|
Главa l
|
Глава 30
|
|
1
|
1
|
|
Любsй сhна своего2 ўчасти1тъ є3мY р†ны, да возвесели1тсz въ послBднzz сво‰.
|
Хто любить свого сина, той нехай частіше карає його, щоб згодом утішатися ним.
|
|
2
|
2
|
|
Наказyzй сhна своего2 наслади1тсz њ нeмъ и3 посредЁ знaемыхъ њ нeмъ похвaлитсz.
|
Хто наставляє свого сина, той буде мати допомогу від нього і серед знайомих буде хвалитися ним.
|
|
3
|
3
|
|
Ўчaй сhна своего2 раздражи1тъ врагA и3 пред8 дрyги њ нeмъ возрaдуетсz.
|
Хто навчає свого сина, той збуджує заздрість у ворога, а перед друзями буде радіти за нього.
|
|
4
|
4
|
|
Ќмре nтeцъ є3гw2, и3 ѓки не ќмре: под0бна бо себЁ њстaви по себЁ.
|
Помер батько його — і ніби не вмирав, тому що залишив після себе подібного до себе;
|
|
5
|
5
|
|
Во житіи2 своeмъ ви1дэ и3 возвесели1сz њ нeмъ и3 при кончи1нэ своeй не њскорби1сz:
|
за життя свого він дивився на нього й утішався, і при смерті своїй не засмутився;
|
|
6
|
6
|
|
проти1ву врагHмъ њстaви мeстника и3 другHмъ воздаю1ща благодaть.
|
для ворогів він залишив у ньому месника, а для друзів — того, хто воздає подяку.
|
|
7
|
7
|
|
Ўгождazй сhну њбsжетъ стрyпы є3гw2, и3 њ всsцэмъ в0пли возмzтeтсz ўтр0ба є3гw2.
|
Поблажливий до сина буде перев’язувати рани його, і при всякому крику його буде тривожитися серце його.
|
|
8
|
8
|
|
К0нь неукрощeнъ свирёпъ бывaетъ, и3 сhнъ самов0льный продeрзъ бyдетъ.
|
Необ’їжджений кінь буває впертим, а син, залишений на свою волю, стає зухвалим.
|
|
9
|
9
|
|
Ласкaй чaдо, и3 ўстраши1тъ тS, и3грaй съ ни1мъ, и3 њпечaлитъ тS.
|
Плекай дитя, і воно злякає тебе; грай з ним, і воно засмутить тебе.
|
|
10
|
10
|
|
Не смёйсz съ ни1мъ, да не поболи1ши њ нeмъ и3 на послёдокъ сти1снеши зyбы тво‰.
|
Не смійся з ним, щоб не горювати з ним і потім не скреготати зубами своїми.
|
|
11
|
11
|
|
Не дaждь є3мY влaсти въ ю4ности и3 не прeзри невёдэніz є3гw2:
|
Не давай йому волі в юності і не потурай нерозуму його.
|
|
12
|
12
|
|
слzцы2 вhю є3гw2 въ ю4ности и3 сокруши2 рeбра є3гw2, д0ндеже млaдъ є4сть, да не когдA њжестёвъ не покори1ттисz.
|
Нагинай шию його в юності і скрушай ребра його, доки воно молоде, щоб, зробившись упертим, воно не вийшло з покори тобі.
|
|
13
|
13
|
|
Накажи2 сhна твоего2 и3 дёлай и4мъ, да не въ безстyдіи є3гw2 поткнeшисz.
|
Учи сина твого і трудися над ним, щоб не мати тобі засмучення від непристойних вчинків його.
|
|
14
|
14
|
|
Лyчше ни1щь здрaвъ и3 крёпокъ въ си1лэ своeй, нeжели богaтъ ўрaненъ тёломъ свои1мъ.
|
Краще бідняк здоровий і міцний силами, ніж багатій з виснаженим тілом;
|
|
15
|
15
|
|
Здрaвіе и3 крёпость лyчше є4сть всsкагw злaта, и3 тёло здрaвое, нeжели богaтство безчи1сленное.
|
здоров’я і добрий стан тіла дорожче за всяке золото, і міцне тіло краще за незліченне багатство;
|
|
16
|
16
|
|
Нёсть богaтство лyчше здрaвіz тэлeснагw, и3 нёсть весeліе пaче рaдости сердeчныz.
|
немає багатства кращого за тілесне здоров’я, і немає радости вищої за радість сердечну;
|
|
17
|
17
|
|
Лyчше є4сть смeрть пaче животA г0рька и3ли2 недyга д0лгагw.
|
краще смерть, ніж гірке життя, або хвороба, що постійно триває.
|
|
18
|
18
|
|
Благ†z и3злі‰ннаz пред8 ўсты6 затворeнными предложє1ніz брaшенъ предлеж†щаz ў гр0ба.
|
Солодощі, піднесені до зімкнутих уст, те саме, що їжа, поставлена на могилі.
|
|
19
|
19
|
|
Кaz п0льза јдwлу t жeртвы; не и4мать бо ћсти, ни њбонsти:
|
Яка користь ідолу від жертви? він ні їсти, ні нюхати не може:
|
|
20
|
20
|
|
тaкw гони1мый t гDа,
|
так переслідуваний від Господа,
|
|
21
|
21
|
|
зрsй nчи1ма и3 стенsй, ћкоже є3vнyхъ њсzзazй дэви1цу и3 воздыхazй.
|
дивлячись очима і стогнучи, подібний до євнуха, який обіймає дівчину і зітхає.
|
|
22
|
22
|
|
Не вдaждь въ печaль дyшу твою2 и3 не њскорби2 себE совётомъ твои1мъ.
|
Не віддавайся суму душею твоєю і не муч себе своєю підозріливістю;
|
|
23
|
23
|
|
Весeліе сeрдца жив0тъ человёка, и3 рaдованіе мyжа долгодeнствіе.
|
веселощі серця — життя людини, і радість чоловіка — довголіття;
|
|
24
|
24
|
|
Люби2 дyшу твою2 и3 ўтэшaй сeрдце твоE, и3 печaль t себє2 tри1ни далeче:
|
люби душу твою й утішай серце твоє і віддаляй від себе сум,
|
|
25
|
25
|
|
мнHги бо печaль ўби2, и3 нёсть п0льзы въ нeй.
|
бо сум багатьох убив, а користи у ньому немає.
|
|
26
|
26
|
|
Рвeніе и3 ћрость ўмалsютъ дни6, и3 печaль прeжде врeмене стaрость нав0дитъ.
|
Ревнощі і гнів скорочують дні, а турбота — раніше часу приводить старість.
|
|
27
|
27
|
|
Свётло сeрдце и3 блaго њ брaшнэ и3 њ ћди своeй попечeтсz.
|
Відкрите і добре серце піклується і про поживу свою.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.