Главa м7ѕ
|
Глава 46
|
1
|
1
|
Крёпокъ на брaнехъ їисyсъ наvи1нъ и3 преeмникъ мwmсeовъ бhсть во прbр0чествэ: | Сильний був у битвах Ісус Навин і був спадкоємцем Мойсея у пророцтвах. |
2
|
2
|
и4же бhсть по и4мени своемY вели1къ на спасeніе и3збрaнныхъ є3гw2, мсти1ти востаю1щымъ (нaнь) врагHмъ, ћкw да наслёдствитъ ї}лz. | Відповідно до імені свого, він був великий у спасінні обраних Божих, коли мстився повсталим ворогам, щоб ввести Ізраїля у спадщину його. |
3
|
3
|
К0ль прослaвленъ бhсть воздвижeніемъ рyкъ свои1хъ, и3 внегдA простирaше мeчь на грaды. | Як він прославився, коли підняв руки свої і простяг меч на міста! |
4
|
4
|
Кто2 прeжде є3гw2 си1це стA; бр†ни бо гDни т0й вождaше. | Хто раніше нього так стояв? Бо він вів битви Господні. |
5
|
5
|
Не рук0ю ли є3гw2 воспzти1сz с0лнце, и3 є3ди1нъ дeнь бhсть ћкw двA; | Чи не його рукою зупинене було сонце, і один день був наче два? |
6
|
6
|
ПризвA вhшнzго си1льна, є3гдA њскорблsху є3го2 врази2 w4крестъ, и3 послyша є3го2 вeлій гDь: кaменіемъ грaднымъ си1лы крёпкіz | Він воззвав до Всевишнього Владики, коли з усіх боків стисли його вороги, і великий Господь почув його: |
7
|
7
|
ўстреми2 брaнь на kзhки, и3схождeніемъ погуби2 проти1вники, | каміння граду з могутньою силою кинув Він на ворожий народ і погубив супротивників на схилі гори, |
8
|
8
|
да познaютъ kзhцы всеoрyжіе є3гw2, ћкw пред8 гDемъ брaнь є3гw2: и4бо послёдова могyтному. | щоб язичники пізнали всеозброєння його, що війна його була перед Господом, а він тільки йшов за Всемогутнім. |
9
|
9
|
И# во дни6 мwmсewвы сотвори2 ми1лость сeй и3 халeвъ сhнъ їефоннjинъ, стaти проти1ву врагA, ўдержaти лю1ди t грBхъ и3 ўтоли1ти р0потъ лукaвства: | І у дні Мойсея він зробив благодіяння, він і Халев, син Ієфоннії, — тим, що вони протистояли ворогам, утримували народ від гріха й утихомирювали зле ремство. |
10
|
10
|
и3 т† двA с{ща спасє1на бhста t шести2 сHтъ тhсzщъ пэшцє1въ, ввести2 и5хъ въ наслёдствіе, въ зeмлю точaщую млеко2 и3 мeдъ. | І вони тільки двоє з шестисот тисяч, які подорожували, були врятовані, щоб ввести народ у спадщину — у землю, яка тече молоком і медом. |
11
|
11
|
И# дадE гDь халeву крёпость, и3 дaже до стaрости пребhсть ў негw2, взhти є3мY на высотY земли2, и3 сёмz є3гw2 њбдержA наслёдіе: | І дав Господь Халеву міць, яка збереглася у ньому до старости, зійти на висоту землі, і сім’я його одержало спадщину, |
12
|
12
|
ћкw да ви1дzтъ вси2 сhнове ї}лєвы, ћкw добро2 ходи1ти в8слёдъ гDа. | щоб бачили усі сини Ізраїлеві, що благо йти за Господом. |
13
|
13
|
И# судіи6 кjйждо и4менемъ свои1мъ, є3ли1кихъ не любодёйствова сeрдце, и3 є3ли1цы не tврати1шасz t гDа, и3 пaмzть и4хъ во благословeніихъ: | Також і судді, кожен за своїм ім’ям, серце яких не помилялося і які не відверталися від Господа, — нехай буде пам’ять їх у благословеннях! |
14
|
14
|
кHсти и4хъ да процвэтyтъ t мёста и4хъ, | Нехай процвітуть кості їх від місця свого, |
15
|
15
|
и3 и4мz и4хъ премэнsемо на сынёхъ, прослaвлєннымъ бhвшымъ и5мъ. | й ім’я їх нехай перейде до синів їхніх у прославлянні їх! |
16
|
16
|
Возлю1бленъ гDемъ свои1мъ самуи1лъ прbр0къ гDень ўстр0и цaрство и3 помaза кн‰зи над8 людьми2 є3гw2: | Улюблений Господом своїм Самуїл, пророк Господній, заснував царство і помазав царів народу своєму; |
17
|
17
|
зак0номъ гDнимъ суди2 с0нму, и3 посэти2 гDь їaкwва: | він судив народ за законом Господнім, і Господь споглядав на Якова; |
18
|
18
|
вёрою своeю и3спhтанъ бhсть прbр0къ, и3 познaнъ бhсть въ вёрэ своeй вёренъ видёніемъ. | за вірою своєю він був істинним пророком, і у словах його визнана вірність видіння. |
19
|
19
|
И# призвA гDа си1льна, є3гдA њскорблsху є3го2 врази2 є3гw2 w4крестъ, приношeніемъ ѓгнца ссyщагw млеко2: | Він воззвав до Всемогутнього Господа, коли звідусюди тіснили його вороги, і приніс у жертву молодого агнця, — |
20
|
20
|
и3 возгремЁ съ небесE гDь и3 глaсомъ вeліимъ ўслhшанъ сотвори2 глaсъ св0й: | і Господь загримів з неба й у сильному шумі чутним зробив голос Свій, |
21
|
21
|
и3 потреби2 влады6ки т›рскіz, и3 вс‰ кн‰зи фmліст‡мскіz. | і знищив вождів тирських і всіх князів филистимських. |
22
|
22
|
И# прeжде врeмене ўспeніz вёка свидётелствова пред8 гDемъ и3 хріст0мъ є3гw2: и3мёніz и3 до сапHгъ t всsкіz пл0ти не взsхъ: и3 не сотвори2 є3мY поношeніz (ни є3ди1нъ) человёкъ. | Ще раніше часу вічного упокоєння свого він засвідчив перед Господом і помазаником Його: «майна, ні навіть взуття, я не брав ні від кого», і ніхто не докорив йому. |
23
|
23
|
И# по ўспeніи своeмъ прbр0чествова и3 показA царeви кончи1ну є3гw2: и3 вознесE t земли2 глaсъ св0й, прbр0чествомъ и3стреби1ти беззак0ніе людjй. | Він пророкував і після смерти своєї, і прорік цареві смерть його, й у пророцтві підняв із землі голос свій, що беззаконний народ знищиться. |