|
Главa м7а
|
Глава 41
|
|
1
|
1
|
| Q=^ смeрте, к0ль горькA твоS є4сть пaмzть человёку ми1рнw во и3мёніихъ свои1хъ живyщу, | О, смерте! який гіркий спогад про тебе для людини, яка спокійно живе у своїх володіннях, |
|
2
|
2
|
| мyжеви не пекyщусz и3 благополyчну во всёхъ, и3 є3щE возмогaющу пріsти пи1щу. | для людини, яка нічим не заклопотана і в усьому щаслива і ще у силах приймати їжу. |
|
3
|
3
|
| Q=^, смeрте, д0бръ сyдъ тв0й є4сть человёку трeбующему и3 ўмалsющусz крёпостію, | О, смерте! утішний твій вирок для людини, яка бідує і знемагає у силах, |
|
4
|
4
|
| въ послёдней стaрости сyщему и3 пекyщусz њ всёхъ, и3 невёрствующу и3 погуби1вшу терпёніе. | для старого й обтяженого турботами про все, для того, хто не має надії і втратив терпіння. |
|
5
|
5
|
| Не б0йсz судA смeрти: помzни2 пє1рваz тво‰ и3 послBднzz, сeй бо сyдъ t гDа всsцэй пл0ти. | Не бійся смертного вироку: згадай про предків твоїх і нащадків. Це вирок від Господа над усякою плоттю. |
|
6
|
6
|
| И# почто2 tмeщешисz бlговолeніz вhшнzгw; ѓще дeсzть, ѓще сто2, ѓще тhсzща лётъ, | Отже, для чого ти відвертаєшся від того, що благоугодно Всевишньому? чи десять, чи сто, чи тисяча років, — |
|
7
|
7
|
| нёсть во ѓдэ њбличeніz животA. | у пеклі немає дослідження про час життя. |
|
8
|
8
|
| Ч†да бывaютъ мє1рзка ч†да грёшникwвъ, и3 жив{щаz въ селeніихъ нечести1выхъ: | Діти грішників бувають дітьми огидними і спілкуються з нечестивими. |
|
9
|
9
|
| ч†дъ грёшныхъ поги1бнетъ наслёдіе, и3 съ сёменемъ и4хъ вhну поношeніе. | Спадщина дітей грішників загине, і разом з племенем їх буде поширюватися безслав’я. |
|
10
|
10
|
| NтцA нечести1ва ўкорsтъ ч†да, ћкw є3гw2 рaди поношeніе пріи1мутъ. | Нечестивому батькові будуть докоряти діти, тому що через нього вони терплять безслав’я. |
|
11
|
11
|
| Г0ре вaмъ, мyжіе нечести1віи, и4же њстaвисте зак0нъ бGа вhшнzгw: | Горе вам, люди нечестиві, які залишили закон Бога Всевишнього! |
|
12
|
12
|
| и3 ѓще родитeсz, на клsтву родитeсz: и3 ѓще ќмрете, въ клsтву раздэлeни бyдете. | Коли ви народжуєтеся, то народжуєтеся на прокляття; і коли помираєте, то одержуєте в наділ свій прокляття. |
|
13
|
13
|
| Вс‰, є3ли6ка t земли2, въ зeмлю п0йдутъ: тaкожде нечести1віи t клsтвы въ пaгубу. | Усе, що з землі, повернеться у землю: так нечестиві — від прокляття у погибель. |
|
14
|
14
|
| Сётованіе человёкwвъ въ тэлесёхъ и4хъ: и4мz же грёшникwвъ неблаг0е потреби1тсz. | Плач людей буває про тіла їхні, але грішників і ім’я недобре згладиться. |
|
15
|
15
|
| Пецhсz њ и4мени, т0 бо ти2 пребывaетъ пaче тhсzщъ вели1кихъ сокр0вищъ злaта. | Турбуйся про ім’я, тому що воно буде з тобою довше, ніж багато тисяч золота: |
|
16
|
16
|
| Благaгw житіS число2 днjй, и3 д0брое и4мz во вёки пребывaетъ. | дням доброго життя є число, але добре ім’я перебуває повік. |
|
17
|
17
|
| Наказaніе въ ми1рэ соблюди1те, ч†да: премyдрость же сокровeнна и3 сокр0вище неzвлeнно, кaz п0льза во nбои1хъ; | Дотримуйтеся, діти, настановлення у мирі; а прихована мудрість і скарб невидимий — яка у них користь? |
|
18
|
18
|
| Лyчше человёкъ скрывazй бyйство своE, нeжели человёкъ скрывazй премyдрость свою2. | Краще людина, яка ховає свою дурість, ніж людина, яка ховає свою мудрість. |
|
19
|
19
|
| Тёмже u5бо ўсрами1тесz словeсъ мои1хъ: | Отже, соромтеся того, про що я скажу, |
|
20
|
20
|
| нёсть бо блaго всsкъ срaмъ сохранsти, и3 не вс‰ всBмъ въ вёрэ благоволsтсz. | бо не всякої соромливости добре дотримуватися і не все усіма схвалюється за істиною. |
|
21
|
21
|
| Стыди1тесz пред8 nтцeмъ и3 мaтерію њ блудЁ и3 пред8 си1льнымъ и3 властели1номъ њ лжи2, | Соромтеся перед батьком і матір’ю блуду, перед начальником і володарем — брехні; |
|
22
|
22
|
| пред8 судіeю и3 кнsземъ њ согрэшeніи, пред8 соб0ромъ и3 людьми2 њ беззак0ніи, | перед суддею і князем — злочину, перед зібранням і народом — беззаконня; |
|
23
|
23
|
| пред8 џбщникомъ и3 дрyгомъ њ непрaвдэ, и3 на мёстэ, и3дёже живeши, њ татьбЁ, | перед товаришем і другом — неправди, перед сусідами — крадіжки: |
|
24
|
24
|
| и3 пред8 и4стиною б9іею и3 завётомъ, и3 t њпeртіz лактeй на трапeзэ, t прельщeніz взsтіz и3 даsніz, | соромтеся цього і перед істиною Бога і завіту Його. Соромся і спирання ліктями на стіл, обману при позичці і віддачі; |
|
25
|
25
|
| и3 t цэлyющихъ њ молчaніи, t видёніz жены2 блудни1цы и3 t tвращeніz ср0днича лицA, | соромся мовчання перед тими, що вітають, задивляння на розпусну жінку, відвертання лиця від родича, |
|
26
|
26
|
| t tsтіz чaсти и3 даsніz и3 t присмотрeніz жены2 мужaты и3 t њбольщeніz рабhни своеS, | відбирання наділу і дару, помислу на заміжню жінку, залицяння до своєї служниці, |
|
27
|
27
|
| и3 не приступи2 ко nдрY є3S: | і не підходь до постелі її; |
|
28
|
28
|
| пред8 др{ги њ словесёхъ пон0сныхъ, и3 по даsніи не поноси2: | перед друзями соромся слів докірливих, — і після того, як ти дав, не докоряй, — |
|
29
|
29
|
| t повторeніz и3 сл0ва слhшаніz и3 t tкровeніz словeсъ тaйныхъ: и3 бyдеши стыдли1въ и4стиннw и3 њбрэтazй благодaть пред8 всsкимъ человёкомъ. | повторення чуток і розголошення слів таємних. І будеш істинно сором’язливий і придбаєш прихильність усякої людини. |