|
Глава 7
|
Главa з7
|
|
1
|
1
|
| Сину мій! зберігай слова мої і заповіді мої приховай у себе. [Сину мій! шануй Господа, — і зміцнишся, і, крім Нього, не бійся нікого.] | Сhне, храни2 мо‰ словесA, мо‰ же зaпwвэди скрhй ў себє2. Сhне, чти2 гDа, и3 ўкрэпи1шисz: кромё же є3гw2 не б0йсz и3н0гw. |
|
2
|
2
|
| Зберігай заповіді мої і живи, і вчення моє, як зіниця очей твоїх. | Храни2 мо‰ зaпwвэди, и3 поживeши, словесa же мо‰ ћкw зBницы џчію: |
|
3
|
3
|
| Нав’яжи їх на персти твої, напиши їх на скрижалі серця твого. | њбложи1 же и4ми тво‰ пeрсты, напиши1 же | на скрижaли сeрдца твоегw2. |
|
4
|
4
|
| Скажи мудрості: «ти сестра моя!» і розум назви рідним твоїм, | Нарцы2 премyдрость сестрY тебЁ бhти, рaзумъ же знaемь сотвори2 тебЁ, |
|
5
|
5
|
| щоб вони охороняли тебе від дружини іншого, від чужої, яка пом’якшує слова свої. | да тS соблюдeтъ t жены2 чуждjz и3 лукaвыz, ѓще тS словесы2 льсти1выми њблагaти нaчнетъ: |
|
6
|
6
|
| Ось, одного разу дивився я у вікна дому мого, крізь ґрати мої, | nк0нцемъ бо и3з8 д0му своегw2 на пути6 прини1чущи, |
|
7
|
7
|
| і побачив серед недосвідчених, помітив між молодими людьми нерозумного юнака, | є3г0же ѓще ќзритъ t безyмныхъ ч†дъ ю4ношу скудоyмна, |
|
8
|
8
|
| який переходив площу біля рогу її і йшов по дорозі до дому її, | проходsщаго ми1мw ќгла въ распyтіихъ д0му є3S |
|
9
|
9
|
| у сутінках під вечір дня, у нічній темряві і в мороці. | и3 глаг0лющаго въ тeмный вeчеръ, є3гдA ўпокоeніе бyдетъ нощн0е и3 мрaчное: |
|
10
|
10
|
| І ось — назустріч йому жінка, в убранні блудниці, з підступним серцем, | женa же срsщетъ є3го2, зрaкъ и3мyщи прелюбодёйничь, ћже твори1тъ ю4ныхъ пари1ти сердцaмъ: воскри1лена же є4сть и3 блyдна, |
|
11
|
11
|
| галаслива і невгамовна; ноги її не живуть у домі її: | въ домy же не почивaютъ н0зэ є3S: |
|
12
|
12
|
| то на вулиці, то на площах, і біля кожного рогу чинить вона кови. | врeмz бо нёкое внЁ глуми1тсz, врeмz же на распyтіихъ при всsцэмъ ќглэ присэди1тъ: |
|
13
|
13
|
| Вона схопила його, цілувала його, і з безсоромним обличчям говорила йому: | пот0мъ є4мши лобзaетъ є3го2, безстyднымъ же лицeмъ речeтъ къ немY: |
|
14
|
14
|
| «мирна жертва у мене: сьогодні я звершила обітниці мої; | жeртва ми1рна ми2 є4сть, днeсь воздаю2 њбёты мо‰: |
|
15
|
15
|
| тому і вийшла назустріч тобі, щоб відшукати тебе, і — знайшла тебе; | сегw2 рaди и3зыд0хъ въ срётеніе тебЁ, желaющи лицA твоегw2, њбрэт0хъ тS: |
|
16
|
16
|
| килимами я вбрала постіль мою, різнобарвними тканинами єгипетськими; | простирaлами покрhхъ џдръ м0й, коврaми же сугyбыми постлaхъ, и5же t є3гЂпта, |
|
17
|
17
|
| спальню мою напахтила смирною, алое і корицею; | шафрaномъ посhпахъ л0же моE и3 д0мъ м0й кори1цею: |
|
18
|
18
|
| зайди, будемо упиватися ніжностями до ранку, насолодимося любов’ю, | пріиди2 и3 наслади1мсz любвE дaже до ќтра, грzди2 и3 повалsемсz въ п0хоти: |
|
19
|
19
|
| тому що чоловіка немає вдома: він вирушив у далеку дорогу; | нёсть бо мyжа моегw2 въ домY, tи1де въ пyть далeче, |
|
20
|
20
|
| гаманець срібла взяв із собою; прийде додому до дня повномісяччя». | дов0лнw сребрA взS съ соб0ю, по мн0гихъ днeхъ возврати1тсz въ д0мъ св0й. |
|
21
|
21
|
| Численними ласкавими словами вона звабила його, м’якістю вуст своїх оволоділа ним. | И# прельсти2 є3го2 мн0гою бесёдою, тенeтами же ўстeнъ (въ блyдъ) привлечE є3го2. |
|
22
|
22
|
| Негайно він пішов за нею, як віл йде на забій, [і як пес — на ланцюг,] і як олень — на постріл, | Џнъ же ѓбіе послёдова є4й њб8юр0дэвъ, и3 ћкоже в0лъ на заколeніе ведeтсz, и3 ћкw пeсъ на ќзы, |
|
23
|
23
|
| доки стріла не простромить печінки його; як пташка кидається в тенета, і не знає, що вони — на погибель її. | и3ли2 ћкw є3лeнь ўsзвленъ стрэл0ю въ ћтра: и3 спэши1тъ ћкw пти1ца въ сёть, не вёдый, ћкw на дyшу свою2 течeтъ. |
|
24
|
24
|
| Отже, діти, слухайте мене і дослухайтеся до слів моїх. | Нн7э u5бо, сhне, послyшай менE и3 внимaй глаг0лwмъ ќстъ мои1хъ, |
|
25
|
25
|
| Нехай не ухиляється серце твоє на путі її, не блукай по стежках її, | да не ўклони1тсz въ пути6 є3S сeрдце твоE, |
|
26
|
26
|
| тому що багатьох повалила вона пораненими, і багато сильних убиті нею: | и3 да не прельсти1шисz въ стезsхъ є3S: мн0гихъ бо ўzзви1вши низвeрже, и3 безчи1сленни сyть, и5хже ўби1ла є4сть: |
|
27
|
27
|
| дім її — дорога у пекло, яка сходить у внутрішні оселі смерти. | путіE ѓдwвы д0мъ є3S, низводsщіи въ сокрHвища смє1ртнаz. |
