1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa з7i
|
Глава 17
|
|
1
|
1
|
|
ГDь создA t земли2 человёка, и3 пaки возврати2 є3го2 въ ню2.
|
Господь створив людину із землі, і знову повертає її у неї.
|
|
2
|
2
|
|
Дни6 числA и3 врeмz дадE и5мъ, и3 дадE и5мъ влaсть над8 сyщими на нeй.
|
Визначене число днів і час Він дав їм, і дав їм владу над усім, що на ній.
|
|
3
|
3
|
|
Ћкоже nни2 сaми, њблечE и5хъ крёпостію, и3 по w4бразу своемY сотвори2 |:
|
За природою їх, наділив їх силою і створив їх за образом Своїм,
|
|
4
|
4
|
|
и3 положи2 стрaхъ є3гw2 на всsцэй пл0ти, є4же влaстелствовати ѕвэрьми2 (и3 скwты2) и3 пти1цами.
|
і вклав страх до них у всяку плоть, щоб вони володіли звірами і птахами.
|
|
5
|
5
|
|
Помышлeніе и3 љзhкъ и3 џчи, ќши и3 сeрдце дадE и5мъ размышлsти:
|
Він дав їм сенс, мову й очі, і вуха і серце для розмірковування,
|
|
6
|
6
|
|
худ0жествомъ рaзума и3сп0лни | и3 дHбраz и3 ѕл†z показA и5мъ.
|
сповнив їх проникливістю розуму і показав їм добро і зло.
|
|
7
|
7
|
|
Положи1лъ є4сть џко своE на сердцaхъ и4хъ, показaти и5мъ вели1чество дёлъ свои1хъ,
|
Він поклав око Своє на серця їх, щоб показати їм велич діл Своїх,
|
|
8
|
8
|
|
да и4мz с™hни є3гw2 восхвaлzтъ и3 да повёдаютъ вели1чєства дёлъ є3гw2.
|
нехай прославляють вони святе ім’я Його і звіщають про велич діл Його.
|
|
9
|
9
|
|
Приложи1лъ и5мъ худ0жество и3 зак0нъ животA дадE въ наслёдіе и5мъ.
|
Він приклав їм знання і дав їм у спадщину закон життя;
|
|
10
|
10
|
|
Завётъ вёчный постaви съ ни1ми и3 судбы6 сво‰ показA и5мъ.
|
вічний завіт уклав з ними і показав їм суди Свої.
|
|
11
|
11
|
|
Вели1чество слaвы ви1дэша nчесA и4хъ, и3 слaву глaса и4хъ слhша ќхо и4хъ.
|
Велич слави бачили очі їх, і славу голосу Його чуло вухо їх.
|
|
12
|
12
|
|
И# речE и5мъ: внемли1те t всsкіz непрaвды. и3 заповёда и5мъ комyждо њ и4скреннемъ.
|
І сказав Він їм: «остерігайтеся всякої неправди»; і заповів кожному з них обов’язок до ближнього.
|
|
13
|
13
|
|
ПутіE и4хъ пред8 ни1мъ вhну, не ўкрhютсz t џчію є3гw2.
|
Путі їх завжди перед Ним, не сховаються від очей Його.
|
|
14
|
14
|
|
Комyждо kзhку ўстр0илъ вождA,
|
Кожному народу поставив Він вождя,
|
|
15
|
15
|
|
и3 чaсть гDнz ї}ль є4сть.
|
а Ізраїль є наділом Господа.
|
|
16
|
16
|
|
Вс‰ дэлA и4хъ ћкw с0лнце пред8 ни1мъ, и3 џчи є3гw2 вhну на путeхъ и4хъ:
|
Усі діла їх — як сонце перед Ним, і очі Його завжди на путях їх.
|
|
17
|
17
|
|
не ўкрhшасz непр†вды и4хъ t негw2, и3 вси2 грэси2 и4хъ пред8 гDемъ.
|
Не втаїлися від Нього неправди їх, і всі гріхи їх — перед Господом.
|
|
18
|
18
|
|
Ми1лостынz мyжа ћкw печaть съ ни1мъ, и3 благодaть человёчу ћкw зёницу соблюдeтъ.
|
Милостиня людини — як печатка у Нього, і благодіяння людини збереже Він, як зіницю ока.
|
|
19
|
19
|
|
По си1хъ востaнетъ и3 воздaстъ и5мъ, и3 воздаsніе и4хъ на главY и4хъ воздaстъ:
|
Потім Він повстане і воздасть їм, і даток їх на голову їх поверне.
|
|
20
|
20
|
|
nбaче кaющымсz дaлъ є4сть возвращeніе и3 ўтёши и3знемогaющихъ терпёніемъ.
|
Але тим, хто розкаювався, Він давав навернення і підбадьорював тих, хто слабшав у терпінні.
|
|
21
|
21
|
|
Њбрати1сz u5бо ко гDу и3 њстaви грэхи2:
|
Навернися до Господа й облиш гріхи;
|
|
22
|
22
|
|
помоли1сz пред8 лицeмъ и3 ўмaли претык†ніz:
|
молися перед Ним і зменши твої спотикання.
|
|
23
|
23
|
|
восходи2 къ вhшнему и3 tврати1сz t непрaвды, и3 ѕэлw2 возненави1ди мeрзость.
|
Повернися до Всевишнього, і відвернися від неправди, і сильно зненавидь мерзоту.
|
|
24
|
24
|
|
Вhшнzго кто2 восхвaлитъ во ѓдэ, вмёстw живhхъ и3 даю1щихъ и3сповёданіе;
|
Хто буде хвалити Всевишнього у пеклі, замість тих, хто живе і прославляє Його?
|
|
25
|
25
|
|
T мертвецA ћкw ничто2 сyщагw погибaетъ и3сповёданіе:
|
Від мертвого, як від неіснуючого, немає прославлення:
|
|
26
|
26
|
|
живhй же и3 здрaвый восхвaлитъ гDа.
|
живий і здоровий звеличить Господа.
|
|
27
|
27
|
|
К0ль вели1ка млcть гDнz и3 њчищeніе њбращaющымсz къ немY;
|
Як велике милосердя Господа і примирення з тими, хто навертається до Нього!
|
|
28
|
28
|
|
Не м0гутъ бо вс‰ бhти въ человёцэхъ:
|
Не може бути усього у людині,
|
|
29
|
29
|
|
ћкw не безсмeртенъ сhнъ человёческій.
|
тому що не безсмертний син людський.
|
|
30
|
30
|
|
Что2 свэтлёе с0лнца; и3 то2 и3зчезaетъ: и3 ѕло2 помhслитъ пл0ть и3 кр0вь.
|
Що світліше за сонце? але і воно затьмарюється. І про лихе буде думати плоть і кров.
|
|
31
|
31
|
|
Си1лу высоты2 небeсныz т0й сaмъ назирaетъ, человёцы же вси2 землS и3 пeпелъ.
|
За силами високих небес Він Сам спостерігає, а люди усі — земля і попіл.
|
