1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa в7i
|
Глава 12
|
|
1
|
1
|
| Ѓще добро2 твори1ши, разумёй, комY твори1ши, и3 бyдетъ благодaть благи6мъ твои6мъ. | Якщо ти робиш добро, знай, кому робиш, і буде подяка за твої благодіяння. |
|
2
|
2
|
| Добро2 сотвори2 благочести1вому, и3 њбрsщеши воздаsніе, и3 ѓще не t негw2, то2 t вhшнzгw. | Роби добро благочестивому, й одержиш нагороду, і якщо не від нього, то від Всевишнього. |
|
3
|
3
|
| Не бyдетъ добро2 прилэжaщему во ѕлhхъ и3 не подаю1щему ми1лостыни. | Немає добра для того, хто постійно займається злом і хто не подає милостині. |
|
4
|
4
|
| Дaждь благочести1вому и3 не заступaй грёшника. | Давай благочестивому, і не допомагай грішникові. |
|
5
|
5
|
| Добро2 сотвори2 смирeнному и3 не дaждь нечести1вому: возбрани2 хлёбы тво‰ и3 не дaждь є3мY, да не тёми тS прем0жетъ: | Роби добро смиренному, і не давай нечестивому: замикай від нього хліб і не давай йому, щоб він через те не переміг тебе; |
|
6
|
6
|
| суг{ба бо ѕл† њбрsщеши во всёхъ благи1хъ, ±же ѓще сотвори1ши є3мY: ћкw и3 вhшній возненави1дэ грёшники и3 нечести6вымъ воздaстъ мeсть. | бо ти одержав би подвійне зло за все добро, яке зробив би йому; бо і Всевишній ненавидить грішників і нечестивим відплачує помстою. |
|
7
|
7
|
| Дaждь благ0му и3 не заступaй грёшника. | Давай доброму, і не допомагай грішнику. |
|
8
|
8
|
| Не познaнъ бyдетъ во благи1хъ дрyгъ и3 не скрhетсz во ѕлhхъ врaгъ. | Друг не пізнається у щасті, і ворог не приховається у нещасті. |
|
9
|
9
|
| Е#гдA во благи1хъ бyдетъ мyжъ, врази2 є3гw2 во печaли сyть, во ѕлhхъ же є3гw2 и3 дрyгъ разлучи1тсz. | При щасті людини вороги його сумують, а у нещасті його і друг розійдеться з ним. |
|
10
|
10
|
| Не и3ми2 вёры врагY твоемY во вёки: ћкоже бо мёдь ржaвэетъ, тaкw и3 ѕл0ба є3гw2: | Не вір ворогові твоєму повік, бо, як іржавіє мідь, так і злоба його: |
|
11
|
11
|
| и3 ѓще смири1тсz и3 п0йдетъ пони1кнувъ, настaви дyшу твою2 и3 храни1сz t негw2, и3 бyдеши є3мY ћкw њчищeно зерцaло, и3 ўразумёеши, ћкw не до концA њторжaвэ: | хоч би він смирився і ходив зігнувшись, будь уважний душею твоєю й остерігайся його, і будеш перед ним, як чисте дзеркало, і дізнаєшся, що він не до кінця очистився від іржі; |
|
12
|
12
|
| не постaви є3го2 при себЁ, да не когдA и3зри1нувъ тS стaнетъ на мёстэ твоeмъ: не посади2 є3го2 њдеснyю себє2, да не пои1щетъ когдA сэдaлища твоегw2, и3 на послёдокъ ўразумёеши словесA мо‰ и3 њ глаг0лэхъ мои1хъ ўмили1шисz. | не став його поруч з собою, щоб він, скинувши тебе, не став на твоє місце; не саджай його праворуч себе, щоб він коли-небудь не став домагатися твого сідалища, і ти нарешті зрозумієш слова мої і зі скорботою згадаєш про наставляння мої. |
|
13
|
13
|
| Кто2 поми1луетъ њбаsнника ѕмjемъ ўсёкнена и3 всёхъ приступaющихъ ко ѕвэрє1мъ; тaкожде ходsщаго съ мyжемъ грёшникомъ и3 примэшaющагосz грэхHмъ є3гw2: | Хто пошкодує за ужаленим заклинателем змій і за всіма, хто наближається до диких звірів? Так і про того, хто зближується з грішником і приєднується до гріхів його: |
|
14
|
14
|
| чaсъ съ тоб0ю пребyдетъ, и3 ѓще ўклони1шисz, не стерпи1тъ. | до часу він залишиться з тобою, але якщо ти завагаєшся, він не встоїть. |
|
15
|
15
|
| Ўстнaма свои1ма ўслади1тъ врaгъ, и3 мн0гw пошeпчетъ и3 речeтъ добро2 глаг0лz: nчи1ма свои1ма прослези1тсz, ґ сeрдцемъ свои1мъ ўсовётуетъ ври1нути тS въ р0въ, и3 є3гдA њбрsщетъ врeмz, не насhтитсz кр0ве. | Устами своїми ворог усолодить тебе, але у серці своєму замишляє вкинути тебе в яму: очима своїми ворог буде плакати, а коли знайде випадок, не насититься кров’ю. |
|
16
|
16
|
| Ѓще срsщутъ тS ѕл†z, тY њбрsщеши є3го2 пeрвэе себє2, | Якщо зустрінеться з тобою нещастя, ти знайдеш його там раніше за себе, |
|
17
|
17
|
| и3 ћкw помагazй подсэчeтъ пsту твою2: | і він, начебто бажаючи допомогти, підставить тобі ногу: |
|
18
|
18
|
| покивaетъ глав0ю своeю и3 восплeщетъ рукaма свои1ма, и3 мн0гw пошeпчетъ и3 и3змэни1тъ лицE своE. | буде кивати головою і плескати руками, багато чого буде шепотіти, і змінить лице своє. |
