1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 8
|
Κεφάλαιο 8
|
|
1
|
1
|
| І відповів Вилдад савхеянин і сказав: | ΥΠΟΛΑΒΩΝ δὲ Βαλδὰδ ὁ Σαυχίτης λέγει· |
|
2
|
2
|
| чи довго ти будеш говорити так? — слова? вуст твоїх бурхливий вітер! | μέχρι τίνος λαλήσεις ταῦτα, πνεῦμα πολυρρῆμον τοῦ στόματός σου; |
|
3
|
3
|
| Невже Бог спотворює суд, і Вседержитель перетворює правду? | μὴ ὁ Κύριος ἀδικήσει κρίνων ἢ ὁ τὰ πάντα ποιήσας ταράξει τὸ δίκαιον; |
|
4
|
4
|
| Якщо сини твої згрішили перед Ним, то Він і віддав їх у руку беззаконня їхнього. | εἰ οἱ υἱοί σου ἥμαρτον ἐναντίον αὐτοῦ, ἀπέστειλεν ἐν χειρὶ ἀνομίας αὐτῶν. |
|
5
|
5
|
| Якщо ж ти знайдеш Бога і помолишся Вседержителю, | σὺ δὲ ὄρθριζε πρὸς Κύριον παντοκράτορα δεόμενος. |
|
6
|
6
|
| і якщо ти чистий і правий, то Він нині ж встане над тобою й умиротворить оселю правди твоєї. | εἰ καθαρὸς εἶ καὶ ἀληθινός, δεήσεως ἐπακούσεταί σου, ἀποκαταστήσει δέ σοι δίαιταν δικαιοσύνης· |
|
7
|
7
|
| І якщо спочатку в тебе було мало, то згодом буде дуже багато. | ἔσται οὖν τὰ μὲν πρῶτά σου ὀλίγα, τὰ δὲ ἔσχατά σου ἀμύθητα. |
|
8
|
8
|
| Бо запитай у минулих родів і вникни у спостереження батьків їх; | ἐπερώτησον γὰρ γενεὰν πρώτην, ἐξιχνίασον δὲ κατὰ γένος πατέρων· |
|
9
|
9
|
| а ми — вчорашні і нічого не знаємо, тому що наші дні на землі тінь. | χθιζοὶ γάρ ἐσμεν καὶ οὐκ οἴδαμεν, σκιὰ γάρ ἐστιν ἡμῶν ἐπὶ τῆς γῆς ὁ βίος. |
|
10
|
10
|
| Ось, вони навчать тебе, скажуть тобі і від серця свого промовлять слова: | ἦ οὐχ οὗτοί σε διδάξουσι καὶ ἀναγγελοῦσι καὶ ἐκ καρδίας ἐξάξουσι ρήματα; |
|
11
|
11
|
| чи піднімається очерет без вологи? чи росте очерет без води? | μὴ θάλλει πάπυρος ἄνευ ὕδατος ἢ ὑψωθήσεται βούτομον ἄνευ πότου; |
|
12
|
12
|
| Ще він у свіжості своїй і не зрізаний, а раніше всякої трави засихає. | ἔτι ὂν ἐπὶ ρίζης καὶ οὐ μὴ θερισθῇ, πρὸ τοῦ πιεῖν πᾶσα βοτάνη οὐχὶ ξηραίνεται; |
|
13
|
13
|
| Такі путі всіх, хто забуває Бога, і надія лицеміра загине; | οὕτως τοίνυν ἔσται τὰ ἔσχατα πάντων τῶν ἐπιλανθανομένων τοῦ Κυρίου· ἐλπὶς γὰρ ἀσεβοῦς ἀπολεῖται. |
|
14
|
14
|
| уповання його підрізане, і впевненість його — дім павука. | ἀοίκητος γὰρ αὐτοῦ ἔσται ὁ οἶκος, ἀράχνη δὲ αὐτοῦ ἀποβήσεται ἡ σκηνή. |
|
15
|
15
|
| Обіпреться об дім свій і не встоїть; схопиться за нього і не утримається. | ἐὰν ὑπερείσῃ τὴν οἰκίαν αὐτοῦ, οὐ μὴ στῇ· ἐπιλαβομένου δὲ αὐτοῦ, οὐ μὴ ὑπομείνῃ· |
|
16
|
16
|
| Він зеленіє перед сонцем, за сад простягаються гілки його; | ὑγρὸς γάρ ἐστιν ὑπὸ ἡλίου, καὶ ἐκ σαπρίας αὐτοῦ ὁ ράδαμνος αὐτοῦ ἐξελεύσεται. |
|
17
|
17
|
| у купу каміння вплітається коріння його, між камінням врізується. | ἐπὶ συναγωγὴν λίθων κοιμᾶται, ἐν δὲ μέσῳ χαλίκων ζήσεται. |
|
18
|
18
|
| Але коли вирвуть його з місця його, воно відмовиться від нього: «я не бачило тебе!» | ἐὰν καταπίῃ, ὁ τόπος ψεύσεται αὐτόν· οὐχ ἑώρακας τοιαῦτα, |
|
19
|
19
|
| Ось радість шляху його! а із землі виростають інші. | ὅτι καταστροφὴ ἀσεβοῦς τοιαύτη, ἐκ δὲ γῆς ἄλλον ἀναβλαστήσει. |
|
20
|
20
|
| Бачиш, Бог не відкидає непорочного і не підтримує руки? лиходіїв. | ὁ γὰρ Κύριος οὐ μὴ ἀποποιήσεται τὸν ἄκακον, πᾶν δὲ δῶρον ἀσεβοῦς οὐ δέξεται. |
|
21
|
21
|
| Він ще наповнить сміхом вуста твої і губи твої радісним вигуком. | ἀληθινῶν δὲ στόμα ἐμπλήσει γέλωτος, τὰ δὲ χείλη αὐτῶν ἐξομολογήσεως· |
|
22
|
22
|
| Ненависники твої вдягнуться в сором, і намету нечестивих не стане. | οἱ δὲ ἐχθροὶ αὐτῶν ἐνδύσονται αἰσχύνην, δίαιτα δὲ ἀσεβοῦς οὐκ ἔσται. |
