1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa f7i
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
|
Дёлатель піsнивый не бyдетъ богaтъ, и3 ўничижazй м†лаz по мaлэ ўпадeтъ.
|
Працівник, схильний до пияцтва, не стане багатим, і той, хто ні у що ставить мале, мало-помалу прийде у занепад.
|
|
2
|
2
|
|
Віно2 и3 жєны2 превратsтъ разуми1выхъ, и3 прилагazйсz любодёйцамъ дeрзшій бyдетъ:
|
Вино і жінки розбестять розумних, а той, хто зв’язується з блудницями, зробиться ще нахабнішим;
|
|
3
|
3
|
|
м0ліе и3 чeрвіе наслёдzтъ є3го2, и3 душA дeрзостнаz и4зметсz.
|
гниль і черва успадкують його, і зухвала душа знищиться.
|
|
4
|
4
|
|
Е$млzй ск0рw вёру лег0къ сeрдцемъ, и3 согрэшazй на дyшу свою2 согрэшaетъ.
|
Хто швидко довіряє, той легковажний, і той, хто грішить, грішить проти душі своєї.
|
|
5
|
5
|
|
Веселsйсz сeрдцемъ њ ѕлонрaвіи њбличeнъ бyдетъ, противлszйсz же похотeмъ вэнчaетъ жив0тъ св0й.
|
Відданий серцем задоволенням буде осуджений, а той, хто противиться похоті, увінчає життя своє.
|
|
6
|
6
|
|
Њбуздавazй љзhкъ тихоми1рнw поживeтъ, и3 ненави1дzй велерёчіz ўмaлитъ пор0къ.
|
Той, хто приборкує язик, буде жити мирно, і хто ненавидить балакучість, зменшить зло.
|
|
7
|
7
|
|
СловесE никогдaже повтори2, и3 ничт0же тебЁ ўмaлитсz.
|
Ніколи не повторюй слова, і нічого ти не втратиш.
|
|
8
|
8
|
|
На дрyга и3 на врагA не повёдай, и3 ѓще не бyдетъ тебЁ грэхA, не tкрывaй:
|
Ні другові ні недругові не розповідай і, якщо це тобі не гріх, не відкривай;
|
|
9
|
9
|
|
слhша бо ў тебє2, и3 соблюдeтъ тS, и3 во врeмz возненави1дитъ тS.
|
бо він вислухає тебе, і буде остерігатися тебе, і з часом зненавидить тебе.
|
|
10
|
10
|
|
Слhшалъ ли є3си2 сл0во, да ќмретъ съ тоб0ю: не ўб0йсz, не раст0ргнетъ тебE.
|
Вислухав ти слово, нехай помре воно з тобою: не бійся, не розірве воно тебе.
|
|
11
|
11
|
|
T лицA словесE поболи1тъ бyй, ћкоже раждaющаz t лицA младeнца.
|
Дурний від слова терпить таку ж муку, як та, що народжує, — від немовляти.
|
|
12
|
12
|
|
СтрэлA вонзeна въ стегно2 пл0ти, тaкw сл0во во чрeвэ бyzгw.
|
Що стріла, устромлена у стегно, те слово у серці дурного.
|
|
13
|
13
|
|
Њбличи2 дрyга, є3гдA є3щE не сотвори1лъ, и3 ѓще сотвори1лъ, да не приложи1тъ ктомY:
|
Розпитай друга твого, можливо, не зробив він того; і якщо зробив, то нехай надалі не робить.
|
|
14
|
14
|
|
њбличи2 дрyга, нeгли не речE, и3 ѓще речE є3ди1ножды, да не повтори1тъ:
|
Розпитай друга, можливо, не говорив він того; і якщо сказав, те нехай не повторить того.
|
|
15
|
15
|
|
њбличи2 дрyга, мн0гажды бо бывaетъ навётъ.
|
Розпитай друга, бо часто буває наклеп.
|
|
16
|
16
|
|
Не всsкому словеси2 є4мли вёры.
|
Не всякому слову вір.
|
|
17
|
17
|
|
Е$сть поползazйсz сл0вомъ, ґ не душeю: и3 кто2 не согрэши2 љзhкомъ свои1мъ;
|
Хтось згрішає словом, але не від душі; і хто не згрішав язиком своїм?
|
|
18
|
18
|
|
Њбличи2 и4скреннzго своего2 прeжде прещeніz, и3 дaждь мёсто зак0ну вhшнzгw. Всsка премyдрость стрaхъ гDень, и3 во всsцэй премyдрости творeніе зак0на.
|
Розпитай ближнього твого перше, ніж погрожувати йому, і дай місце закону Всевишнього. Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону.
|
|
19
|
19
|
|
И# нёсть премyдрость вёдэніе лукaвства, и3 нёсть рaзума, и3дёже совётъ грёшныхъ.
|
І не є мудрість — знання лихого. І немає розуму, де рада грішників.
|
|
20
|
20
|
|
Е$сть лукaвство, и3 то2 мeрзость, и3 є4сть безyменъ ўмалszйсz премyдростію.
|
Є лукавство, і це мерзота; і є нерозумний, убогий мудрістю.
|
|
21
|
21
|
|
Лyчше є4сть ўмалszйсz въ рaзумэ боzзли1вый, нeжели и3збhточествуzй мyдростію и3 преступaz зак0нъ.
|
Краще убогий знанням, але богобоязкий, ніж багатий знанням — і такий, що переступає закон.
|
|
22
|
22
|
|
Е$сть ковaрство и3спhтно, и3 то2 непрaведно, и3 є4сть развращazй благодaть и3звэщaти хотS сyдъ.
|
Є хитрість вишукана, але вона беззаконна, і є спотворюючий суд, щоб винести вирок.
|
|
23
|
23
|
|
Е$сть лукaвствуzй пони1къ чернот0ю, и3 внyтрєннzz є3гw2 и3сп0лнь льсти2:
|
Є лукавий, який ходить зігнувшись, сумуючи, але всередині він повен підступу.
|
|
24
|
24
|
|
пони1ча лицeмъ и3 притворszйсz глyхъ, и3дёже не познaнъ бhсть, предвари1тъ тS.
|
Він поник лицем і прикидається глухим, але він випередить тебе там, де і не думаєш.
|
|
25
|
25
|
|
И# ѓще нeмощію крёпости возбранeнъ бyдетъ согрэши1ти, ѓще њбрsщетъ врeмz, ѕло2 сотвори1тъ.
|
І якщо нестача сили перешкодить йому зашкодити тобі, то він зробить тобі зло, коли знайде випадок.
|
|
26
|
26
|
|
T зрaка познaнъ бyдетъ мyжъ, и3 срётеніемъ лицA познaнъ бyдетъ ќмный.
|
За виглядом пізнається людина, і за виразом обличчя при зустрічі пізнається розумний.
|
|
27
|
27
|
|
Њдэsніе мyжа и3 смёхъ зубHвъ и3 стwпы2 человёка возвэстsтъ, ±же њ нeмъ.
|
Одяг і вискалювання зубів і хода людини показують властивість її.
|
|
28
|
28
|
|
Е$сть њбличeніе, є4же нёсть красно2, и3 є4сть молчaй, и3 т0й мyдръ.
|
Буває викриття, але невчасне, і буває, що хтось мовчить — і він розсудливий.
|
