|
Глава 14
|
Главa д7i
|
|
1
|
1
|
|
Мудра дружина влаштує дім свій, а нерозумна зруйнує його своїми руками.
|
М{дрыz жєны2 создaша д0мы: безyмнаz же раскопA рукaма свои1ма.
|
|
2
|
2
|
|
Хто йде прямим шляхом, боїться Господа; а чиї шляхи криві, той нехтує Його.
|
Ходsй прaвw бои1тсz гDа: развращazй же пути6 сво‰ њбезчeститсz.
|
|
3
|
3
|
|
У вустах нерозумного — бич гордости; вуста ж мудрих охороняють їх.
|
И#з8 ќстъ безyмныхъ жeзлъ досаждeніz: ўстнё же мyдрыхъ хранsтъ |.
|
|
4
|
4
|
|
Де немає волів, там ясла порожні; а багато прибутку від сили волів.
|
И#дёже нёсть волHвъ, ћсли чи6сты: ґ и3дёже жи6та мнHга, ћвна волY крёпость.
|
|
5
|
5
|
|
Вірний свідок не обманює, а свідок неправдивий наговорить багато неправди.
|
Свидётель вёренъ не лжeтъ: разжизaетъ же лHжнаz свидётель непрaведенъ.
|
|
6
|
6
|
|
Розпусний шукає мудрости, і не знаходить; а для розумного знання легке.
|
Взhщеши премyдрости ў ѕлhхъ, и3 не њбрsщеши: чyвство же ў мyдрыхъ ўд0бно.
|
|
7
|
7
|
|
Відійди від чоловіка нерозумного, у якого ти не помічаєш розумних уст.
|
Вс‰ проти6вна (сyть) мyжеви безyмну: nрyжіе же чyвствіz ўстнЁ прем{дры.
|
|
8
|
8
|
|
Мудрість розумного — знання путі своєї, глупство ж безрозсудних — омана.
|
Премyдрость ковaрныхъ ўразумёетъ пути6 и4хъ: бyйство же безyмныхъ въ заблуждeніи.
|
|
9
|
9
|
|
Нерозумні глузують з гріха, а серед праведних — благовоління.
|
Д0мове беззак0нныхъ трeбуютъ њчищeніz, д0мове же првdныхъ пріsтни.
|
|
10
|
10
|
|
Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втрутиться чужий.
|
Сeрдце мyжа чyвственно печaль души2 є3гw2: є3гдa же весели1тсz, не примэшaетсz досаждeнію.
|
|
11
|
11
|
|
Дім беззаконних зруйнується, а житло праведних розквітне.
|
Д0мове нечести1выхъ и3счeзнутъ, селє1ніz же прaвw творsщихъ пребyдутъ.
|
|
12
|
12
|
|
Є шляхи, які здаються людині прямими; але кінець їх — дорога до смерти.
|
Е$сть пyть, и4же мни1тсz человёкwмъ прaвъ бhти, послBднzz же є3гw2 прих0дzтъ во дно2 ѓда.
|
|
13
|
13
|
|
І під час сміху іноді болить серце, і кінцем радости буває печаль.
|
Ко весeліємъ не примэшавaетсz печaль: послBднzz же рaдости въ плaчь прих0дzтъ.
|
|
14
|
14
|
|
Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, і добра — від своїх.
|
Путjй свои1хъ насhтитсz дерзосeрдый, t размышлeній же свои1хъ мyжъ блaгъ.
|
|
15
|
15
|
|
Нерозумний вірить усякому слову, розсудливий же уважний до шляхів своїх.
|
Неѕл0бивый вёру є4млетъ всsкому словеси2, ковaрный же прих0дитъ въ раскazніе.
|
|
16
|
16
|
|
Мудрий боїться і віддаляється від зла, а нерозумний дратівливий і самовпевнений.
|
Премyдръ ўбоsвсz ўклони1тсz t ѕлA, безyмный же на себE надёzвсz смэшавaетсz со беззак0ннымъ.
|
|
17
|
17
|
|
Запальний може зробити дурість; але людина, яка навмисне чинить зло, ненависна.
|
Nстроsростный без8 совёта твори1тъ, мyжъ же мyдрый мнHгаz терпи1тъ.
|
|
18
|
18
|
|
Невігласи одержують у частку собі глупоту, а розсудливі увінчаються знанням.
|
Раздэлsютъ безyмніи ѕл0бу, ковaрніи же ўдержaтъ чyвство.
|
|
19
|
19
|
|
Схиляться злі перед добрими і нечестиві — біля воріт праведника.
|
Поп0лзнутсz ѕлjи пред8 бlги1ми, и3 нечести1віи послyжатъ пред8 двeрьми првdныхъ.
|
|
20
|
20
|
|
Бідний ненавидимим буває навіть близькими своїми, а в багатого багато друзів.
|
Дрyзіе возненави1дzтъ другHвъ ўб0гихъ: дрyзіе же богaтыхъ мн0зи.
|
|
21
|
21
|
|
Хто з презирством ставиться до ближнього свого, той грішить; а хто милосердний до бідних, той блаженний.
|
Безчeстzй ўбHгіz согрэшaетъ, ми1луzй же ни1щыz бlжeнъ.
|
|
22
|
22
|
|
Чи не помиляються ті, що замишляють зло? [не знають милости і вірности ті, що чинять зло;] але милість і вірність у благомислячих.
|
Заблуждaющіи (непрaвєдницы) дёлаютъ ѕл†z, млcть же и3 и4стину дёлаютъ бlгjи. Не вёдzтъ млcти и3 вёры дёлателіе ѕлhхъ: ми1лwстыни же и3 вBры ў дёлателей бlги1хъ.
|
|
23
|
23
|
|
Від усякої праці є прибуток, а від марнослів’я тільки збиток.
|
Во всsцэмъ пекyщемсz є4сть и3з8oби1ліе: любослaстный же и3 безпечaльный въ скyдости бyдетъ.
|
|
24
|
24
|
|
Вінець мудрих — багатство їх, а глупота невігласів глупотою і є.
|
Вэнeцъ премyдрыхъ богaтство и4хъ, житіe же безyмныхъ ѕло2.
|
|
25
|
25
|
|
Вірний свідок спасає душі, а неправдивий наговорить багато неправди.
|
И#збaвитъ t ѕлhхъ дyшу свидётель вёренъ, разжизaетъ же лжи6ваz лeстный.
|
|
26
|
26
|
|
У страху перед Господом — надія тверда, і синам Своїм Він притулок.
|
Во стрaсэ гDни ўповaніе крёпости, чaдwмъ же свои6мъ њстaвитъ ўтверждeніе (ми1ра).
|
|
27
|
27
|
|
Страх Господній — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
|
Стрaхъ гDень и3ст0чникъ жи1зни, твори1тъ же ўкланsтисz t сёти смeртныz.
|
|
28
|
28
|
|
У численності народу — велич царя, а при малолюдстві народу біда володареві.
|
Во мн0зэ kзhцэ слaва царю2: во њскудёніи же лю1дстэ сокрушeніе си1льному.
|
|
29
|
29
|
|
У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виявляє глупоту.
|
Долготерпэли1въ мyжъ мн0гъ въ рaзумэ, малодyшный же крёпкw безyменъ.
|
|
30
|
30
|
|
Лагідне серце — життя для тіла, а заздрість — гниль для кісток.
|
Кр0ткій мyжъ сeрдцу врaчь: м0ль же костeмъ сeрдце чyвственно.
|
|
31
|
31
|
|
Хто пригноблює бідного, той хулить Творця його; хто ж шанує Його, той благодіє нужденному.
|
Њклеветazй ўб0гаго раздражaетъ сотв0ршаго и5, почитazй же є3го2 ми1луетъ ни1щаго.
|
|
32
|
32
|
|
За зло своє нечестивий буде відкинутий, а праведний і при смерті своїй має надію.
|
Во ѕл0бэ своeй tри1нетсz нечести1вый: надёzйжесz на гDа свои1мъ препод0біемъ прaведенъ.
|
|
33
|
33
|
|
Мудрість спочиває у серці розумного, і серед дурнів дає знати про себе.
|
Въ сeрдцы блaзэ мyжа почjетъ премyдрость, въ сeрдцы же безyмныхъ не познавaетсz.
|
|
34
|
34
|
|
Праведність підносить народ, а беззаконня — нечестя народів.
|
Прaвда возвышaетъ kзhкъ: ўмалsютъ же племенA грэси2.
|
|
35
|
35
|
|
Благовоління царя — до раба розумного, а гнів його — проти того, хто ганьбить його.
|
Пріsтенъ царeви слугA разyмный, свои1мъ же благоwбращeніемъ teмлетъ безчeстіе.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.