1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 38
|
Κεφάλαιο 38
|
|
1
|
1
|
|
[Коли Елиуй перестав говорити,] Господь відповів Іову із бурі і сказав:
|
ΜΕΤΑ δὲ τὸ παύσασθαι ᾿Ελιοὺν τῆς λέξεως εἶπεν ὁ Κύριος τῷ ᾿Ιὼβ διὰ λαίλαπος καὶ νεφῶν·
|
|
2
|
2
|
|
хто цей, що затьмарює Провидіння словами без сенсу?
|
τίς οὗτος ὁ κρύπτων με βουλήν, συνέχων δὲ ρήματα ἐν καρδίᾳ, ἐμὲ δὲ οἴεται κρύπτειν;
|
|
3
|
3
|
|
Опережи нині стегна твої, як муж: Я буду запитувати тебе, і ти пояснюй Мені:
|
ζῶσαι ὥσπερ ἀνὴρ τὴν ὀσφύν σου, ἐρωτήσω δέ σε, σὺ δέ μοι ἀποκρίθητι.
|
|
4
|
4
|
|
де був ти, коли Я заклав основи землі? Скажи, якщо знаєш.
|
ποῦ ἦς ἐν τῷ θεμελιοῦν με τὴν γῆν; ἀπάγγειλον δέ μοι εἰ ἐπίστῃ σύνεσιν.
|
|
5
|
5
|
|
Хто поклав міру її, якщо знаєш? або хто протягував по ній шнур?
|
τίς ἔθετο τὰ μέτρα αὐτῆς, εἰ οἶδας; ἢ τίς ὁ ἐπαγαγὼν σπαρτίον ἐπ᾿ αὐτῆς;
|
|
6
|
6
|
|
На чому затверджені основи її, або хто поклав наріжний камінь її,
|
ἐπὶ τίνος οἱ κρίκοι αὐτῆς πεπήγασι; τίς δέ ἐστιν ὁ βαλὼν λίθον γωνιαῖον ἐπ᾿ αὐτῆς;
|
|
7
|
7
|
|
при загальному торжестві ранкових зірок, коли всі сини Божі викликували від радости?
|
ὅτε ἐγενήθησαν ἄστρα, ᾔνεσάν με φωνῇ μεγάλῃ πάντες ἄγγελοί μου.
|
|
8
|
8
|
|
Хто зачинив море воротами, коли воно виверглося, вийшло ніби з утроби,
|
ἔφραξα δὲ θάλασσαν πύλαις, ὅτε ἐμαιοῦτο ἐκ κοιλίας μητρὸς αὐτῆς ἐκπορευομένη.
|
|
9
|
9
|
|
коли Я хмари зробив одежею його й імлу пеленами його,
|
ἐθέμην δὲ αὐτῇ νέφος ἀμφίασιν, ὁμίχλῃ δὲ αὐτὴν ἐσπαργάνωσα.
|
|
10
|
10
|
|
й утвердив йому Моє визначення, і поставив засуви і ворота,
|
ἐθέμην δὲ αὐτῇ ὅρια, περιθεὶς κλεῖθρα καὶ πύλας.
|
|
11
|
11
|
|
і сказав: сюди дійдеш і не перейдеш, і тут межа гордовитим хвилям твоїм?
|
εἶπα δὲ αὐτῇ· μέχρι τούτου ἐλεύσῃ καὶ οὐχ ὑπερβήσῃ, ἀλλ᾿ ἐν σεαυτῇ συντριβήσεταί σου τὰ κύματα.
|
|
12
|
12
|
|
Чи давав ти коли в житті своєму накази ранку і чи вказував зорі місце її,
|
ἦ ἐπὶ σοῦ συντέταχα φέγγος πρωϊνόν; ἑωσφόρος δὲ εἶδε τὴν ἑαυτοῦ τάξιν
|
|
13
|
13
|
|
щоб вона охопила краї землі і струсила з неї нечестивих,
|
ἐπιλαβέσθαι πτερύγων γῆς, ἐκτινάξαι ἀσεβεῖς ἐξ αὐτῆς;
|
|
14
|
14
|
|
щоб земля змінилася, як глина під печаткою, і стала, як різнобарвний одяг,
|
ἦ σὺ λαβὼν γῆν πηλὸν ἔπλασας ζῷον καὶ λαλητὸν αὐτὸν ἔθου ἐπ‘Ι γῆς;
|
|
15
|
15
|
|
щоб відібралося у нечестивих світло їх і зухвала рука їх скрушилася?
|
ἀφεῖλες δὲ ἀπὸ ἀσεβῶν τὸ φῶς, βραχίονα δὲ ὑπερηφάνων συνέτριψας;
|
|
16
|
16
|
|
Чи сходив ти у глибину моря і чи входив у дослідження безодні?
|
ἦλθες δὲ ἐπὶ πηγὴν θαλάσσης, ἐν δὲ ἴχνεσιν ἀβύσσου περιεπάτησας;
|
|
17
|
17
|
|
Чи відчинялися для тебе врата смерти, і чи бачив ти врата тіні смертної?
|
ἀνοίγονταί δέ σοι φόβῳ πύλαι θανάτου, πυλωροὶ δὲ ᾅδου ἰδόντες σε ἔπτηξαν;
|
|
18
|
18
|
|
Чи оглянув ти широту землі? Поясни, якщо знаєш усе це.
|
νενουθέτησαι δὲ τὸ εὖρος τῆς ὑπ᾿ οὐρανόν; ἀνάγγειλον δή μοι, πόση τίς ἐστι;
|
|
19
|
19
|
|
Де путь до оселі світла, і де місце темряви?
|
ἐν ποίᾳ δὲ γῇ αὐλίζεται τὸ φῶς; σκότους δὲ ποῖος ὁ τόπος;
|
|
20
|
20
|
|
Ти, звичайно, доходив до меж її і знаєш дорогу до дому її.
|
εἰ ἀγάγοις με εἰς ὅρια αὐτῶν; εἰ δὲ καὶ ἐπίστασαι τρίβους αὐτῶν;
|
|
21
|
21
|
|
Ти знаєш це, тому що ти вже був тоді народжений, і число днів твоїх дуже велике.
|
οἶδας ἄρα ὅτι τότε γεγέννησαι, ἀριθμὸς δὲ ἐτῶν σου πολύς;
|
|
22
|
22
|
|
Чи входив ти у сховища снігу і чи бачив скарбниці граду,
|
ἦλθες δὲ ἐπὶ θησαυροὺς χιόνος, θησαυροὺς δὲ χαλάζης ἑώρακας;
|
|
23
|
23
|
|
які бережу Я на час смутний, на день битви і війни?
|
ἀπόκειται δέ σοι εἰς ὥραν ἐχθρῶν εἰς ἡμέραν πολέμων καὶ μάχης;
|
|
24
|
24
|
|
Яким шляхом розливається світло і розноситься східний вітер по землі?
|
πόθεν δὲ ἐκπορεύεται πάχνη ἢ διασκεδάννυται νότος εἰς τὴν ὑπ᾿ οὐρανόν;
|
|
25
|
25
|
|
Хто проводить протоки для виливання води і шлях для громоносної блискавки,
|
τίς δὲ ἡτοίμασεν ὑετῷ λάβρῳ ρύσιν, ὁδὸν δὲ κυδοιμῶν
|
|
26
|
26
|
|
щоб ішов дощ на землю безлюдну, на пустелю, де немає людини,
|
τοῦ ὑετίσαι ἐπὶ γῆν, οὗ οὐκ ἀνήρ, ἔρημον, οὗ οὐχ ὑπάρχει ἄνθρωπος ἐν αὐτῇ,
|
|
27
|
27
|
|
щоб насичувати пустелю і степ і пробуджувати трав’яні зародки до зростання?
|
τοῦ χορτάσαι ἄβατον καὶ ἀοίκητον καὶ τοῦ ἐκβλαστῆσαι ἔξοδον χλόης;
|
|
28
|
28
|
|
Чи є у дощу батько? або хто народжує краплі роси?
|
τίς ἐστιν ὑετοῦ πατήρ; τίς δέ ἐστιν ὁ τετοκὼς βώλους δρόσου,
|
|
29
|
29
|
|
З чиєї утроби виходить лід, та іній небесний, — хто народжує його?
|
ἐκ γαστρὸς δέ τίνος ἐκπορεύεται ὁ κρύσταλλος; πάχνην δὲ ἐν οὐρανῷ τίς τέτοκεν,
|
|
30
|
30
|
|
Води, як камінь, міцніють, і поверхня безодні замерзає.
|
ἣ καταβαίνει ὥσπερ ὕδωρ ρέον; πρόσωπον ἀσεβοῦς τίς ἔπληξε;
|
|
31
|
31
|
|
Чи можеш ти зв’язати вузол Хима і порушити узи Кесиль?
|
συνῆκας δὲ δεσμὸν Πλειάδος καὶ φραγμὸν ᾿Ωρίωνος ἤνοιξας;
|
|
32
|
32
|
|
Чи можеш виводити сузір’я у свій час і вести Ас (зірницю) з її дітьми?
|
ἦ διανοίξεις μαζουρὼθ ἐν καιρῷ αὐτοῦ καὶ ῞Εσπερον ἐπὶ κόμης αὐτοῦ ἄξεις αὐτά;
|
|
33
|
33
|
|
Чи знаєш ти устави неба, чи можеш встановити володіння його на землі?
|
ἐπίστασαι δὲ τροπὰς οὐρανοῦ ἢ τὰ ὑπ᾿ οὐρανὸν ὁμοθυμαδὸν γινόμενα;
|
|
34
|
34
|
|
Чи можеш піднести голос твій до хмар, щоб вода в достатку покрила тебе?
|
καλέσεις δὲ νέφος φωνῇ, καὶ τρόμῳ ὕδατος λάβρου ὑπακούσεταί σου;
|
|
35
|
35
|
|
Чи можеш посилати блискавки, і чи підуть вони і чи скажуть тобі: ось ми?
|
ἀποστελεῖς δὲ κεραυνοὺς καὶ πορεύσονται; ἐροῦσι δέ σοι· τί ἐστι;
|
|
36
|
36
|
|
Хто вклав мудрість у серце, або хто дав сенс розуму?
|
τίς δὲ ἔδωκε γυναιξὶν ὑφάσματος σοφίαν ἢ ποικιλτικὴν ἐπιστήμην;
|
|
37
|
37
|
|
Хто може обчислити хмари своєю мудрістю й утримати сосуди неба,
|
τίς δὲ ὁ ἀριθμῶν νέφη σοφίᾳ, οὐρανὸν δὲ εἰς γῆν ἔκλινε;
|
|
38
|
38
|
|
коли порох перетворюється на бруд і брили злипаються?
|
κέχυται δὲ ὥσπερ γῆ κονία, κεκόλληκα δὲ αὐτὸν ὥσπερ λίθῳ κύβον.
|
|
39
|
39
|
|
Чи ти ловиш здобич левиці і насичуєш молодих левів,
|
θηρεύσεις δὲ λέουσι βοράν, ψυχὰς δὲ δρακόντων ἐμπρήσεις;
|
|
40
|
40
|
|
коли вони лежать у барлогах або ховаються під тінню у засідці?
|
δεδοίκασι γὰρ ἐν κοίταις αὐτῶν, κάθηνται δὲ ἐν ὕλαις ἐνεδρεύοντες.
|
|
41
|
41
|
|
Хто готує ворону корм його, коли пташенята його кричать до Бога, блукаючи без їжі?
|
τίς δὲ ἡτοίμασε κόρακι βοράν; νεοσσοὶ γὰρ αὐτοῦ πρὸς Κύριον κεκράγασι πλανώμενοι, τὰ σῖτα ζητοῦντες.
|
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
