνέμου ἢ ὥσπερ κονιορτός, ὃν ὑφείλετο λαῖλαψ.
|
|
19
|
19
|
|
Скажеш: Бог береже для дітей його нещастя його. — Нехай віддасть Він йому самому, щоб він це знав.
|
ἐκλίποι υἱοὺς τὰ ὑπάρχοντα αὐτοῦ, ἀνταποδώσει πρὸς αὐτὸν καὶ γνώσεται.
|
|
20
|
20
|
|
Нехай його очі побачать нещастя його, і нехай він сам п’є від гніву Вседержителевого.
|
ἴδοισαν οἱ ὀφθαλμοὶ αὐτοῦ τὴν ἑαυτοῦ σφαγήν, ἀπὸ δὲ Κυρίου μὴ διασωθείη·
|
|
21
|
21
|
|
Бо яка йому турбота про дім свій після нього, коли число місяців його закінчиться?
|
ὅτι τὸ θέλημα αὐτοῦ ἐν οἴκῳ αὐτοῦ μετ᾿ αὐτοῦ, καὶ ἀριθμοὶ μηνῶν αὐτοῦ διῃρέθησαν.
|
|
22
|
22
|
|
Але чи Бога вчити мудрости, коли Він судить і небесних?
|
πότερον οὐχὶ ὁ Κύριός ἐστιν ὁ διδάσκων σύνεσιν καὶ ἐπιστήμην; αὐτὸς δὲ φόνους διακρινεῖ;
|
|
23
|
23
|
|
Один помирає в самій повноті сил своїх, зовсім спокійний і мирний;
|
οὗτος ἀποθανεῖται ἐν κράτει ἁπλοσύνης αὐτοῦ, ὅλος δὲ εὐπαθῶν καὶ εὐθηνῶν·
|
|
24
|
24
|
|
нутрощі його повні жиру, і кістки його напоєні мозком.
|
τὰ δὲ ἔγκατα αὐτοῦ πλήρη στέατος, μυελὸς δὲ αὐτοῦ διαχεῖται.
|
|
25
|
25
|
|
А інший помирає з душею засмученою, не вкусивши добра.
|
ὁ δὲ τελευτᾷ ὑπὸ πικρίας ψυχῆς, οὐ φαγὼν οὐδὲν ἀγαθόν.
|
|
26
|
26
|
|
І вони разом будуть лежати в поросі, і черва покриє їх.
|
ὁμοθυμαδὸν δὲ ἐπὶ γῆς κοιμῶνται, σαπρία δὲ αὐτοὺς ἐκάλυψεν.
|
|
27
|
27
|
|
Знаю я ваші думки і хитрощі, які ви проти мене сплітаєте.
|
ὥστε οἶδα ὑμᾶς ὅτι τόλμῃ ἐπίκεισθέ μοι·
|
|
28
|
28
|
|
Ви скажете: де дім князя, і де намет, у якому жили беззаконні?
|
ὥστε ἐρεῖτε· ποῦ ἐστιν οἶκος ἄρχοντος; καὶ ποῦ ἐστιν ἡ σκέπη τῶν σκηνωμάτων τῶν ἀσεβῶν;
|
|
29
|
29
|
|
Хіба ви не запитували у подорожніх і незнайомі з їх спостереженнями,
|
ἐρωτήσατε παραπορευομένους ὁδόν, καὶ τὰ σημεῖα αὐτῶν οὐκ ἀπαλλοτριώσετε·
|
|
30
|
30
|
|
що у день загибелі пощаджений буває лиходій, у день гніву відводиться убік?
|
ὅτι εἰς ἡμέραν ἀπωλείας κουφίζεται ὁ πονηρός, εἰς ἡμέραν ὀργῆς αὐτοῦ ἀπαχθήσονται.
|
|
31
|
31
|
|
Хто представить йому перед лице путь його, і хто відплатить йому за те, що він робив?
|
τίς ἀπαγγελεῖ ἐπὶ προσώπου αὐτοῦ τὴν ὁδὸν αὐτοῦ; καὶ αὐτὸς ἐποίησε, τίς ἀνταποδώσει αὐτῷ;
|
|
32
|
32
|
|
Його проводжають до гробів і на його могилі ставлять варту.
|
καὶ αὐτὸς εἰς τάφους ἀπηνέχθη καὶ ἐπὶ σωρῶν ἠγρύπνησεν.
|
|
33
|
33
|
|
Солодкі для нього брили долини, і за ним іде натовп людей, а тим, що йдуть перед ним, немає числа.
|
ἐγλυκάνθησαν αὐτῷ χάλικες χειμάρρου, καὶ ὀπίσω αὐτοῦ πᾶς ἄνθρωπος ἀπελεύσεται, καὶ ἔμπροσθεν αὐτοῦ ἀναρίθμητοι.
|
|
34
|
34
|
|
Як же ви хочете утішати мене пустим? У ваших відповідях залишається одна неправда.
|
πῶς δὲ παρακαλεῖτέ με κενά; τὸ δὲ ἐμὲ καταπαύσασθαι ἀφ᾿ ὑμῶν οὐδέν.
|
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
