1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 33
|
Κεφάλαιο 33
|
|
1
|
1
|
|
Отже, слухай, Іове, промову мою і прислухайся до кожного слова мого.
|
ΟΥ μὴν δὲ ἀλλὰ ἄκουσον, ᾿Ιώβ, τὰ ρήματά μου καὶ λαλιὰν ἐνωτίζου μου·
|
|
2
|
2
|
|
Ось, я відкриваю вуста мої, язик мій говорить у гортані моїй.
|
ἰδοὺ γὰρ ἤνοιξα τὸ στόμα μου, καὶ ἐλάλησεν ἡ γλῶσσά μου.
|
|
3
|
3
|
|
Слова мої від щирости мого серця, і вуста мої вимовлять знання чисте.
|
καθαρά μου ἡ καρδία ρήμασι, σύνεσις δὲ χειλέων μου καθαρὰ νοήσει.
|
|
4
|
4
|
|
Дух Божий створив мене, і подих Вседержителя дав мені життя.
|
πνεῦμα θεῖον τὸ ποιῆσάν με, πνοὴ δὲ Παντοκράτορος ἡ διδάσκουσά με.
|
|
5
|
5
|
|
Якщо можеш, відповідай мені і стань переді мною.
|
ἐὰν δύνῃ, δός μοι ἀπόκρισιν πρὸς ταῦτα· ὑπόμεινον, στῆθι κατ᾿ ἐμὲ καὶ ἐγὼ κατὰ σέ.
|
|
6
|
6
|
|
Ось я, за бажанням твоїм, замість Бога. Я створений також із пороху;
|
ἐκ πηλοῦ διήρτισαι σὺ ὡς καὶ ἐγώ, ἐκ τοῦ αὐτοῦ διηρτίσμεθα.
|
|
7
|
7
|
|
тому страх переді мною не може знітити тебе, і рука моя не буде важкою для тебе.
|
οὐχ ὁ φόβος μού σε στροβήσει, οὐδὲ ἡ χείρ μου βαρεῖα ἔσται ἐπὶ σοί.
|
|
8
|
8
|
|
Ти говорив у вуха мої, і я чув звук слів:
|
πλὴν εἶπας ἐν ὠσί μου, φωνὴν ρημάτων σου ἀκήκοα,
|
|
9
|
9
|
|
чистий я, без пороку, невинний я, і немає в мені неправди;
|
διότι λέγεις· καθαρός εἰμι οὐχ ἁμαρτών, ἄμεμπτός εἰμι, οὐ γὰρ ἠνόμησα.
|
|
10
|
10
|
|
а Він знайшов звинувачення проти мене і вважає мене Своїм супротивником;
|
μέμψιν δὲ κατ᾿ ἐμοῦ εὗρεν, ἥγηται δέ με ὥσπερ ὑπεναντίον·
|
|
11
|
11
|
|
поставив ноги мої в колоду, спостерігає за всіма путями моїми.
|
ἔθετο δὲ ἐν ξύλῳ τὸν πόδα μου, ἐφύλαξε δέ μου πάσας τὰς ὁδούς·
|
|
12
|
12
|
|
Ось у цьому ти неправий, відповідаю тобі, тому що Бог вище людини.
|
πῶς γὰρ λέγεις· δίκαιός εἰμι, καὶ οὐκ ἐπακήκοέ μου; αἰώνιος γάρ ἐστιν ὁ ἐπάνω βροτῶν.
|
|
13
|
13
|
|
Для чого тобі змагатися з Ним? Він не дає звіту ні в яких ділах Своїх.
|
λέγεις δέ· διατί τῆς δίκης μου οὐκ ἐπακήκοέ μου πᾶν ρῆμα;
|
|
14
|
14
|
|
Бог говорить один раз і, якщо того не помітять, удруге:
|
ἐν γὰρ τῷ ἅπαξ λαλῆσαι ὁ Κύριος, ἐν δὲ τῷ δευτέρῳ
|
|
15
|
15
|
|
уві сні, у нічному видінні, коли сон находить на людей, під час дрімоти на постелі.
|
ἐνύπνιον, ἢ ἐν μελέτῃ νυκτερινῇ, ὡς ὅταν ἐπιπίπτῃ δεινὸς φόβος ἐπ᾿ ἀνθρώπους ἐπὶ νυσταγμάτων ἐπὶ κοίτης.
|
|
16
|
16
|
|
Тоді Він відкриває в людини вухо і закарбовує Своє наставляння,
|
τότε ἀνακαλύπτει νοῦν ἀνθρώπων, ἐν εἴδεσι φόβου τοιούτοις αὐτοὺς ἐξεφόβησεν
|
|
17
|
17
|
|
щоб відвести людину від якого-небудь наміру і віддалити від неї гордість,
|
ἀποστρέψαι ἄνθρωπον ἀπὸ ἀδικίας, τὸ δὲ σῶμα αὐτοῦ ἀπὸ πτώματος ἐρρύσατο.
|
|
18
|
18
|
|
щоб відвести душу її від прірви і життя її від ураження мечем.
|
ἐφείσατο δὲ τῆς ψυχῆς αὐτοῦ ἀπὸ θανάτου καὶ μὴ πεσεῖν αὐτὸν ἐν πολέμῳ.
|
|
19
|
19
|
|
Або він врозумляється хворобою на постелі своїй і тяжким болем у всіх кістках своїх, —
|
πάλιν δὲ ἤλεγξεν αὐτὸν ἐπὶ μαλακίᾳ ἐπὶ κοίτης καὶ πλῆθος ὀστῶν αὐτοῦ ἐνάρκησε·
|
|
20
|
20
|
|
і життя її відвертається від хліба і душа її від улюбленої їжі.
|
πᾶν δὲ βρωτὸν σίτου οὐ μὴ δύνηται προσδέξασθαι καὶ ἡ ψυχὴ αὐτοῦ βρῶσιν ἐπιθυμήσει,
|
|
21
|
21
|
|
Плоть на ній пропадає, так що її не видно, і показуються кістки її, яких не було видно.
|
ἕως ἂν σαπῶσιν αὐτοῦ αἱ σάρκες καὶ ἀποδείξῃ τὰ ὀστᾶ αὐτοῦ κενά·
|
|
22
|
22
|
|
І душа її наближається до могили і життя її — до смерті.
|
ἤγγισε δὲ εἰς θάνατον ἡ ψυχὴ αὐτοῦ, ἡ δὲ ζωὴ αὐτοῦ ἐν ᾅδη.
|
|
23
|
23
|
|
Якщо є у неї ангел-наставник, один з тисячі, щоб показати людині пряму путь її, —
|
ἐὰν ὦσι χίλιοι ἄγγελοι θανατηφόροι, εἷς αὐτῶν οὐ μὴ τρώσῃ αὐτόν· ἐὰν νοήσῃ τῇ καρδίᾳ ἐπιστραφῆναι πρὸς Κύριον, ἀναγγείλῃ δὲ ἀνθρώπῳ τὴν ἑαυτοῦ μέμψιν, τὴν δὲ ἄνοιαν αὐτοῦ δείξῃ,
|
|
24
|
24
|
|
Бог змилосердиться над нею і скаже: звільни її від могили; Я знайшов умилостивлення.
|
ἀνθέξεται τοῦ μὴ πεσεῖν εἰς θάνατον, ἀνανεώσει δὲ αὐτοῦ τὸ σῶμα ὥσπερ ἀλοιφὴν ἐπὶ τοίχου, τὰ δὲ ὀστᾶ αὐτοῦ ἐμπλήσει μυελοῦ·
|
|
25
|
25
|
|
Тоді тіло її зробиться свіжішим, ніж у молодості; вона повернеться до днів юности своєї.
|
ἁπαλυνεῖ δὲ αὐτοῦ τὰς σάρκας ὥσπερ νηπίου, ἀποκαταστήσει δὲ αὐτὸν ἀνδρωθέντα ἐν ἀνθρώποις.
|
|
26
|
26
|
|
Буде молитися Богу, і Він — милостивий до неї; з радістю дивиться на лице її і повертає людині праведність її.
|
εὐξάμενος δὲ πρὸς Κύριον, καὶ δεκτὰ αὐτῷ ἔσται, εἰσελεύσεται προσώπῳ ἱλαρῷ σὺν ἐξηγορίᾳ· ἀποδώσει δὲ ἀνθρώποις δικαιοσύνην.
|
|
27
|
27
|
|
Він буде дивитися на людей і говорити: грішив я і спотворював правду, і не воздано мені;
|
εἶτα τότε ἀπομέμψεται ἄνθρωπος αὐτὸς ἑαυτῷ λέγον· οἷα συνετέλουν καὶ οὐκ ἄξια ἤτασέ με ὧν ἥμαρτον.
|
|
28
|
28
|
|
Він визволив душу мою від могили, і життя моє бачить світло.
|
σῶσον ψυχήν μου τοῦ μὴ ἐλθεῖν εἰς διαφθοράν, καὶ ἡ ζωή μου φῶς ὄψεται.
|
|
29
|
29
|
|
Ось, усе це робить Бог двічі-тричі з людиною,
|
ἰδοὺ ταῦτα πάντα ἐργᾶται ὁ ἰσχυρὸς ὁδοὺς τρεῖς μετὰ ἀνδρός.
|
|
30
|
30
|
|
щоб відвести душу її від могили й освітити її світлом живих.
|
καὶ ἐρρύσατο τὴν ψυχήν μου ἐκ θανάτου, ἵνα ἡ ζωή μου ἐν φωτὶ αἰνῇ αὐτόν.
|
|
31
|
31
|
|
Прислухайся, Іове, слухай мене, мовчи, і я буду говорити.
|
ἐνωτίζου, ᾿Ιώβ, καὶ ἄκουέ μου· κώφευσον, καὶ ἐγώ εἰμι λαλήσω.
|
|
32
|
32
|
|
Якщо маєш, що сказати, відповідай; говори, тому що я бажав би твого виправдання;
|
εἰ εἰσί σοι λόγοι, ἀποκρίθητί μοι· λάλησον, θέλω γὰρ δικαιωθῆναί σε.
|
|
33
|
33
|
|
якщо ж ні, то слухай мене: мовчи, і я навчу тебе мудрости.
|
εἰ μή, σὺ ἄκουσόν μου· κώφευσον καὶ διδάξω σε σοφίαν.
|
