Глава 21
|
Главa к7а
|
1
|
1
|
Серце царя — у руці Господа, як потоки вод: куди захоче, туди Він направляє його. | Ћкоже ўстремлeніе воды2, тaкw сeрдце царeво въ руцЁ б9іей: ѓможе ѓще восх0щетъ њбрати1ти, тaмw ўклони1тъ є5. |
2
|
2
|
Усякий шлях людини прямий в очах її; але Господь зважує серця. | Всsкъ мyжъ kвлsетсz себЁ прaведенъ: ўправлsетъ же сердцA гDь. |
3
|
3
|
Дотримання правди і правосуддя більш угодне Господу, ніж жертва. | Твори1ти првdнаz и3 и4стинствовати ўгHдна бGу пaче, нeжели жeртвъ кр0вь. |
4
|
4
|
Гордість очей і зарозумілість серця, які відзначають нечестивих, — гріх. | Велемyдрый во ўкори1знэ дерзосeрдъ, свэти1ло же нечести1выхъ грэси2. |
5
|
5
|
Думки старанного прагнуть достатку, а всякий поспішний терпить збиток. | Помышлє1ніz тщали1вагw во и3з8oби1ліи, и3 всsкъ неради1вый въ лишeніи. |
6
|
6
|
Придбання скарбу неправдивим язиком — скороминучий подув тих, хто шукає смерти. | Дёлаzй сокрHвища љзhкомъ лжи1вымъ сyетнаz г0нитъ въ сBти смє1ртныz. |
7
|
7
|
Насильство нечестивих упаде на них, тому що вони зреклися дотримуватися правди. | Всегуби1телство на нечєсти1выz ўстремлsетсz: не хотsтъ бо твори1ти првdнаz. |
8
|
8
|
Мінливий шлях у людини розбещеної; а хто чистий, того дія пряма. | Къ стр0пwтнымъ стр0пwтныz пути6 посылaетъ бGъ: чи6ста бо и3 пр†ва дэлA є3гw2. |
9
|
9
|
Краще жити в кутку на покрівлі, ніж зі сварливою дружиною у просторому домі. | Лyчше жи1ти во ќглэ непокровeннэмъ, нeжели въ повaпленныхъ съ непрaвдою и3 въ хрaминэ џбщей. |
10
|
10
|
Душа нечестивого бажає зла: не знайде милости в очах його і друг його. | ДушA нечести1вагw не поми1луетсz ни t є3ди1нагw t человёкwвъ. |
11
|
11
|
Коли карається кощунник, простий робиться мудрим; і коли врозумляється мудрий, то він здобуває знання. | ТщетY пріeмлющу невоздeржному, ковaрнэйшій бyдетъ неѕл0бивый, разумэвazй же мyдрый пріи1метъ рaзумъ. |
12
|
12
|
Праведник спостерігає за домом нечестивого: як впадають нечестиві у нещастя. | Разумэвaетъ првdный сердцA нечести1выхъ и3 ўничтожaетъ нечести6выz въ ѕлhхъ. |
13
|
13
|
Хто затикає вухо своє від волання бідного, той і сам буде волати, — і не буде почутий. | И$же затыкaетъ ўшесA сво‰, є4же не послyшати немощнaгw, и3 т0й призовeтъ, и3 не бyдетъ послyшаzй є3гw2. |
14
|
14
|
Подарунок таємний гасить гнів, і дарунок у пазуху — сильну лють. | Даsніе тaйно tвращaетъ гнёвы, щадsй же дарHвъ воздвизaетъ ћрость крёпкую. |
15
|
15
|
Дотримання правосуддя — радість для праведника і страх для тих, хто чинить зло. | Весeліе првdныхъ твори1ти сyдъ: прпdбный же нечи1стъ ў ѕлодёєвъ. |
16
|
16
|
Людина, що збилася з путі розуму, оселиться в зібранні мерців. | Мyжъ заблуждazй t пути2 прaвды въ с0нмищи и3споли1нwвъ почjетъ. |
17
|
17
|
Хто любить веселощі, зубожіє; а хто любить вино і жир, не розбагатіє. | Мyжъ скyденъ лю1битъ весeліе, любsй же віно2 и3 є3лeй не њбогати1тсz. |
18
|
18
|
Викупом буде за праведного нечестивий і за прямодушного — лукавий. | Њтрeбіе же првdнику беззак0нникъ. |
19
|
19
|
Краще жити у землі пустельній, ніж з дружиною сварливою і сердитою. | Лyчше жи1ти въ земли2 пyстэ, нeже жи1ти съ жен0ю сварли1вою и3 љзhчною и3 гнэвли1вою. |
20
|
20
|
Жаданий скарб і жир — у домі мудрого; а нерозумна людина марнотратить їх. | Сокр0вище вожделённо почjетъ во ўстёхъ мyдрагw: безyмніи же мyжіе пожирaютъ є5. |
21
|
21
|
Хто дотримується правди і милости, той знайде життя, правду і славу. | Пyть прaвды и3 ми1лостыни њбрsщетъ жив0тъ и3 слaву. |
22
|
22
|
Мудрий входить у місто сильних і знищує укріплення, на яке вони сподівалися. | Во грaды крBпки вни1де премyдрый и3 разруши2 ўтверждeніе, на нeже надёzшасz нечести1віи. |
23
|
23
|
Хто зберігає вуста свої і язик свій, той зберігає від біди душу свою. | И$же храни1тъ сво‰ ўстA и3 љзhкъ, соблюдaетъ t печaли дyшу свою2. |
24
|
24
|
Зарозумілий злодій — кощунник ім’я йому — діє у запалі гордости. | Продeрзый и3 величaвый и3 гордели1вый губи1тель нарицaетсz: ґ и4же памzтоѕл0бствуетъ, беззак0ненъ. |
25
|
25
|
Жадоба лінивця уб’є його, тому що руки його відмовляються працювати; | П0хwти лэни1ваго ўбивaютъ: не произволsютъ бо рyцэ є3гw2 твори1ти что2. |
26
|
26
|
кожного дня він сильно жадає, а праведник дає і не шкодує. | Нечести1вый желaетъ вeсь дeнь п0хwти ѕлы6z, првdный же ми1луетъ и3 щeдритъ нещaднw. |
27
|
27
|
Жертва нечестивих — мерзота, особливо коли з лукавством приносять її. | Жє1ртвы нечести1выхъ мeрзость гDеви: и4бо беззак0ннw прин0сzтъ |. |
28
|
28
|
Лжесвідок загине; а людина, яка говорить те, що знає, буде говорити завжди. | Свидётель л0жный поги1бнетъ, мyжъ же послушли1въ сохранsемь возглаг0летъ. |
29
|
29
|
Людина нечестива зухвала лицем своїм, а праведний тримає прямо путь свою. | Нечести1въ мyжъ безстyднw стои1тъ лицeмъ: прaвый же сaмъ разумэвaетъ пути6 сво‰. |
30
|
30
|
Немає мудрости, і немає розуму, і немає ради всупереч Господу. | Нёсть премyдрости, нёсть мyжества, нёсть совёта ў нечести1вагw. |
31
|
31
|
Коня готують на день битви, але перемога — від Господа. | К0нь ўготовлsетсz на дeнь брaни: t гDа же п0мощь. |