1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ к҃и
|
Глава 28
|
|
1
|
1
|
| Ѿмща́ѧй ѿ гдⷭ҇а ѡ҆брѧ́щетъ ѿмще́нїе, и҆ грѣхѝ своѧ̑ соблюда́ѧй соблюде́тъ. | Мстивий одержить помсту від Господа, Який не забуде гріхів його. |
|
2
|
2
|
| Ѡ҆ста́ви ѡ҆би́дꙋ и҆́скреннемꙋ твоемꙋ̀, и҆ тогда̀ помо́льшꙋтисѧ, грѣсѝ твоѝ разрѣша́тсѧ. | Прости ближньому твоєму образу, і тоді після молитви твоєї відпустяться гріхи твої. |
|
3
|
3
|
| Человѣ́къ на человѣ́ка сохранѧ́етъ гнѣ́въ, а҆ ѿ гдⷭ҇а и҆́щетъ и҆зцѣле́нїѧ: | Людина вигодовує гнів до людини, а у Господа просить прощення; |
|
4
|
4
|
| над̾ человѣ́комъ подо́бнымъ себѣ̀ не и҆́мать ми́лости, а҆ ѡ҆ грѣсѣ́хъ свои́хъ мо́литсѧ: | до подібного собі людина не має милосердя, і молиться про гріхи свої; |
|
5
|
5
|
| са́мъ сы́й пло́ть, храни́тъ гнѣ́въ: кто̀ ѡ҆чи́ститъ грѣхѝ є҆гѡ̀; | сам, будучи плоттю, почуває злість: хто очистить гріхи його? |
|
6
|
6
|
| Помѧнѝ послѣ̑днѧѧ и҆ преста́ни враждова́ти, (помѧнѝ) и҆стлѣ́нїе и҆ сме́рть и҆ пребыва́й въ за́повѣдехъ. | Пам’ятай останнє і припини ворогувати; пам’ятай тління і смерть і дотримуйся заповідей; |
|
7
|
7
|
| Помѧнѝ за́пѡвѣди и҆ не гнѣ́вайсѧ на бли́жнѧго, | пам’ятай заповіді і не тримай зла на ближнього; |
|
8
|
8
|
| и҆ завѣ́тъ вы́шнѧгѡ и҆ презира́й невѣ́жество. | пам’ятай завіт Всевишнього і з презирством стався до неуцтва. |
|
9
|
9
|
| Оу҆далѧ́йсѧ ѿ сва́ра и҆ оу҆ма́лиши грѣхѝ: | Утримуйся від сварки — і ти зменшиш гріхи; |
|
10
|
10
|
| человѣ́къ бо ꙗ҆́ръ разжиза́етъ сва́ръ, и҆ мꙋ́жъ грѣ́шникъ возмѧте́тъ дрꙋ́ги и҆ посредѣ̀ ми́рныхъ вложи́тъ клеветꙋ̀. | бо дратівлива людина розпалить сварку; людина грішна збентежить друзів і оселить розбрат між тими, що живуть у мирі. |
|
11
|
11
|
| Ꙗ҆ково̀ вещество̀ ѻ҆гнѧ̀, та́кѡ возгори́тсѧ: ꙗ҆кова̀ крѣ́пость сва́ра, та́кожде и҆ ѻ҆́гнь разгори́тсѧ: | Яка речовина вогню, так він і запалає; |
|
12
|
12
|
| ꙗ҆кова̀ крѣ́пость человѣ́ча, та́кожде ꙗ҆́рость є҆гѡ̀ бꙋ́детъ, и҆ ꙗ҆́коже бога́тство є҆гѡ̀, возвы́ситъ гнѣ́въ сво́й. | і яка сила людини, такий буде і гнів її, і мірою багатства посилиться лють її. |
|
13
|
13
|
| Рве́нїе ско́рое возжига́етъ ѻ҆́гнь, и҆ сва́ръ на́глый пролива́етъ кро́вь. | Палка суперечка розпалює вогонь, а палка сварка проливає кров. |
|
14
|
14
|
| А҆́ще подꙋ́еши на и҆́скрꙋ, возгори́тсѧ: и҆ а҆́ще плю́неши на ню̀, оу҆га́снетъ: ѻ҆боѧ́ же и҆зо оу҆́стъ твои́хъ и҆схо́дѧтъ. | Якщо подуєш на іскру, вона розгориться, а якщо плюнеш на неї, згасне: те й інше виходить з уст твоїх. |
|
15
|
15
|
| Шепотника̀ и҆ двоѧзы́чника подоба́етъ клѧ́сти: мно́гихъ бо ми́рныхъ погꙋби́ша. | Навушник і двоязичний нехай будуть прокляті, бо вони погубили багатьох, які жили у тиші; |
|
16
|
16
|
| Ѧ҆зы́къ трегꙋ́бый мнѡ́ги потрѧсѐ и҆ разлꙋчѝ ѧ҆̀ ѿ ꙗ҆зы́ка во ꙗ҆зы́къ, | язик третій багатьох похитнув і виганяв їх від народу до народу, |
|
17
|
17
|
| и҆ гра́ды твє́рды разорѝ и҆ до́мы вельмо́жей превратѝ: | і руйнував укріплені міста і знищував доми вельмож; |
|
18
|
18
|
| ѧ҆зы́къ трегꙋ́бый жєны̀ дѡ́блїѧ и҆згна̀ и҆ лишѝ ѧ҆̀ ѿ трꙋдѡ́въ и҆́хъ: | язик третій вигнав доблесних дружин і позбавив їх трудів їх; |
|
19
|
19
|
| вне́млѧй є҆мꙋ̀ не и҆́мать ѡ҆брѣстѝ поко́ѧ, нижѐ всели́тсѧ со безмо́лвїемъ. | хто слухає його, той не знайде спокою і не буде жити у тиші. |
|
20
|
20
|
| Ꙗ҆́зва бична́ѧ стрꙋ́пы твори́тъ, ꙗ҆́зва же ѧ҆зы́чнаѧ сокрꙋша́етъ кѡ́сти. | Удар бича робить рубці, а удар язика розтрощить кістки; |
|
21
|
21
|
| Мно́зи падо́ша ѻ҆́стрїемъ меча̀, но не ꙗ҆́коже па́дшїи ѧ҆зы́комъ: | багато хто упав від вістря меча, але не стільки, скільки полягло від язика; |
|
22
|
22
|
| блаже́нъ, и҆́же оу҆кры́етсѧ ѿ негѡ̀, и҆́же не про́йде въ ꙗ҆́рости є҆гѡ̀, и҆́же не повлечѐ и҆́га є҆гѡ̀ и҆ оу҆́зами є҆гѡ̀ не свѧ́занъ бы́сть: | щасливий, хто сховався від нього, хто не відчув люті його, хто не тягнув ярма його і не зв’язаний був путами його; |
|
23
|
23
|
| и҆́го бо є҆гѡ̀ и҆́го желѣ́зно, и҆ оу҆́зы є҆гѡ̀ оу҆́зы мѣ̑дѧны: | бо ярмо його — ярмо залізне, і пута його — пута мідні, |
|
24
|
24
|
| сме́рть люта̀ сме́рть є҆гѡ̀, и҆ па́че є҆гѡ̀ лꙋ́чше є҆́сть а҆́дъ. | смерть люта — смерть його, і саме пекло краще за нього. |
|
25
|
25
|
| Не ѡ҆блада́етъ благовѣ́рными, и҆ въ пла́мени є҆гѡ̀ не сгорѧ́тъ. | Не оволодіє він благочестивими, і не згорять вони у полум’ї його; |
|
26
|
26
|
| Ѡ҆ставлѧ́ющїи гдⷭ҇а впадꙋ́тсѧ въ ѻ҆́нь, и҆ въ ни́хъ возгори́тсѧ и҆ не оу҆га́снетъ: по́сланъ бꙋ́детъ на нѧ̀ ꙗ҆́кѡ ле́въ, и҆ ꙗ҆́кѡ па́рдъ погꙋби́тъ ѧ҆̀. | ті, що залишають Господа, впадуть у нього; у них розпалиться він і не згасне: він буде посланий на них, як лев, і, як барс, буде знищувати їх. |
|
27
|
27
|
| Ви́ждь, ѡ҆градѝ стѧжа́нїе твоѐ те́рнїемъ, | Дивись, обгороди володіння твоє терням, |
|
28
|
28
|
| сребро̀ твоѐ и҆ зла́то твоѐ свѧжѝ, | зв’яжи срібло твоє і золото, |
|
29
|
29
|
| и҆ словесє́мъ твои̑мъ сотворѝ вѣ́съ и҆ мѣ́рꙋ, и҆ оу҆ста́мъ твои̑мъ сотворѝ две́рь и҆ заво́рꙋ. | і для слів твоїх зроби вагу і міру, і для вуст твоїх — двері і засув. |
|
30
|
30
|
| Внима́й, да не ка́кѡ поползне́шисѧ и҆́мъ, нижѐ паде́ши прѧ́мѡ ловѧ́щемꙋ. | Бережися, щоб не спіткнутися ними і не впасти перед зловмисником. |
