1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa з7i
|
Глава 17
|
|
1
|
1
|
| ГDь создA t земли2 человёка, и3 пaки возврати2 є3го2 въ ню2. | Господь створив людину із землі, і знову повертає її у неї. |
|
2
|
2
|
| Дни6 числA и3 врeмz дадE и5мъ, и3 дадE и5мъ влaсть над8 сyщими на нeй. | Визначене число днів і час Він дав їм, і дав їм владу над усім, що на ній. |
|
3
|
3
|
| Ћкоже nни2 сaми, њблечE и5хъ крёпостію, и3 по w4бразу своемY сотвори2 |: | За природою їх, наділив їх силою і створив їх за образом Своїм, |
|
4
|
4
|
| и3 положи2 стрaхъ є3гw2 на всsцэй пл0ти, є4же влaстелствовати ѕвэрьми2 (и3 скwты2) и3 пти1цами. | і вклав страх до них у всяку плоть, щоб вони володіли звірами і птахами. |
|
5
|
5
|
| Помышлeніе и3 љзhкъ и3 џчи, ќши и3 сeрдце дадE и5мъ размышлsти: | Він дав їм сенс, мову й очі, і вуха і серце для розмірковування, |
|
6
|
6
|
| худ0жествомъ рaзума и3сп0лни | и3 дHбраz и3 ѕл†z показA и5мъ. | сповнив їх проникливістю розуму і показав їм добро і зло. |
|
7
|
7
|
| Положи1лъ є4сть џко своE на сердцaхъ и4хъ, показaти и5мъ вели1чество дёлъ свои1хъ, | Він поклав око Своє на серця їх, щоб показати їм велич діл Своїх, |
|
8
|
8
|
| да и4мz с™hни є3гw2 восхвaлzтъ и3 да повёдаютъ вели1чєства дёлъ є3гw2. | нехай прославляють вони святе ім’я Його і звіщають про велич діл Його. |
|
9
|
9
|
| Приложи1лъ и5мъ худ0жество и3 зак0нъ животA дадE въ наслёдіе и5мъ. | Він приклав їм знання і дав їм у спадщину закон життя; |
|
10
|
10
|
| Завётъ вёчный постaви съ ни1ми и3 судбы6 сво‰ показA и5мъ. | вічний завіт уклав з ними і показав їм суди Свої. |
|
11
|
11
|
| Вели1чество слaвы ви1дэша nчесA и4хъ, и3 слaву глaса и4хъ слhша ќхо и4хъ. | Велич слави бачили очі їх, і славу голосу Його чуло вухо їх. |
|
12
|
12
|
| И# речE и5мъ: внемли1те t всsкіz непрaвды. и3 заповёда и5мъ комyждо њ и4скреннемъ. | І сказав Він їм: «остерігайтеся всякої неправди»; і заповів кожному з них обов’язок до ближнього. |
|
13
|
13
|
| ПутіE и4хъ пред8 ни1мъ вhну, не ўкрhютсz t џчію є3гw2. | Путі їх завжди перед Ним, не сховаються від очей Його. |
|
14
|
14
|
| Комyждо kзhку ўстр0илъ вождA, | Кожному народу поставив Він вождя, |
|
15
|
15
|
| и3 чaсть гDнz ї}ль є4сть. | а Ізраїль є наділом Господа. |
|
16
|
16
|
| Вс‰ дэлA и4хъ ћкw с0лнце пред8 ни1мъ, и3 џчи є3гw2 вhну на путeхъ и4хъ: | Усі діла їх — як сонце перед Ним, і очі Його завжди на путях їх. |
|
17
|
17
|
| не ўкрhшасz непр†вды и4хъ t негw2, и3 вси2 грэси2 и4хъ пред8 гDемъ. | Не втаїлися від Нього неправди їх, і всі гріхи їх — перед Господом. |
|
18
|
18
|
| Ми1лостынz мyжа ћкw печaть съ ни1мъ, и3 благодaть человёчу ћкw зёницу соблюдeтъ. | Милостиня людини — як печатка у Нього, і благодіяння людини збереже Він, як зіницю ока. |
|
19
|
19
|
| По си1хъ востaнетъ и3 воздaстъ и5мъ, и3 воздаsніе и4хъ на главY и4хъ воздaстъ: | Потім Він повстане і воздасть їм, і даток їх на голову їх поверне. |
|
20
|
20
|
| nбaче кaющымсz дaлъ є4сть возвращeніе и3 ўтёши и3знемогaющихъ терпёніемъ. | Але тим, хто розкаювався, Він давав навернення і підбадьорював тих, хто слабшав у терпінні. |
|
21
|
21
|
| Њбрати1сz u5бо ко гDу и3 њстaви грэхи2: | Навернися до Господа й облиш гріхи; |
|
22
|
22
|
| помоли1сz пред8 лицeмъ и3 ўмaли претык†ніz: | молися перед Ним і зменши твої спотикання. |
|
23
|
23
|
| восходи2 къ вhшнему и3 tврати1сz t непрaвды, и3 ѕэлw2 возненави1ди мeрзость. | Повернися до Всевишнього, і відвернися від неправди, і сильно зненавидь мерзоту. |
|
24
|
24
|
| Вhшнzго кто2 восхвaлитъ во ѓдэ, вмёстw живhхъ и3 даю1щихъ и3сповёданіе; | Хто буде хвалити Всевишнього у пеклі, замість тих, хто живе і прославляє Його? |
|
25
|
25
|
| T мертвецA ћкw ничто2 сyщагw погибaетъ и3сповёданіе: | Від мертвого, як від неіснуючого, немає прославлення: |
|
26
|
26
|
| живhй же и3 здрaвый восхвaлитъ гDа. | живий і здоровий звеличить Господа. |
|
27
|
27
|
| К0ль вели1ка млcть гDнz и3 њчищeніе њбращaющымсz къ немY; | Як велике милосердя Господа і примирення з тими, хто навертається до Нього! |
|
28
|
28
|
| Не м0гутъ бо вс‰ бhти въ человёцэхъ: | Не може бути усього у людині, |
|
29
|
29
|
| ћкw не безсмeртенъ сhнъ человёческій. | тому що не безсмертний син людський. |
|
30
|
30
|
| Что2 свэтлёе с0лнца; и3 то2 и3зчезaетъ: и3 ѕло2 помhслитъ пл0ть и3 кр0вь. | Що світліше за сонце? але і воно затьмарюється. І про лихе буде думати плоть і кров. |
|
31
|
31
|
| Си1лу высоты2 небeсныz т0й сaмъ назирaетъ, человёцы же вси2 землS и3 пeпелъ. | За силами високих небес Він Сам спостерігає, а люди усі — земля і попіл. |
