Главa к7ѕ
|
Глава 26
|
1
|
1
|
Жены2 д0брыz блажeнъ є4сть мyжъ, и3 число2 днjй є3гw2 сугyбо. | Щасливий чоловік доброї дружини, і число днів його — подвійне. |
2
|
2
|
ЖенA д0блzz весели1тъ мyжа своего2 и3 лBта є3гw2 и3сп0лнитъ ми1ромъ. | Дружина доброчесна радує свого чоловіка і літа його наповнить миром; |
3
|
3
|
ЖенA добрA чaсть благA, въ чaсти боsщихсz гDа данA бyдетъ. | добра дружина — щаслива доля: вона дається у наділ тим, хто боїться Господа; |
4
|
4
|
Богaтагw же и3 ўб0гагw сeрдце блaго, во всsко врeмz лицE ти1хо. | з нею у багатого і бідного — серце задоволене й лице повсякчас веселе. |
5
|
5
|
T трeхъ ўбоsсz сeрдце моE, и3 t лицA четвeртагw ўстраши1хсz: | Трьох страшиться серце моє, а при четвертому я молюся: |
6
|
6
|
предaніz грaда и3 собрaніz нар0да, и3 њболгaніz над8 смeрть, вс‰ тsжєстна. | міського лихослів’я, збурення черні й обмовлення на смерть, — усе це жахливо. |
7
|
7
|
Болёзнь сeрдца и3 сётованіе женA ревни1ва њ женЁ, | Хвороба серця і печаль — дружина, ревнива до іншої дружини, |
8
|
8
|
и3 ћзва љзhка всBмъ приwбщaющаzсz. | і бич язика її, до всіх прискіпливий. |
9
|
9
|
Вол0вое и4го дви1жимо женA лукaвна, держaйсz є3S ћкw є4млzйсz скорпjи. | Ярмо вола, яке рухається туди і сюди, — зла дружина; хто бере її — той подібний до того, хто хапає скорпіона. |
10
|
10
|
Гнёвъ вели1къ женA піsнчива, и3 студA своегw2 не покрhетъ. | Велика досада — дружина, віддана пияцтву, і вона не приховає свого сорому. |
11
|
11
|
Блyдъ жeнскій въ возвышeніи nчeсъ и3 бровьми2 є3S познaнъ бyдетъ. | Схильність жінки до блуду пізнається з підняття очей і вій її. |
12
|
12
|
Над8 дщeрію безстyдною ўтверди2 стрaжу, да не попущeніе њбрётши ўпотреби1тъ себE. | Над безсоромною дочкою постав міцну варту, щоб вона, відчувши послаблення, не зловжила собою. |
13
|
13
|
Вслёдъ безстyдна џка сохрани1сz и3 не диви1сz, ѓще въ тS согрэши1тъ: | Бережися безсоромного ока, і не дивуйся, якщо воно згрішить проти тебе: |
14
|
14
|
ћкw жaжденъ пyтникъ tвeрзетъ ўстA и3 t всsкіz воды2 бли1жніz и3спіeтъ, | як змучений спрагою подорожній відкриває вуста і п’є всяку найближчу воду, |
15
|
15
|
прsмw всsкагw колA сsдетъ и3 прsмw стрэлы2 tвeрзетъ тyлъ. | так вона сяде навпроти всякого намету і перед стрілою відкриє сагайдак. |
16
|
16
|
Благодaть жeнска возвесели1тъ мyжа є3S, и3 кHсти є3гw2 ўтучни1тъ худ0жество є3S. | Люб’язність дружини насолодить її чоловіка, і розсудливість її зміцнить кістки його. |
17
|
17
|
Даsніе гDне женA молчали1ва, и3 нёсть и3скyпа накaзанныz души2. | Лагідна дружина — дар Господа, і немає ціни благовихованій душі. |
18
|
18
|
Благодaть на благодaти женA стыдли1ва, | Благодать на благодать — дружина сором’язлива, |
19
|
19
|
и3 нёсть мёрило всsкое дост0йное воздeржныz души2. | і немає достойної міри для стриманої душі. |
20
|
20
|
С0лнце восходsщее на выс0кихъ гDнихъ, | Що сонце, яке сходить на висотах Господніх, |
21
|
21
|
и3 добр0та жены2 д0брыz въ красотЁ д0му є3S: | те краса доброї дружини в оздобленні дому її; |
22
|
22
|
свэти1лникъ сіsz на свёщницэ свsтэ, и3 добр0та лицA на в0зрастэ постоsннэмъ. | що світильник, який сяє на святому свічнику, те краса лиця її у зрілому віці; |
23
|
23
|
Столпи2 злaти на подст0лпіихъ срeбрzныхъ, и3 н0зэ крaсни на плеснaхъ д0брэ стоsщихъ. | що золоті стовпи на срібній основі, те прекрасні ноги її на твердих п’ятах. |
24
|
24
|
Њ двои1хъ печaльно бhсть сeрдце моE, и3 њ трeтіемъ ћрость ми2 нaйде: | Від двох було у скорботі серце моє, а при третьому збуджувалося у мені обурення: |
25
|
25
|
мyжъ борeцъ лишazсz за скудотY, и3 мyжіе разyмиви ѓще tриновeни бyдутъ: | якщо воїн терпить від бідности, і розумні мужі бувають у зневазі; |
26
|
26
|
возвращazсz t прaвды на грёхъ, гDь ўгот0витъ є3го2 на мeчь. | і якщо хто відвертається від праведности до гріха, Господь підготує на того меч. |
27
|
27
|
Е#двA и4зметсz купeцъ t погрэшeніz, и3 не њправди1тсz корчeмникъ t грэхA. | Купець ледь може уникнути гріха, а корчмар не спасеться від гріха. |