|
Глава 27
|
Главa к7з
|
|
1
|
1
|
| Не хвалися завтрашнім днем, тому що не знаєш, що народить той день. | Не хвали1сz њ ќтріи, не вёси бо, что2 роди1тъ (дeнь) находsй. |
|
2
|
2
|
| Нехай хвалить тебе інший, а не вуста твої, — чужий, а не язик твій. | Да хвaлитъ тS и4скренній, ґ не тво‰ ўстA, чуждjй, ґ не твои2 ўстнЁ. |
|
3
|
3
|
| Важкий камінь, вагомий і пісок; але гнів дурня важчий за них обох. | Тsжкw кaмень и3 неудобон0снw пес0къ, гнёвъ же безyмнагw тsжшій nбоегw2. |
|
4
|
4
|
| Жорстокий гнів, неприборкна лють; але хто устоїть проти ревнощів? | Безми1лостивна ћрость и3 џстръ гнёвъ, но ничт0же постои1тъ рeвности. |
|
5
|
5
|
| Краще відкрите викривання, ніж прихована любов. | Лyчше њбличє1ніz tкровє1нна тaйныz любвE. |
|
6
|
6
|
| Щирі докори від того, хто любить, і неправдиві поцілунки ненависника. | Достовёрнэе сyть ћзвы дрyга, нeжели вHльнаz лобз†ніz врагA. |
|
7
|
7
|
| Сита душа зневажає і стільник, а голодній душі все гірке солодке. | ДушA въ сhтости сyщи с0тамъ ругaетсz: души1 же нищeтнэй и3 гHрькаz сл†дка kвлsютсz. |
|
8
|
8
|
| Як птах, який залишив гніздо своє, так людина, яка залишила місце своє. | Ћкоже є3гдA пти1ца tлети1тъ t гнэздA своегw2, тaкw человёкъ порабощaетсz, є3гдA ўстрани1тсz t свои1хъ мёстъ. |
|
9
|
9
|
| Масті і пахощі радують серце; так солодкий усякому друг сердечною порадою своєю. | МЂры и3 він0мъ и3 fmмі†мы красyетсz сeрдце, растерзавaетжесz t бёдъ душA. |
|
10
|
10
|
| Не залишай друга твого і друга батька твого, і в дім брата твого не ходи в день нещастя твого: краще сусід поблизу, ніж брат далеко. | Дрyга твоегw2 и3ли2 дрyга џтча не њставлsй: въ д0мъ же брaта своегw2 не вни1ди неблагополyчнw: лyчше дрyгъ бли1з8, нeже брaтъ далeче живhй. |
|
11
|
11
|
| Будь мудрий, сину мій, і радуй серце моє; і я буду мати, що відповідати тому, хто лихословить мене. | Мyдръ бyди, сhне, да весели1тсz сeрдце твоE, и3 tврати2 t себє2 понHслива словесA. |
|
12
|
12
|
| Розсудливий бачить біду і ховається; а недосвідчені йдуть уперед і караються. | Хи1трый ѕлы6мъ находsщымъ ўкрывaетсz: безyмніи же нашeдше тщетY пострaждутъ. |
|
13
|
13
|
| Візьми у нього одяг його, тому що він ручився за чужого, і за стороннього візьми від нього заставу. | Tими2 ри1зу є3гw2, прeйде бо досади1тель, и4же чужд†z погублsетъ. |
|
14
|
14
|
| Хто голосно хвалить друга свого з раннього ранку, того вважатимуть за лихомовця. | И$же ѓще благослови1тъ дрyга ќтрw вeліимъ глaсомъ, t кленyщагw ни чи1мже рaзнствовати возмни1тсz. |
|
15
|
15
|
| Безперестанний капіж у дощовий день і сварлива дружина — рівні: | К†пли и3згонsютъ человёка въ дeнь зи1менъ и3з8 д0му є3гw2, тaкw и3 женA клеветли1ваz и3з8 своегw2 д0му. |
|
16
|
16
|
| хто хоче приховати її, той хоче приховати вітер і масть у правій руці своїй, що дає знати про себе. | Сёверъ жeстокъ вётръ, и4менемъ же пріsтенъ нарицaетсz. |
|
17
|
17
|
| Як залізо гострить залізо, так людина гострить погляд друга свого. | Желёзо желёза њстри1тъ: мyжъ же поwщрsетъ лицE дрyжне. |
|
18
|
18
|
| Хто стереже смоковницю, той буде їсти плоди її; і хто береже господаря свого, той буде в шані. | И$же насаждaетъ смок0вницу, снёсть плоды2 є3S: ґ и4же храни1тъ г0спода своего2, чeстенъ бyдетъ. |
|
19
|
19
|
| Як у воді лице — до лиця, так серце людини — до людини. | Ћкоже сyть неподHбна ли1ца ли1цамъ, си1це нижE сердцA человёкwвъ. |
|
20
|
20
|
| Пекло й Аваддон — ненаситні; так ненаситні й очі людські. [Мерзота перед Господом той, хто зухвало піднімає очі, і нерозумні нестримані на язик.] | Ѓдъ и3 поги1бель не насыщaютсz: тaкожде и3 џчи человёчестіи несhти. Мeрзость гDеви ўтверждazй џчи, и3 ненакaзанніи невоздeржни љзhкомъ. |
|
21
|
21
|
| Що плавильня — для срібла, горно — для золота, те для людини вуста, які хвалять її. [Серце беззаконника шукає зла, серце ж праведне шукає знання.] | И#скушeніе сребрY и3 злaту раздежeніе: мyжъ же и3скушaетсz ўсты6 хвaлzщихъ є3го2. Сeрдце беззак0нника взыскyетъ ѕл†z, сeрдце же прaво взыскyетъ рaзума. |
|
22
|
22
|
| Товчи нерозумного, як зерно у ступі, не відокремиться від нього глупота його. | Ѓще біeши безyмнаго посредЁ с0нмища срамлsz є3го2, не tи1меши безyміz є3гw2. |
|
23
|
23
|
| Добре спостерігай за худобою твоєю, май піклування про стада; | Разyмнэ разумэвaй дyши стaда твоегw2, и3 да пристaвиши сeрдце твоE ко твои6мъ стадaмъ. |
|
24
|
24
|
| тому що багатство не навіки, та й влада хіба з роду в рід? | Ћкw не во вёкъ мyжеви держaва и3 крёпость, нижE предаeтъ t р0да въ р0дъ. |
|
25
|
25
|
| Проростає трава, і з’являється зелень, і збирають гірські трави. | Прилэжи2 њ ѕлaцэхъ сyщихъ на п0ли и3 пожнeши травY, и3 собирaй сёно наг0рное, |
|
26
|
26
|
| Вівці — на одяг тобі, і козли — на купівлю поля. | да и4маши џвцы на њдэsніе: почитaй п0ле, да бyдутъ ти2 ѓгнцы. |
|
27
|
27
|
| І достатньо козячого молока на їжу тобі, на їжу домашнім твоїм і на споживу служницям твоїм. | Сhне, t менє2 и4маши рэчє1ніz крBпка въ жи1знь твою2 и3 въ жи1знь твои1хъ служи1телей. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
