1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 33
|
Κεφάλαιο 33
|
|
1
|
1
|
| Отже, слухай, Іове, промову мою і прислухайся до кожного слова мого. | ΟΥ μὴν δὲ ἀλλὰ ἄκουσον, ᾿Ιώβ, τὰ ρήματά μου καὶ λαλιὰν ἐνωτίζου μου· |
|
2
|
2
|
| Ось, я відкриваю вуста мої, язик мій говорить у гортані моїй. | ἰδοὺ γὰρ ἤνοιξα τὸ στόμα μου, καὶ ἐλάλησεν ἡ γλῶσσά μου. |
|
3
|
3
|
| Слова мої від щирости мого серця, і вуста мої вимовлять знання чисте. | καθαρά μου ἡ καρδία ρήμασι, σύνεσις δὲ χειλέων μου καθαρὰ νοήσει. |
|
4
|
4
|
| Дух Божий створив мене, і подих Вседержителя дав мені життя. | πνεῦμα θεῖον τὸ ποιῆσάν με, πνοὴ δὲ Παντοκράτορος ἡ διδάσκουσά με. |
|
5
|
5
|
| Якщо можеш, відповідай мені і стань переді мною. | ἐὰν δύνῃ, δός μοι ἀπόκρισιν πρὸς ταῦτα· ὑπόμεινον, στῆθι κατ᾿ ἐμὲ καὶ ἐγὼ κατὰ σέ. |
|
6
|
6
|
| Ось я, за бажанням твоїм, замість Бога. Я створений також із пороху; | ἐκ πηλοῦ διήρτισαι σὺ ὡς καὶ ἐγώ, ἐκ τοῦ αὐτοῦ διηρτίσμεθα. |
|
7
|
7
|
| тому страх переді мною не може знітити тебе, і рука моя не буде важкою для тебе. | οὐχ ὁ φόβος μού σε στροβήσει, οὐδὲ ἡ χείρ μου βαρεῖα ἔσται ἐπὶ σοί. |
|
8
|
8
|
| Ти говорив у вуха мої, і я чув звук слів: | πλὴν εἶπας ἐν ὠσί μου, φωνὴν ρημάτων σου ἀκήκοα, |
|
9
|
9
|
| чистий я, без пороку, невинний я, і немає в мені неправди; | διότι λέγεις· καθαρός εἰμι οὐχ ἁμαρτών, ἄμεμπτός εἰμι, οὐ γὰρ ἠνόμησα. |
|
10
|
10
|
| а Він знайшов звинувачення проти мене і вважає мене Своїм супротивником; | μέμψιν δὲ κατ᾿ ἐμοῦ εὗρεν, ἥγηται δέ με ὥσπερ ὑπεναντίον· |
|
11
|
11
|
| поставив ноги мої в колоду, спостерігає за всіма путями моїми. | ἔθετο δὲ ἐν ξύλῳ τὸν πόδα μου, ἐφύλαξε δέ μου πάσας τὰς ὁδούς· |
|
12
|
12
|
| Ось у цьому ти неправий, відповідаю тобі, тому що Бог вище людини. | πῶς γὰρ λέγεις· δίκαιός εἰμι, καὶ οὐκ ἐπακήκοέ μου; αἰώνιος γάρ ἐστιν ὁ ἐπάνω βροτῶν. |
|
13
|
13
|
| Для чого тобі змагатися з Ним? Він не дає звіту ні в яких ділах Своїх. | λέγεις δέ· διατί τῆς δίκης μου οὐκ ἐπακήκοέ μου πᾶν ρῆμα; |
|
14
|
14
|
| Бог говорить один раз і, якщо того не помітять, удруге: | ἐν γὰρ τῷ ἅπαξ λαλῆσαι ὁ Κύριος, ἐν δὲ τῷ δευτέρῳ |
|
15
|
15
|
| уві сні, у нічному видінні, коли сон находить на людей, під час дрімоти на постелі. | ἐνύπνιον, ἢ ἐν μελέτῃ νυκτερινῇ, ὡς ὅταν ἐπιπίπτῃ δεινὸς φόβος ἐπ᾿ ἀνθρώπους ἐπὶ νυσταγμάτων ἐπὶ κοίτης. |
|
16
|
16
|
| Тоді Він відкриває в людини вухо і закарбовує Своє наставляння, | τότε ἀνακαλύπτει νοῦν ἀνθρώπων, ἐν εἴδεσι φόβου τοιούτοις αὐτοὺς ἐξεφόβησεν |
|
17
|
17
|
| щоб відвести людину від якого-небудь наміру і віддалити від неї гордість, | ἀποστρέψαι ἄνθρωπον ἀπὸ ἀδικίας, τὸ δὲ σῶμα αὐτοῦ ἀπὸ πτώματος ἐρρύσατο. |
|
18
|
18
|
| щоб відвести душу її від прірви і життя її від ураження мечем. | ἐφείσατο δὲ τῆς ψυχῆς αὐτοῦ ἀπὸ θανάτου καὶ μὴ πεσεῖν αὐτὸν ἐν πολέμῳ. |
|
19
|
19
|
| Або він врозумляється хворобою на постелі своїй і тяжким болем у всіх кістках своїх, — | πάλιν δὲ ἤλεγξεν αὐτὸν ἐπὶ μαλακίᾳ ἐπὶ κοίτης καὶ πλῆθος ὀστῶν αὐτοῦ ἐνάρκησε· |
|
20
|
20
|
| і життя її відвертається від хліба і душа її від улюбленої їжі. | πᾶν δὲ βρωτὸν σίτου οὐ μὴ δύνηται προσδέξασθαι καὶ ἡ ψυχὴ αὐτοῦ βρῶσιν ἐπιθυμήσει, |
|
21
|
21
|
| Плоть на ній пропадає, так що її не видно, і показуються кістки її, яких не було видно. | ἕως ἂν σαπῶσιν αὐτοῦ αἱ σάρκες καὶ ἀποδείξῃ τὰ ὀστᾶ αὐτοῦ κενά· |
|
22
|
22
|
| І душа її наближається до могили і життя її — до смерті. | ἤγγισε δὲ εἰς θάνατον ἡ ψυχὴ αὐτοῦ, ἡ δὲ ζωὴ αὐτοῦ ἐν ᾅδη. |
|
23
|
23
|
| Якщо є у неї ангел-наставник, один з тисячі, щоб показати людині пряму путь її, — | ἐὰν ὦσι χίλιοι ἄγγελοι θανατηφόροι, εἷς αὐτῶν οὐ μὴ τρώσῃ αὐτόν· ἐὰν νοήσῃ τῇ καρδίᾳ ἐπιστραφῆναι πρὸς Κύριον, ἀναγγείλῃ δὲ ἀνθρώπῳ τὴν ἑαυτοῦ μέμψιν, τὴν δὲ ἄνοιαν αὐτοῦ δείξῃ, |
|
24
|
24
|
| Бог змилосердиться над нею і скаже: звільни її від могили; Я знайшов умилостивлення. | ἀνθέξεται τοῦ μὴ πεσεῖν εἰς θάνατον, ἀνανεώσει δὲ αὐτοῦ τὸ σῶμα ὥσπερ ἀλοιφὴν ἐπὶ τοίχου, τὰ δὲ ὀστᾶ αὐτοῦ ἐμπλήσει μυελοῦ· |
|
25
|
25
|
| Тоді тіло її зробиться свіжішим, ніж у молодості; вона повернеться до днів юности своєї. | ἁπαλυνεῖ δὲ αὐτοῦ τὰς σάρκας ὥσπερ νηπίου, ἀποκαταστήσει δὲ αὐτὸν ἀνδρωθέντα ἐν ἀνθρώποις. |
|
26
|
26
|
| Буде молитися Богу, і Він — милостивий до неї; з радістю дивиться на лице її і повертає людині праведність її. | εὐξάμενος δὲ πρὸς Κύριον, καὶ δεκτὰ αὐτῷ ἔσται, εἰσελεύσεται προσώπῳ ἱλαρῷ σὺν ἐξηγορίᾳ· ἀποδώσει δὲ ἀνθρώποις δικαιοσύνην. |
|
27
|
27
|
| Він буде дивитися на людей і говорити: грішив я і спотворював правду, і не воздано мені; | εἶτα τότε ἀπομέμψεται ἄνθρωπος αὐτὸς ἑαυτῷ λέγον· οἷα συνετέλουν καὶ οὐκ ἄξια ἤτασέ με ὧν ἥμαρτον. |
|
28
|
28
|
| Він визволив душу мою від могили, і життя моє бачить світло. | σῶσον ψυχήν μου τοῦ μὴ ἐλθεῖν εἰς διαφθοράν, καὶ ἡ ζωή μου φῶς ὄψεται. |
|
29
|
29
|
| Ось, усе це робить Бог двічі-тричі з людиною, | ἰδοὺ ταῦτα πάντα ἐργᾶται ὁ ἰσχυρὸς ὁδοὺς τρεῖς μετὰ ἀνδρός. |
|
30
|
30
|
| щоб відвести душу її від могили й освітити її світлом живих. | καὶ ἐρρύσατο τὴν ψυχήν μου ἐκ θανάτου, ἵνα ἡ ζωή μου ἐν φωτὶ αἰνῇ αὐτόν. |
|
31
|
31
|
| Прислухайся, Іове, слухай мене, мовчи, і я буду говорити. | ἐνωτίζου, ᾿Ιώβ, καὶ ἄκουέ μου· κώφευσον, καὶ ἐγώ εἰμι λαλήσω. |
|
32
|
32
|
| Якщо маєш, що сказати, відповідай; говори, тому що я бажав би твого виправдання; | εἰ εἰσί σοι λόγοι, ἀποκρίθητί μοι· λάλησον, θέλω γὰρ δικαιωθῆναί σε. |
|
33
|
33
|
| якщо ж ні, то слухай мене: мовчи, і я навчу тебе мудрости. | εἰ μή, σὺ ἄκουσόν μου· κώφευσον καὶ διδάξω σε σοφίαν. |
