1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 6
|
Κεφάλαιο 6
|
|
1
|
1
|
|
І відповів Іов і сказав:
|
ΥΠΟΛΑΒΩΝ δὲ ᾿Ιὼβ λέγει·
|
|
2
|
2
|
|
о, якби правильно були зважені волання мої, і разом з ними поклали на терези страждання моє!
|
εἰ γάρ τις ἱστῶν στήσαι μου τὴν ὀργήν, τὰς δὲ ὀδύνας μου ἄραι ἐν ζυγῷ ὁμοθυμαδόν,
|
|
3
|
3
|
|
Воно, напевно, перетягнуло б пісок морів! Від того слова мої несамовиті.
|
καὶ δὴ ἄμμου παραλίας βαρυτέρα ἔσται. ἀλλ᾿ ὡς ἔοικε τὰ ρήματά μού ἐστι φαῦλα·
|
|
4
|
4
|
|
Бо стріли Вседержителя у мені; отрута їх п’є дух мій; жахи Божі ополчилися проти мене.
|
βέλη γὰρ Κυρίου ἐν τῷ σώματί μού ἐστιν, ὧν ὁ θυμὸς αὐτῶν ἐκπίνει μου τὸ αἷμα· ὅταν ἄρξωμαι λαλεῖν, κεντοῦσί με.
|
|
5
|
5
|
|
Чи реве дикий осел на траві? чи мичить бик біля місива свого?
|
τί γάρ; μὴ διακενῆς κεκράξεται ὄνος ἄγριος, ἀλλ᾿ ἢ τὰ σῖτα ζητῶν; εἰ δὲ καὶ ρήξει φωνὴν βοῦς ἐπὶ φάτνης ἔχων τὰ βρώματα;
|
|
6
|
6
|
|
Чи їдять несмачне без соли, і чи є смак в яєчному білку?
|
εἰ βρωθήσεται ἄρτος ἄνευ ἁλός; εἰ δὲ καὶ ἔστι γεῦμα ἐν ρήμασι κενοῖς;
|
|
7
|
7
|
|
До чого не хотіла торкнутися душа моя, те складає огидну їжу мою.
|
οὐ δύναται γὰρ παύσασθαί μου ἡ ὀργή· βρόμον γὰρ ὁρῶ τὰ σῖτά μου ὥσπερ ὀσμὴν λέοντος·
|
|
8
|
8
|
|
О, коли б збулося бажання моє й уповання моє виконав Бог!
|
εἰ γὰρ δώῃ καὶ ἔλθοι μου ἡ αἴτησις, καὶ τὴν ἐλπίδα μου δώῃ ὁ Κύριος.
|
|
9
|
9
|
|
О, якби благоволив Бог розтрощити мене, простяг руку Свою й уразив мене!
|
ἀρξάμενος ὁ Κύριος τρωσάτω με, εἰς τέλος δὲ μή με ἀνελέτω.
|
|
10
|
10
|
|
Це було б ще відрадою мені, і я кріпився б у моїй нещадній хворобі, бо я не відмовився від слів Святого.
|
εἴη δέ μου πόλις τάφος, ἐφ᾿ ἧς ἐπὶ τειχέων ἡλλόμην ἐπ᾿ αὐτῆς, οὐ φείσομαι· οὐ γὰρ ἐψευσάμην ρήματα ἅγια Θεοῦ μου.
|
|
11
|
11
|
|
Що за сила у мене, щоб мати надію мені? і який кінець, щоб продовжити мені життя моє?
|
τίς γάρ μου ἡ ἰσχύς, ὅτι ὑπομένω; ἢ τίς μου ὁ χρόνος, ὅτι ἀνέχεταί μου ἡ ψυχή;
|
|
12
|
12
|
|
Чи твердість каменів — твердість моя? і чи мідь — плоть моя?
|
μὴ ἰσχὺς λίθων ἡ ἰσχύς μου; ἢ αἱ σάρκες μού εἰσι χάλκεαι;
|
|
13
|
13
|
|
Чи є в мені допомога для мене, і чи є для мене яка опора?
|
ἢ οὐκ ἐπ᾿ αὐτῷ ἐπεποίθειν; βοήθεια δὲ ἀπ᾿ ἐμοῦ ἄπεστιν.
|
|
14
|
14
|
|
До страдника повинне бути співчуття від друга його, якщо тільки він не покинув страху до Вседержителя.
|
ἀπείπατό με ἔλεος, ἐπισκοπὴ δὲ Κυρίου ὑπερεῖδέ με.
|
|
15
|
15
|
|
Але брати мої невірні, як потік, як швидкоплинні струмки,
|
οὐ προσεῖδόν με οἱ ἐγγύτατοί μου· ὥσπερ χειμάρρους ἐκλείπων ἢ ὥσπερ κῦμα παρῆλθόν με.
|
|
16
|
16
|
|
які чорні від льоду і в яких ховається сніг.
|
οἵτινές με διευλαβοῦντο, νῦν ἐπιπεπτώκασί μοι ὥσπερ χιὼν ἢ κρύσταλλος πεπηγώς·
|
|
17
|
17
|
|
Коли стає тепло, вони зменшуються, а під час спеки зникають з місць своїх.
|
καθὼς τακεῖσα θέρμης γενομένης οὐκ ἐπεγνώσθη ὅπερ ἦν,
|
|
18
|
18
|
|
Вони змінюють напрямок шляхів своїх, заходять у пустелю і губляться:
|
οὕτω κἀγὼ καταλείφθην ὑπὸ πάντων. ἀπωλόμην δὲ καὶ ἔξοικος ἐγενόμην.
|
|
19
|
19
|
|
дивляться на них дороги фемайські, сподіваються на них шляхи савейські,
|
ἴδετε ὁδοὺς Θαιμανῶν, ἀτραποὺς Σαβῶν, οἱ διορῶντες·
|
|
20
|
20
|
|
але залишаються посоромленими у своїй надії; приходять туди і від сорому червоніють.
|
καὶ αἰσχύνην ὀφειλήσουσιν οἱ ἐπὶ πόλεσι καὶ χρήμασι πεποιθότες.
|
|
21
|
21
|
|
Так і ви тепер ніщо: побачили страшне і злякалися.
|
ἀτὰρ δὲ καὶ ὑμεῖς ἐπέβητέ μοι ἀνελεημόνως, ὥστε ἰδόντες τὸ ἐμὸν τραῦμα φοβήθητε·
|
|
22
|
22
|
|
Чи говорив я: дайте мені, або від достатку вашого заплатіть за мене;
|
τί γάρ; μή τι ἡμᾶς ᾔτησα ἢ τῆς παρ᾿ ὑμῶν ἰσχύος ἐπιδέομαι,
|
|
23
|
23
|
|
і визволіть мене від руки ворога, і від руки мучителів викупіть мене?
|
ὥστε σῶσαί με ἐξ ἐχθρῶν ἢ ἐκ χειρὸς δυναστῶν ρύσασθαί με;
|
|
24
|
24
|
|
Навчіть мене, і я замовкну; покажіть, у чому я погрішив.
|
διδάξατέ με, ἐγὼ δὲ κωφεύσω· εἴ τι πεπλάνημαι, φράσατέ μοι.
|
|
25
|
25
|
|
Які сильні слова правди! Але що доводять викриття ваші?
|
ἀλλ᾿ ὡς ἔοικε, φαῦλα ἀληθινοῦ ρήματα, οὐ γὰρ παρ᾿ ὑμῶν ἰσχὺν αἰτοῦμαι·
|
|
26
|
26
|
|
Ви придумуєте слова для викриття? На вітер пускаєте слова ваші.
|
οὐδὲ ἔλεγχος ὑμῶν ρήμασί με παύσει, οὐδὲ γὰρ ὑμῶν φθέγμα ρήματος ἀνέξομαι.
|
|
27
|
27
|
|
Ви нападаєте на сироту і риєте яму другові вашому.
|
πλὴν ὅτι ἐπ᾿ ὀρφανῷ ἐπιπίπτετε, ἐνάλλεσθε δὲ ἐπὶ φίλῳ ὑμῶν.
|
|
28
|
28
|
|
Але прошу вас, гляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
|
νυνὶ δὲ εἰσβλέψας εἰς πρόσωπα ὑμῶν οὐ ψεύσομαι.
|
|
29
|
29
|
|
Перегляньте, чи є неправда? переглянете, — правда моя.
|
καθίσατε δὴ καὶ μὴ εἴη ἄδικον, καὶ πάλιν τῷ δικαίῳ συνέρχεσθε.
|
|
30
|
30
|
|
Чи є на язику моєму неправда? Невже гортань моя не може розрізнити гіркоти?
|
οὐ γάρ ἐστιν ἐν γλώσσῃ μου ἄδικον· ἢ ὁ λάρυγξ μου οὐχὶ σύνεσιν μελετᾷ;
|
