|
Глава 22
|
Κεφάλαιο 22
|
|
1
|
1
|
|
І відповів Елифаз феманитянин і сказав:
|
ΥΠΟΛΑΒΩΝ δὲ ᾿Ελιφὰζ ὁ Θαιμανίτης λέγει·
|
|
2
|
2
|
|
хіба може людина приносити користь Богу? Розумний приносить користь собі самому.
|
πότερον οὐχὶ ὁ Κύριός ἐστιν ὁ διδάσκων σύνεσιν καὶ ἐπιστήμην;
|
|
3
|
3
|
|
Яке задоволення Вседержителю від того, що ти праведний? І чи буде Йому вигода від того, що ти тримаєш путі твої у непорочності?
|
τί γὰρ μέλει τῷ Κυρίῳ, ἐὰν σὺ ἦσθα τοῖς ἔργοις ἄμεμπτος; ἢ ὠφέλεια, ὅτι ἁπλώσεις τὴν ὁδόν σου;
|
|
4
|
4
|
|
Невже Він, боячись тебе, вступить з тобою в змагання, піде судитися з тобою?
|
ἦ λόγον σου ποιούμενος ἐλέγξει σε, καὶ συνεισελεύσεταί σοι εἰς κρίσιν;
|
|
5
|
5
|
|
Певно, злоба твоя велика, і беззаконням твоїм немає кінця.
|
πότερον οὐχ ἡ κακία σού ἐστι πολλή, ἀναρίθμητοι δὲ σού εἰσιν αἱ ἁμαρτίαι;
|
|
6
|
6
|
|
Певно, ти брав застави від братів твоїх ні за що і з напівголих знімав одяг.
|
ἠνεχύραζες δὲ τοὺς ἀδελφούς σου διακενῆς, ἀμφίασιν δὲ γυμνῶν ἀφείλου·
|
|
7
|
7
|
|
Стомленому спрагою не подавав води напитися і голодному відмовляв у хлібі;
|
οὐδὲ ὕδωρ διψῶντας ἐπότισας, ἀλλὰ πεινώντων ἐστέρησας ψωμόν·
|
|
8
|
8
|
|
а людині сильній ти давав землю, і сановитий оселявся на ній.
|
ἐθαύμασας δέ τινων πρόσωπον, ᾤκισας δὲ τοὺς ἐπὶ τῆς γῆς.
|
|
9
|
9
|
|
Вдів ти відсилав ні з чим і сиріт залишав з порожніми руками.
|
χήρας δὲ ἐξαπέστειλας κενάς, ὀρφανοὺς δὲ ἐκάκωσας.
|
|
10
|
10
|
|
За те навколо тебе петлі, і збурив тебе несподіваний жах,
|
τοιγαροῦν ἐκύκλωσάν σε παγίδες, καὶ ἐσπούδασέ σε πόλεμος ἐξαίσιος.
|
|
11
|
11
|
|
або пітьма, в якій ти нічого не бачиш, і великі води покрили тебе.
|
τὸ φῶς σοι σκότος ἀπέβη, κοιμηθέντα δὲ ὕδωρ σε ἐκάλυψε.
|
|
12
|
12
|
|
Чи не вище небес Бог? подивися вгору на зірки, як вони високо!
|
μὴ οὐχὶ ὁ τὰ ὑψηλὰ ναίων ἐφορᾷ; τοὺς δὲ ὕβρει φερομένους ἐταπείνωσε;
|
|
13
|
13
|
|
І ти говориш: що знає Бог? чи може Він судити крізь морок?
|
καὶ εἶπας· τί ἔγνω ὁ ἰσχυρός; ἦ κατὰ τοῦ γνόφου κρινεῖ;
|
|
14
|
14
|
|
Хмари — завіса Його, так що Він не бачить, а ходить тільки по небесному колу.
|
νεφέλη ἀποκρυφὴ αὐτοῦ, καὶ οὐχ ὁραθήσεται καὶ γῦρον οὐρανοῦ διαπορεύεται.
|
|
15
|
15
|
|
Невже ти тримаєшся путі древніх, якою йшли люди беззаконні,
|
μὴ τρίβον αἰώνιον φυλάξεις, ἣν ἐπάτησαν ἄνδρες δίκαιοι,
|
|
16
|
16
|
|
які передчасно були винищені, коли вода розлилася під основу їхню?
|
οἳ συνελήφθησαν ἄωροι; ποταμὸς ἐπιρρέων οἱ θεμέλιοι αὐτῶν,
|
|
17
|
17
|
|
Вони говорили Богу: відійди від нас! і що зробить їм Вседержитель?
|
οἱ λέγοντες· Κύριος τί ποιήσει ἡμῖν; ἢ τί ἐπάξεται ἡμῖν ὁ Παντοκράτωρ;
|
|
18
|
18
|
|
А Він наповнював доми їхні добром. Але, рада нечестивих, будь далекою від мене!
|
ὃς δὲ ἐνέπλησε τοὺς οἴκους αὐτῶν ἀγαθῶν, βουλὴ δὲ ἀσεβῶν πόρρω ἀπ᾿ αὐτοῦ.
|
|
19
|
19
|
|
Бачили праведники і раділи, і непорочний сміявся:
|
ἰδόντες δίκαιοι ἐγέλασαν, ἄμεμπτος δὲ ἐμυκτήρισεν.
|
|
20
|
20
|
|
ворог наш знищений, а те, що залишилося після них, пожер вогонь.
|
εἰ μὴ ἠφανίσθη ἡ ὑπόστασις αὐτῶν, καὶ τὸ κατάλειμμα αὐτῶν καταφάγεται πῦρ.
|
|
21
|
21
|
|
Зблизься ж з Ним — і будеш спокійний; через це прийде до тебе добро.
|
γενοῦ δὴ σκληρός, ἐὰν ὑπομείνῃς· εἶτα ὁ καρπός σου ἔσται ἐν ἀγαθοῖς.
|
|
22
|
22
|
|
Прийми з вуст Його закон і поклади слова Його в серце твоє.
|
ἔκλαβε δὲ ἐκ στόματος αὐτοῦ ἐξηγορίαν καὶ ἀνάλαβε τὰ ρήματα αὐτοῦ ἐν καρδίᾳ σου.
|
|
23
|
23
|
|
Якщо ти звернешся до Вседержителя, то знову влаштуєшся, проженеш беззаконня від намету твого
|
ἐὰν δὲ ἐπιστραφῇς καὶ ταπεινώσῃς σεαυτὸν ἔναντι Κυρίου, πόρρω ἐποίησας ἀπὸ διαίτης σου ἄδικον.
|
|
24
|
24
|
|
і будеш вважати за порох блискучий метал, і за камені потоків — золото Офірське.
|
θήσῃ ἐπὶ χώματι ἐν πέτρᾳ καὶ ὡς πέτρα χειμάρρου Σωφίρ.
|
|
25
|
25
|
|
І буде Вседержитель твоїм золотом і блискучим сріблом у тебе,
|
ἔσται οὖν σου ὁ Παντοκράτωρ βοηθὸς ἀπὸ ἐχθρῶν, καθαρὸν δὲ ἀποδώσει σε ὥσπερ ἀργύριον πεπυρωμένον.
|
|
26
|
26
|
|
бо тоді будеш радуватися за Вседержителя і піднімеш до Бога лице твоє.
|
εἶτα παρρησιασθήσῃ ἐναντίον Κυρίου ἀναβλέψας εἰς τὸν οὐρανὸν ἱλαρῶς·
|
|
27
|
27
|
|
Помолишся Йому, і Він почує тебе, і ти виконаєш обітниці твої.
|
εὐξαμένου δέ σου πρὸς αὐτὸν εἰσακούσεταί σου, δώσει δέ σοι ἀποδοῦναι τὰς εὐχάς·
|
|
28
|
28
|
|
Покладеш намір, і він здійсниться у тебе, і над путями твоїми буде сяяти світло.
|
ἀποκαταστήσει δέ σοι δίαιταν δικαιοσύνης, ἐπὶ δὲ ὁδοῖς σου ἔσται φέγγος.
|
|
29
|
29
|
|
Коли хто буде принижений, ти скажеш: піднесення! і Він спасе засмученого лицем,
|
ὅτι ἐταπείνωσας σεαυτόν, καὶ ἐρεῖς· ὑπερηφανεύσατο, καὶ κύφοντα ὀφθαλμοῖς σώσει.
|
|
30
|
30
|
|
визволить і невинного, і він спасеться чистотою рук твоїх.
|
ρύσεται ἀθῷον, καὶ διασώθητι ἐν καθαραῖς χερσί σου.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.