|
Глава 15
|
Главa є7i
|
|
1
|
1
|
| [Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють. | Гнёвъ губи1тъ и3 раз{мныz: tвётъ же смирeнъ tвращaетъ ћрость, ґ сл0во жeстоко возвизaетъ гнёвы. |
|
2
|
2
|
| Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість. | Љзhкъ мyдрыхъ дHбраz свёсть: ўстa же безyмныхъ возвэщaютъ ѕл†z. |
|
3
|
3
|
| На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих. | На всsцэмъ мёстэ џчи гDни сматрsютъ ѕлы6z же и3 благ‡z. |
|
4
|
4
|
| Лагідний язик — древо життя, але неприборканий — печаль духу. | И#сцэлeніе љзhка дрeво жи1зни: хранsй же є3го2 и3сп0лнитсz дyха. |
|
5
|
5
|
| Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий. [У багатстві правди велика сила, а нечестиві викоріняться з землі.] | Безyмный ругaетсz наказaнію џтчу: хранsй же зaпwвэди хитрёйшій. Во мн0зэ прaвдэ крёпость мн0га: нечести1віи же t земли2 и3скоренsтсz. |
|
6
|
6
|
| У домі праведника — достаток скарбів, а у прибутку нечестивого — безладдя. | Въ домёхъ првdныхъ крёпость мн0га: плодh же нечести1выхъ погибaютъ. |
|
7
|
7
|
| Вуста мудрих поширюють знання, а серце нерозумних не так. | ЎстнЁ мyдрыхъ свzзyютсz чyвствомъ, сердцa же безyмныхъ не твє1рда. |
|
8
|
8
|
| Жертва нечестивих — мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому. | Жє1ртвы нечести1выхъ мeрзость гDеви, њбёты же правоходsщихъ пріsтни є3мY. |
|
9
|
9
|
| Мерзота перед Господом — путь нечестивого, а того, хто йде шляхом правди, Він любить. | Мeрзость гDеви путіE нечести1выхъ: гонsщыz же прaвду лю1битъ. |
|
10
|
10
|
| Зле покарання — тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине. | Наказaніе неѕл0бивагw познавaетсz t мимоходsщихъ: ненави1дzщіи же њбличє1ніz скончавaютсz срaмнw. |
|
11
|
11
|
| Пекло й Аваддон відкриті перед Господом, тим більше серця синів людських. | Ѓдъ и3 пaгуба ћвна пред8 гDемъ, кaкw не и3 сердцA человёкwвъ; |
|
12
|
12
|
| Не любить розпусний тих, хто викриває його, і до мудрих не піде. | Не возлю1битъ ненакaзанный њбличaющихъ є3го2, съ мyдрыми же не побесёдуетъ. |
|
13
|
13
|
| Веселе серце робить лице веселим, а при сердечній печалі дух занепадає. | Сeрдцу веселsщусz, лицE цвэтeтъ: въ печaлехъ же сyщу, сётуетъ. |
|
14
|
14
|
| Серце розумного шукає знання, вуста ж дурних споживають глупство. | Сeрдце прaвое и4щетъ чyвства: ўстa же ненакaзанныхъ ўразумёютъ ѕл†z. |
|
15
|
15
|
| Усі дні нещасного сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет. | На всsко врeмz џчи ѕлhхъ пріeмлютъ ѕл†z: д0бріи же безм0лвствуютъ пrнw. |
|
16
|
16
|
| Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога. | Лyчше части1ца мaлаz со стрaхомъ гDнимъ, нeжели сокрHвища вє1ліz без8 боsзни. |
|
17
|
17
|
| Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть. | Лyчше ўчреждeніе t ѕeлій съ люб0вію и3 благодaтію, нeжели представлeніе телцє1въ со вражд0ю. |
|
18
|
18
|
| Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду. | Мyжъ ћрый ўстроsетъ бр†ни, долготерпэли1вый же и3 бyдущую ўкрощaетъ. Терпэли1вый мyжъ ўгаси1тъ суды2, нечести1вый же воздвизaетъ пaче. |
|
19
|
19
|
| Шлях лінивого — як терновий пліт, а путь праведних — гладенька. | ПутіE прaздныхъ п0стлани тeрніемъ, мyжественныхъ же ўглaждени. |
|
20
|
20
|
| Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою. | Сhнъ премyдръ весели1тъ nтцA, сhнъ же безyменъ раздражaетъ мaтерь свою2. |
|
21
|
21
|
| Глупота — радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою. | Несмhсленнагw стєзи2 ск{дны ўмA: мyжъ же разyменъ и3справлsz х0дитъ. |
|
22
|
22
|
| Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться. | Tлагaютъ помышлє1ніz не чтyщіи с0нмищъ: въ сердцaхъ же совётныхъ пребывaетъ совётъ. |
|
23
|
23
|
| Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне! | Не послyшаетъ ѕлhй є3гw2, нижE речeтъ полeзно что2 и3 добро2 џбщему. |
|
24
|
24
|
| Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу. | ПутіE животA помышлє1ніz разyмнагw, да ўклони1всz t ѓда спасeтсz. |
|
25
|
25
|
| Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить. | Д0мы досади1телей разорsетъ гDь, ўтверди1 же предёлъ вдови1цы. |
|
26
|
26
|
| Мерзота перед Господом — думки злих, слова ж непорочних угодні Йому. | Мeрзость гDеви п0мыслъ непрaведный, чи1стыхъ же глаг0лы чє1стны. |
|
27
|
27
|
| Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити. | Губи1тъ себE мздои1мецъ, ненави1дzй же дарHвъ пріsтіz спасeтсz: ми1лостынzми и3 вёрами њчищaютсz грэси2, стрaхомъ же гDнимъ ўклонsетсz всsкъ t ѕлA. |
|
28
|
28
|
| Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.] | СердцA првdныхъ поучaютсz вёрэ, ўстa же нечести1выхъ tвэщaютъ ѕл†z: пріsтни пред8 гDемъ путіE мужeй првdныхъ, и4миже и3 врази2 дрyзіе бывaютъ. |
|
29
|
29
|
| Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує. | Далeче tстои1тъ бGъ t нечести1выхъ, моли1твы же првdныхъ послyшаетъ: лyчше мaлое пріsтіе со прaвдою, нeжели мнHга жи6та съ непрaвдою: сeрдце мyжа да мhслитъ првdнаz, да t бGа и3спрaвzтсz стwпы2 є3гw2. |
|
30
|
30
|
| Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки. | Ви1дzщее џко дHбраz весели1тъ сeрдце, слaва же благaz ўтучнsетъ кHсти. |
|
31
|
31
|
| Вухо, уважне до вчення життя, перебуває між мудрими. | Слyшаzй њбличeній животA посредЁ премyдрыхъ водвори1тсz. |
|
32
|
32
|
| Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму. | И$же tметaетъ наказaніе, ненави1дитъ себE: соблюдazй же њбличє1ніz лю1битъ свою2 дyшу. |
|
33
|
33
|
| Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення. | Стрaхъ гDень наказaніе и3 премyдрость, и3 начaло слaвы tвэщaетъ є4й (,*пред8и1детъ же смирє1ннымъ слaва). |
