1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa м7г
|
Глава 43
|
|
1
|
1
|
| Слaва высоты2, твeрдь чистоты2, зрaкъ небесE въ видёніи слaвы. | Велич висоти, твердь чистоти, вигляд неба у славному явленні! |
|
2
|
2
|
| С0лнце во kвлeніи возвэщaющее во и3сх0дэ сосyдъ ди1венъ, дёло вhшнzгw. | Сонце, коли воно являється, звіщає про них при сході: дивне створіння, діло Всевишнього! |
|
3
|
3
|
| Въ полyдни своeмъ и3зсушaетъ странY, и3 прsмw вaру є3гw2 кто2 постои1тъ; | У полудень воно висушує землю, і перед жаром його хто встоїть? |
|
4
|
4
|
| (Ѓки) пeщь дhшущее въ дёлэхъ вaра, трегyбw с0лнце пожигaющее г0ры: воскурє1ніz џгнєннаz и3здhшущее и3 простирaющее лучи6 њмрачaетъ џчи. | Розпалюють горнило для робіт плавильних, але утричі сильніше сонце палить гори: дихаючи полум’ям вогню і блискаючи промінням, воно засліплює очі. |
|
5
|
5
|
| Вeлій гDь сотвори1вый є5, и3 словесы2 свои1ми ўскори2 шeствіе. | Великий Господь, Який створив його, і за словом Його воно поспішно пробігає путь свою. |
|
6
|
6
|
| И# лунA всBмъ во своE врeмz kвлsетъ лBта и3 знaменіе вёка. | І місяць усім у свій час служить вказівкою часів і знаменням віку: |
|
7
|
7
|
| T луны2 знaменіе прaздника: свэти1ло ўмалsющеесz до концA. | від місяця — вказівка свята; світло його зменшується після досягнення ним повноти; |
|
8
|
8
|
| Мцcъ по и4мени своемY є4сть, возрастaющь ди1внw во и3змэнeніи. | місяць називається за ім’ям його; він дивно зростає у своїй зміні; |
|
9
|
9
|
| Сосyдъ њполчeній на высотЁ, на твeрди небeснэй сіsющь. | це — глава вишніх устроїв; він сяє на тверді небесній; |
|
10
|
10
|
| Добр0та небесE, слaва ѕвёздъ, красотA свэтsщисz на выс0кихъ гDнихъ: | краса неба, слава зірок, блискуча прикраса, владика на висотах! |
|
11
|
11
|
| словесы2 с™aгw стaнутъ по чи1ну и3 не и4мутъ њслабёти въ стражбaхъ свои1хъ. | За словом Святого зірки стоять за чином і не втомлюються на варті своїй. |
|
12
|
12
|
| Ви1ждь дугY и3 благослови2 сотв0ршаго ю5, ѕэлw2 прекрaсна сіsніемъ свои1мъ: | Глянь на веселку, і прослав Творця її: прекрасна вона в сяйві своєму! |
|
13
|
13
|
| њкружи2 нeбо њкружeніемъ слaвы, рyцэ вhшнzгw простр0стэ ю5. | Величним кругом своїм вона обіймає небо; руки Всевишнього розпростерли її. |
|
14
|
14
|
| Повелёніемъ є3гw2 потщaсz снёгъ, и3 ўскорsетъ м0лнію судб0ю своeю. | Повелінням Його швидко сиплеться сніг, і миттєво блискають блискавки суду Його. |
|
15
|
15
|
| Сегw2 рaди tверз0шасz сокрHвища, и3 парsтъ w4блацы ћкw пти6цы. | Відкриваються скарбниці і вилітають з них хмари, як птахи. |
|
16
|
16
|
| Вели1чіемъ свои1мъ ўкрэпи2 w4блаки, и3 сокруши1шасz кaменіе грaдное: | Могутністю Своєю Він зміцнює хмари, і розбиваються камені граду; |
|
17
|
17
|
| и3 воззрёніемъ є3гw2 подви1жутсz г0ры, и3 в0лею є3гw2 возвёетъ ю4гъ. | від погляду Його стрясаються гори, і з волі Його віє південний вітер. |
|
18
|
18
|
| Глaсъ гр0ма є3гw2 порази2 зeмлю, и3 бyрz сёверова и3 ви1хорь вётра. | Голос грому Його приводить у тремтіння землю, і північна буря і вихор. |
|
19
|
19
|
| Ћкw пти6цы парsщыz сhплетъ снёгъ, и3 ћкоже прyзи садsщіисz спадє1ніz є3гw2. | Він сипле сніг подібно до того, як летять униз крилаті, і спадання його — як опускається сарана; |
|
20
|
20
|
| Добр0тэ бёлости є3гw2 подиви1тсz џко, и3 њ дожди2 є3гw2 ўжaснетсz сeрдце. | красі білизни його дивується око, і паданню його дивується серце. |
|
21
|
21
|
| И# слaну ћкw с0ль на зeмлю сhплетъ, и3 смeрзшисz бывaетъ на концы2 nстрA. | І як сіль, розсипає Він по землі іній, який, замерзаючи, стає гострим. |
|
22
|
22
|
| Студeнъ вётръ сёверный возвёетъ, и3 смeрзнетсz лeдъ t воды2: на всsцэмъ собрaніи воднёмъ њбитaти и4мать, и3 ѓки во броню2 њблечeтсz водA. | Подме північний холодний вітер, — і з води робиться лід: він розстилається на всякому вмістилищі вод, і вода одягається ніби у лати; |
|
23
|
23
|
| Поsстъ г0ры и3 пусты6ни пожжeтъ, и3 ўгаси1тъ травY ћкw џгнь. | покриває гори, і спалює пустелю, і, як вогонь, обпалює траву. |
|
24
|
24
|
| И#зцэлeніе всёхъ со тщaніемъ мглA: росA срэтaющаz t вaра ўтиши1тъ. | Але швидким зціленням усьому служить туман; роса, яка з’являється, прохолоджує від спеки. |
|
25
|
25
|
| Мhслію є3гw2 престA бeздна, и3 насади2 въ нeй (гDь) џстровы. | Повелінням Своїм Господь приборкує безодню і насаджує на ній острови. |
|
26
|
26
|
| Плaвающіи по м0рю повёдаютъ бёдство є3гw2, и3 слyхомъ ўшeсъ нaшихъ чуди1мсz, | Ті, що плавають по морю, розповідають про небезпеку на ньому, і ми дивуємося тому, що чуємо вухами нашими: |
|
27
|
27
|
| и3 тaмw (сyть) пресл†вна и3 ч{дна дэлA є3гw2, разли1чіе всsкагw жив0тнагw, создaніе ки1тwвъ. | бо там надзвичайні і дивні діла, різноманітність усяких тварин, роди чудовиськ. |
|
28
|
28
|
| И$мъ благополyчный конeцъ св0й получaютъ и3 сл0вомъ є3гw2 составлsютсz всsчєскаz. | Через Нього усе успішно досягає свого призначення, і усе тримається словом Його. |
|
29
|
29
|
| Мн0гw и4мамы рещи2, и3 не и4мамы пости1гнути, и3 скончaніе словeсъ: всE є4сть т0й. | Багато чого можемо ми сказати, і однак же не осягнемо Його, і кінець слів: Він є усе. |
|
30
|
30
|
| Слaвzще є3го2 гдЁ ўкрэпи1мсz; т0й бо вели1къ пaче всёхъ дёлъ свои1хъ: | Де візьмемо силу, щоб прославити Його? бо Він вище за всі діла Свої. |
|
31
|
31
|
| стрaшенъ гDь и3 вели1къ ѕэлw2, и3 чyдно могyтство є3гw2. | Страшний Господь і дуже великий, і дивна могутність Його! |
|
32
|
32
|
| Слaвzще гDа вознеси1те, є3ли1кw ѓще м0жете, превзhдетъ бо и3 є3щE: | Прославляючи Господа, звеличуйте Його, скільки можете, але і потім Він буде величнішим; |
|
33
|
33
|
| возносsще є3го2 ўмн0житесz крёпостію: не труди1тесz, не и4мате бо пости1гнути. | і величаючи Його, додайте сили: але не трудіться, тому що не осягнете. |
|
34
|
34
|
| Кто2 ви1дэ є3го2 и3 и3сповёсть; и3 кто2 возвели1читъ є3го2, ћкоже є4сть; | Хто бачив Його, і пояснить? і хто прославить Його, як Він є? |
|
35
|
35
|
| МнHга сокровє1на сyть в‰щшаz си1хъ: м†лаz бо ви1дэхомъ дёлъ є3гw2. | Багато приховано, що набагато більше за це; бо ми бачимо малу частину діл Його. |
|
36
|
36
|
| Вс‰ бо сотвори2 гDь и3 бlгочести1вымъ дадE премyдрость. | Усе створив Господь, і благочестивим дарував мудрість. |
