1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa l
|
Глава 30
|
|
1
|
1
|
| Любsй сhна своего2 ўчасти1тъ є3мY р†ны, да возвесели1тсz въ послBднzz сво‰. | Хто любить свого сина, той нехай частіше карає його, щоб згодом утішатися ним. |
|
2
|
2
|
| Наказyzй сhна своего2 наслади1тсz њ нeмъ и3 посредЁ знaемыхъ њ нeмъ похвaлитсz. | Хто наставляє свого сина, той буде мати допомогу від нього і серед знайомих буде хвалитися ним. |
|
3
|
3
|
| Ўчaй сhна своего2 раздражи1тъ врагA и3 пред8 дрyги њ нeмъ возрaдуетсz. | Хто навчає свого сина, той збуджує заздрість у ворога, а перед друзями буде радіти за нього. |
|
4
|
4
|
| Ќмре nтeцъ є3гw2, и3 ѓки не ќмре: под0бна бо себЁ њстaви по себЁ. | Помер батько його — і ніби не вмирав, тому що залишив після себе подібного до себе; |
|
5
|
5
|
| Во житіи2 своeмъ ви1дэ и3 возвесели1сz њ нeмъ и3 при кончи1нэ своeй не њскорби1сz: | за життя свого він дивився на нього й утішався, і при смерті своїй не засмутився; |
|
6
|
6
|
| проти1ву врагHмъ њстaви мeстника и3 другHмъ воздаю1ща благодaть. | для ворогів він залишив у ньому месника, а для друзів — того, хто воздає подяку. |
|
7
|
7
|
| Ўгождazй сhну њбsжетъ стрyпы є3гw2, и3 њ всsцэмъ в0пли возмzтeтсz ўтр0ба є3гw2. | Поблажливий до сина буде перев’язувати рани його, і при всякому крику його буде тривожитися серце його. |
|
8
|
8
|
| К0нь неукрощeнъ свирёпъ бывaетъ, и3 сhнъ самов0льный продeрзъ бyдетъ. | Необ’їжджений кінь буває впертим, а син, залишений на свою волю, стає зухвалим. |
|
9
|
9
|
| Ласкaй чaдо, и3 ўстраши1тъ тS, и3грaй съ ни1мъ, и3 њпечaлитъ тS. | Плекай дитя, і воно злякає тебе; грай з ним, і воно засмутить тебе. |
|
10
|
10
|
| Не смёйсz съ ни1мъ, да не поболи1ши њ нeмъ и3 на послёдокъ сти1снеши зyбы тво‰. | Не смійся з ним, щоб не горювати з ним і потім не скреготати зубами своїми. |
|
11
|
11
|
| Не дaждь є3мY влaсти въ ю4ности и3 не прeзри невёдэніz є3гw2: | Не давай йому волі в юності і не потурай нерозуму його. |
|
12
|
12
|
| слzцы2 вhю є3гw2 въ ю4ности и3 сокруши2 рeбра є3гw2, д0ндеже млaдъ є4сть, да не когдA њжестёвъ не покори1ттисz. | Нагинай шию його в юності і скрушай ребра його, доки воно молоде, щоб, зробившись упертим, воно не вийшло з покори тобі. |
|
13
|
13
|
| Накажи2 сhна твоего2 и3 дёлай и4мъ, да не въ безстyдіи є3гw2 поткнeшисz. | Учи сина твого і трудися над ним, щоб не мати тобі засмучення від непристойних вчинків його. |
|
14
|
14
|
| Лyчше ни1щь здрaвъ и3 крёпокъ въ си1лэ своeй, нeжели богaтъ ўрaненъ тёломъ свои1мъ. | Краще бідняк здоровий і міцний силами, ніж багатій з виснаженим тілом; |
|
15
|
15
|
| Здрaвіе и3 крёпость лyчше є4сть всsкагw злaта, и3 тёло здрaвое, нeжели богaтство безчи1сленное. | здоров’я і добрий стан тіла дорожче за всяке золото, і міцне тіло краще за незліченне багатство; |
|
16
|
16
|
| Нёсть богaтство лyчше здрaвіz тэлeснагw, и3 нёсть весeліе пaче рaдости сердeчныz. | немає багатства кращого за тілесне здоров’я, і немає радости вищої за радість сердечну; |
|
17
|
17
|
| Лyчше є4сть смeрть пaче животA г0рька и3ли2 недyга д0лгагw. | краще смерть, ніж гірке життя, або хвороба, що постійно триває. |
|
18
|
18
|
| Благ†z и3злі‰ннаz пред8 ўсты6 затворeнными предложє1ніz брaшенъ предлеж†щаz ў гр0ба. | Солодощі, піднесені до зімкнутих уст, те саме, що їжа, поставлена на могилі. |
|
19
|
19
|
| Кaz п0льза јдwлу t жeртвы; не и4мать бо ћсти, ни њбонsти: | Яка користь ідолу від жертви? він ні їсти, ні нюхати не може: |
|
20
|
20
|
| тaкw гони1мый t гDа, | так переслідуваний від Господа, |
|
21
|
21
|
| зрsй nчи1ма и3 стенsй, ћкоже є3vнyхъ њсzзazй дэви1цу и3 воздыхazй. | дивлячись очима і стогнучи, подібний до євнуха, який обіймає дівчину і зітхає. |
|
22
|
22
|
| Не вдaждь въ печaль дyшу твою2 и3 не њскорби2 себE совётомъ твои1мъ. | Не віддавайся суму душею твоєю і не муч себе своєю підозріливістю; |
|
23
|
23
|
| Весeліе сeрдца жив0тъ человёка, и3 рaдованіе мyжа долгодeнствіе. | веселощі серця — життя людини, і радість чоловіка — довголіття; |
|
24
|
24
|
| Люби2 дyшу твою2 и3 ўтэшaй сeрдце твоE, и3 печaль t себє2 tри1ни далeче: | люби душу твою й утішай серце твоє і віддаляй від себе сум, |
|
25
|
25
|
| мнHги бо печaль ўби2, и3 нёсть п0льзы въ нeй. | бо сум багатьох убив, а користи у ньому немає. |
|
26
|
26
|
| Рвeніе и3 ћрость ўмалsютъ дни6, и3 печaль прeжде врeмене стaрость нав0дитъ. | Ревнощі і гнів скорочують дні, а турбота — раніше часу приводить старість. |
|
27
|
27
|
| Свётло сeрдце и3 блaго њ брaшнэ и3 њ ћди своeй попечeтсz. | Відкрите і добре серце піклується і про поживу свою. |
