Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa м7ѕ
Глава 46
1
1
Крёпокъ на брaнехъ їисyсъ наvи1нъ и3 преeмникъ мwmсeовъ бhсть во прbр0чествэ: Сильний був у битвах Ісус Навин і був спадкоємцем Мойсея у пророцтвах.
2
2
и4же бhсть по и4мени своемY вели1къ на спасeніе и3збрaнныхъ є3гw2, мсти1ти востаю1щымъ (нaнь) врагHмъ, ћкw да наслёдствитъ ї}лz. Відповідно до імені свого, він був великий у спасінні обраних Божих, коли мстився повсталим ворогам, щоб ввести Ізраїля у спадщину його.
3
3
К0ль прослaвленъ бhсть воздвижeніемъ рyкъ свои1хъ, и3 внегдA простирaше мeчь на грaды. Як він прославився, коли підняв руки свої і простяг меч на міста!
4
4
Кто2 прeжде є3гw2 си1це стA; бр†ни бо гDни т0й вождaше. Хто раніше нього так стояв? Бо він вів битви Господні.
5
5
Не рук0ю ли є3гw2 воспzти1сz с0лнце, и3 є3ди1нъ дeнь бhсть ћкw двA; Чи не його рукою зупинене було сонце, і один день був наче два?
6
6
ПризвA вhшнzго си1льна, є3гдA њскорблsху є3го2 врази2 w4крестъ, и3 послyша є3го2 вeлій гDь: кaменіемъ грaднымъ си1лы крёпкіz Він воззвав до Всевишнього Владики, коли з усіх боків стисли його вороги, і великий Господь почув його:
7
7
ўстреми2 брaнь на kзhки, и3схождeніемъ погуби2 проти1вники, каміння граду з могутньою силою кинув Він на ворожий народ і погубив супротивників на схилі гори,
8
8
да познaютъ kзhцы всеoрyжіе є3гw2, ћкw пред8 гDемъ брaнь є3гw2: и4бо послёдова могyтному. щоб язичники пізнали всеозброєння його, що війна його була перед Господом, а він тільки йшов за Всемогутнім.
9
9
И# во дни6 мwmсewвы сотвори2 ми1лость сeй и3 халeвъ сhнъ їефоннjинъ, стaти проти1ву врагA, ўдержaти лю1ди t грBхъ и3 ўтоли1ти р0потъ лукaвства: І у дні Мойсея він зробив благодіяння, він і Халев, син Ієфоннії, — тим, що вони протистояли ворогам, утримували народ від гріха й утихомирювали зле ремство.
10
10
и3 т† двA с{ща спасє1на бhста t шести2 сHтъ тhсzщъ пэшцє1въ, ввести2 и5хъ въ наслёдствіе, въ зeмлю точaщую млеко2 и3 мeдъ. І вони тільки двоє з шестисот тисяч, які подорожували, були врятовані, щоб ввести народ у спадщину — у землю, яка тече молоком і медом.
11
11
И# дадE гDь халeву крёпость, и3 дaже до стaрости пребhсть ў негw2, взhти є3мY на высотY земли2, и3 сёмz є3гw2 њбдержA наслёдіе: І дав Господь Халеву міць, яка збереглася у ньому до старости, зійти на висоту землі, і сім’я його одержало спадщину,
12
12
ћкw да ви1дzтъ вси2 сhнове ї}лєвы, ћкw добро2 ходи1ти в8слёдъ гDа. щоб бачили усі сини Ізраїлеві, що благо йти за Господом.
13
13
И# судіи6 кjйждо и4менемъ свои1мъ, є3ли1кихъ не любодёйствова сeрдце, и3 є3ли1цы не tврати1шасz t гDа, и3 пaмzть и4хъ во благословeніихъ: Також і судді, кожен за своїм ім’ям, серце яких не помилялося і які не відверталися від Господа, — нехай буде пам’ять їх у благословеннях!
14
14
кHсти и4хъ да процвэтyтъ t мёста и4хъ, Нехай процвітуть кості їх від місця свого,
15
15
и3 и4мz и4хъ премэнsемо на сынёхъ, прослaвлєннымъ бhвшымъ и5мъ. й ім’я їх нехай перейде до синів їхніх у прославлянні їх!
16
16
Возлю1бленъ гDемъ свои1мъ самуи1лъ прbр0къ гDень ўстр0и цaрство и3 помaза кн‰зи над8 людьми2 є3гw2: Улюблений Господом своїм Самуїл, пророк Господній, заснував царство і помазав царів народу своєму;
17
17
зак0номъ гDнимъ суди2 с0нму, и3 посэти2 гDь їaкwва: він судив народ за законом Господнім, і Господь споглядав на Якова;
18
18
вёрою своeю и3спhтанъ бhсть прbр0къ, и3 познaнъ бhсть въ вёрэ своeй вёренъ видёніемъ. за вірою своєю він був істинним пророком, і у словах його визнана вірність видіння.
19
19
И# призвA гDа си1льна, є3гдA њскорблsху є3го2 врази2 є3гw2 w4крестъ, приношeніемъ ѓгнца ссyщагw млеко2: Він воззвав до Всемогутнього Господа, коли звідусюди тіснили його вороги, і приніс у жертву молодого агнця, —
20
20
и3 возгремЁ съ небесE гDь и3 глaсомъ вeліимъ ўслhшанъ сотвори2 глaсъ св0й: і Господь загримів з неба й у сильному шумі чутним зробив голос Свій,
21
21
и3 потреби2 влады6ки т›рскіz, и3 вс‰ кн‰зи фmліст‡мскіz. і знищив вождів тирських і всіх князів филистимських.
22
22
И# прeжде врeмене ўспeніz вёка свидётелствова пред8 гDемъ и3 хріст0мъ є3гw2: и3мёніz и3 до сапHгъ t всsкіz пл0ти не взsхъ: и3 не сотвори2 є3мY поношeніz (ни є3ди1нъ) человёкъ. Ще раніше часу вічного упокоєння свого він засвідчив перед Господом і помазаником Його: «майна, ні навіть взуття, я не брав ні від кого», і ніхто не докорив йому.
23
23
И# по ўспeніи своeмъ прbр0чествова и3 показA царeви кончи1ну є3гw2: и3 вознесE t земли2 глaсъ св0й, прbр0чествомъ и3стреби1ти беззак0ніе людjй. Він пророкував і після смерти своєї, і прорік цареві смерть його, й у пророцтві підняв із землі голос свій, що беззаконний народ знищиться.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.