|
Глава 13
|
Главa Gi
|
|
1
|
1
|
|
Мудрий син слухає настанови батька, а буйний не слухає викриття.
|
Сhнъ бlгоразyмный послушли1въ nтцY, сhнъ же непокорли1вый въ поги1бель.
|
|
2
|
2
|
|
Від плоду вуст своїх людина споживе добро, душа ж законопорушників — зло.
|
T плодHвъ прaвды снёсть бlгjй: дyшы же беззак0нныхъ погибaютъ безврeменнw.
|
|
3
|
3
|
|
Хто зберігає вуста свої, той береже душу свою; а хто широко розкриває свій рот, тому біда.
|
И$же храни1тъ сво‰ ўстA, соблюдaетъ свою2 дyшу: продeрзивый же ўстнaма ўстраши1тъ себE.
|
|
4
|
4
|
|
Душа лінивого бажає, але марно; а душа старанних насититься.
|
Въ п0хотехъ є4сть всsкъ прaздный: рyки же мyжественныхъ въ прилэжaніи.
|
|
5
|
5
|
|
Праведник ненавидить неправдиве слово, а нечестивий осоромлює і нечестить себе.
|
СловесE непрaведна ненави1дитъ првdникъ: нечести1вый же стыди1тсz и3 не воз8имётъ дерзновeніz.
|
|
6
|
6
|
|
Правда зберігає непорочного в путі, а нечестя губить грішника.
|
Прaвда храни1тъ неѕлHбивыz: нечести6выz же ѕлы6 твори1тъ грёхъ.
|
|
7
|
7
|
|
Хтось видає себе за багатого, а в нього нічого нема; інший видає себе за бідного, а в нього багатства багато.
|
Сyть богатsще себE, ничесHже и3мyще: и3 сyть смирsющесz во мн0зэ богaтствэ.
|
|
8
|
8
|
|
Багатством своїм людина викуповує життя своє, а бідний і погрози не чує.
|
И#збавлeніе мyжа души2 своE є3мY богaтство: ни1щій же не терпи1тъ прещeніz.
|
|
9
|
9
|
|
Світло праведних весело горить, світильник же нечестивих угасає. [Душі підступні блукають у гріхах, а праведники співчувають і милують.]
|
Свётъ првdнымъ всегдA, свётъ же нечести1выхъ ўгасaетъ: дyши льсти6выz заблуждaютъ во грэсёхъ, првdніи же щeдрzтъ и3 ми1луютъ.
|
|
10
|
10
|
|
Від зарозумілости виникає розбрат, а в тих, що радяться, — мудрість.
|
Ѕлhй съ досаждeніемъ твори1тъ ѕл†z: себe же знaющіи премyдри (сyть).
|
|
11
|
11
|
|
Багатство від суєтности виснажується, а той, хто збирає працею, примножує його.
|
И#мёніе поспэшaемо со беззак0ніемъ ўмaлено бывaетъ, собирazй же себЁ со бlгочeстіемъ и3зwби1лствовати бyдетъ: првdный щeдритъ и3 даeтъ.
|
|
12
|
12
|
|
Надія, яка довго не збувається, мучить серце, а бажання, що сповнилося, — як древо життя.
|
Лyчше начинazй помогaти сeрдцемъ њбэщaющагw и3 въ надeжду ведyщагw: дрeво бо жи1зни желaніе д0брое.
|
|
13
|
13
|
|
Хто нехтує слово, той заподіює шкоду собі; а хто боїться заповіді, тому воздається.
|
И$же презирaетъ вeщь, презрёнъ бyдетъ t неS: ґ боsйсz зaповэди, сeй здрaвствуетъ.
|
|
14
|
14
|
|
[У сина лукавого нічого немає доброго, а в розумного раба справи благоуспішні, і путь його пряма.]
|
Сhну лукaвому ничт0же є4сть блaго: рабy же мyдру благопоспBшна бyдутъ дэлA, и3 и3спрaвитсz пyть є3гw2.
|
|
15
|
15
|
|
Навчання мудрого — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
|
Зак0нъ мyдрому и3ст0чникъ жи1зни: безyмный же t сёти ќмретъ.
|
|
16
|
16
|
|
Добрий розум дає приємність, путь же беззаконних жорстока.
|
Рaзумъ бlгъ даeтъ блгdть: разумёти же зак0нъ, мhсли є4сть благjz: путіe же презирaющихъ въ поги1бели.
|
|
17
|
17
|
|
Усякий розважливий діє зі знанням, а нерозумний виставляє напоказ глупство.
|
Всsкъ хи1трый твори1тъ съ рaзумомъ, безyмный же прострeтъ свою2 ѕл0бу.
|
|
18
|
18
|
|
Поганий посол потрапляє в біду, а вірний посланник — спасіння.
|
Цaрь дeрзостенъ впадeтъ во ѕл†z, вёстникъ же мyдръ и3збaвитъ є3го2.
|
|
19
|
19
|
|
Убогість і посоромлення тому, хто відкидає вчення; а хто дотримується настанов, буде в честі.
|
НищетY и3 безчeстіе teмлетъ наказaніе: хранsй же њбличє1ніz прослaвитсz.
|
|
20
|
20
|
|
Бажання, яке сповнилося, — приємне для душі; але тяжко для глупих ухилятися від зла.
|
Жел†ніz бlгочести1выхъ наслаждaютъ дyшу, дэлa же нечести1выхъ далeче t рaзума.
|
|
21
|
21
|
|
Той, хто спілкується з мудрими, стане мудрішим, а хто дружить з нерозумними, розбеститься.
|
Ходsй съ премyдрыми премyдръ бyдетъ, ходsй же съ безyмными познaнъ бyдетъ.
|
|
22
|
22
|
|
Грішників переслідує зло, а праведникам відплачується добром.
|
Согрэшaющихъ пости1гнутъ ѕл†z, првdныхъ же пости1гнутъ бlг†z.
|
|
23
|
23
|
|
Добрий залишає спадщину й онукам, а багатство грішника зберігається для праведного.
|
Бlгъ мyжъ наслёдитъ сhны сынHвъ: сокр0вищствуетсz же првdнымъ богaтство нечести1выхъ.
|
|
24
|
24
|
|
Багато хліба буває і на ниві бідних; але дехто гине від безладдя.
|
Првdніи насладsтсz въ богaтствэ лBта мнHга: непрaведніи же поги1бнутъ вск0рэ.
|
|
25
|
25
|
|
Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його.
|
И$же щади1тъ жeзлъ (св0й), ненави1дитъ сhна своего2: любsй же наказyетъ прилёжнw.
|
|
26
|
26
|
|
Праведник їсть до ситости, а утроба беззаконних терпить нестачу.
|
Првdный kдhй насыщaетъ дyшу свою2: дyшы же нечести1выхъ ск{дны.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.