1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa №i
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
|
Премyдрость смирeннагw вознесeтъ главY є3гw2 и3 посредЁ вельм0жъ посади1тъ є3го2.
|
Мудрість смиренного піднесе голову його і посадить його серед вельмож.
|
|
2
|
2
|
|
Не похвали2 человёка во красотЁ є3гw2, и3 не бyди ти2 мeрзокъ человёкъ видёніемъ свои1мъ.
|
Не хвали людину за красу її, і не май відрази до людини за зовнішність її.
|
|
3
|
3
|
|
МалA є4сть въ пернaтыхъ пчелA, и3 начaтокъ слaдостей пл0дъ є3S.
|
Мала бджола між тими, що літають, але плід її — найкращий із солодощів.
|
|
4
|
4
|
|
Во њдёzніи ри1зъ не похвали1сz и3 въ дeнь слaвы не превозноси1сz: ћкw ди6вна дэлA гDнz и3 т†йна дэлA є3гw2 пред8 челwвёки.
|
Не хвалися пишністю одягу і не величайся у день слави: бо дивні діла Господа, і таємні діла Його між людьми.
|
|
5
|
5
|
|
Мн0зи мучи1теліе сэд0ша на земли2, нечaемый же ўвzзeсz вэнцeмъ.
|
Багато хто з володарів сидів на землі, той же, про кого не думали, носив вінець.
|
|
6
|
6
|
|
Мн0зи си1льніи ўкорeни бhша ѕэлw2, и3 слaвніи прeдани бhша въ рyки и3нёхъ.
|
Багато хто із сильних піддався крайньому нечестю, і славні віддані були у руки інших.
|
|
7
|
7
|
|
Пeрвэе нeже и3спытaеши, не порицaй, ўразумёй прeжде и3 тогдA запрещaй.
|
Перше, ніж дослідиш, не осуджуй; довідайся раніше, і тоді дорікай.
|
|
8
|
8
|
|
Прeжде нeже ўслhшиши, не tвэщавaй, и3 не влагaйсz въ средY бесёды.
|
Перше, ніж вислухаєш, не відповідай, і серед розмови не перебивай.
|
|
9
|
9
|
|
Њ вeщи, ћже ти2 нёсть на потрeбу, не тzжи1сz, и3 на судЁ грёшникwвъ не сэдaй.
|
Не сперечайся про справу, для тебе непотрібну, і не сиди на суді грішників.
|
|
10
|
10
|
|
Чaдо, дэ‰ніz тво‰ да не бyдутъ њ мн0зэ: ѓще ўмн0жиши, не бyдеши непови1ненъ, и3 ѓще сE г0ниши, не пости1гнеши, и3 не ўтечeши бэжaщь.
|
Сину мій! не берися за безліч справ: при безлічі справ не залишишся без провини. І якщо будеш гнатися за ними, не досягнеш, і, тікаючи, не втечеш.
|
|
11
|
11
|
|
Е$сть труждazйсz и3 потsсz и3 тщaсz, и3 толи1кw пaче лишaетсz.
|
Хтось трудиться, напружує сили, поспішає, і тим більше відстає.
|
|
12
|
12
|
|
Е$сть слaбъ и3 трeбуzй заступлeніz, лишazйсz си1лы, и3 нищет0ю и3з8oби1луетъ:
|
Інший млявий, потребує допомоги, слабкосилий і багатіє убогістю;
|
|
13
|
13
|
|
и3 џчи гDни призрёста є3мY во благ†z, и3 воздви1же и5 t смирeніz є3гw2, и3 вознесE главY є3гw2, и3 диви1шасz њ нeмъ мн0зи.
|
але очі Господа звернені на нього на благо йому, і Він підняв його від приниження його і підніс голову його, і багато хто дивувався, дивлячись на нього.
|
|
14
|
14
|
|
Благ†z и3 ѕл†z, жив0тъ и3 смeрть, нищетA и3 богaтство t гDа сyть.
|
Добре і зле, життя і смерть, бідність і багатство — від Господа.
|
|
15
|
15
|
|
Даsніе гDне пребывaетъ бlгочести6вымъ, и3 бlговолeніе є3гw2 бlгопоспэши1тсz во вёкъ.
|
Даяння Господа надано благочестивим, і благовоління Його буде благоуспішним для них повік.
|
|
16
|
16
|
|
Е$сть богатsйсz ўдержaніемъ и3 скyпостію своeю, и3 сіS чaсть мзды2 є3гw2,
|
Хтось робиться багатим від обачливости й ощадливости своєї, і це частина нагороди його,
|
|
17
|
17
|
|
внегдA рещи2 є3мY: њбрэт0хъ пок0й и3 нн7э ћмъ t бл†гъ мои1хъ.
|
коли він скаже: «я знайшов спокій і тепер насолоджуюся моїми благами».
|
|
18
|
18
|
|
И# не вёсть, к0е врeмz пріи1детъ, и3 њстaвитъ | и3нBмъ, и3 ќмретъ.
|
І не знає він, скільки мине часу до того, коли він залишить їх іншим і помре.
|
|
19
|
19
|
|
Ст0й въ завётэ твоeмъ и3 пребывaй въ нeмъ, и3 въ дёлэ твоeмъ њбетшaй.
|
Твердо стій у завіті твоєму і перебувай у ньому і постарій у справі твоїй.
|
|
20
|
20
|
|
Не диви1сz дэлHмъ грёшника, вёруй же гDеви и3 пребывaй въ трудЁ твоeмъ:
|
Не дивуйся ділам грішника, віруй Господу, і перебувай у труді твоєму:
|
|
21
|
21
|
|
ћкw ўд0бно є4сть пред8 nчи1ма гDнима внезaпу њбогати1ти ни1щаго.
|
бо легко в очах Господа — швидко і раптово збагатити бідного.
|
|
22
|
22
|
|
Блгcвeніе гDне на мздЁ благочести1вагw, и3 въ чaсъ ск0ръ процвэтeтъ блгcвeніе є3гw2.
|
Благословення Господа — нагорода благочестивого, і невдовзі процвітає він благословенням Його.
|
|
23
|
23
|
|
Не рцы2: кaz ми2 потрeба є4сть, и3 к†z tнн7э бyдутъ ми2 благ†z;
|
Не говори: «що мені ще потрібно? і які віднині можу мати ще блага?»
|
|
24
|
24
|
|
Не рцы2: довHлна ми2 сyть, и3 чи1мъ tсeлэ њѕл0бленъ бyду;
|
Не говори: «достатньо у мене, і яке віднині можу я потерпіти зло?»
|
|
25
|
25
|
|
Въ дeнь благи1хъ забвeніе ѕлhхъ, въ дeнь же ѕлhхъ не воспомzнyтсz благ†z:
|
У дні щастя буває забуття про нещастя, й у дні нещастя не згадається про щастя.
|
|
26
|
26
|
|
ћкw ўд0бно є4сть пред8 бGомъ, въ дeнь смeрти воздaти человёку по дэлHмъ є3гw2.
|
Легко для Господа — у день смерти воздати людині за ділами її.
|
|
27
|
27
|
|
Њѕлоблeніе врeмене забhтіе твори1тъ слaдости, и3 въ скончaніи человёка tкрhтіе дёлъ є3гw2.
|
Хвилинне страждання спричиняє забуття утіх, і під час кончини людини відкриваються діла її.
|
|
28
|
28
|
|
Прeжде смeрти не блажи2 ни ког0же, и3 въ чaдэхъ свои1хъ познaнъ бyдетъ мyжъ.
|
Раніше смерти не називай нікого блаженним; людина пізнається у дітях своїх.
|
|
29
|
29
|
|
Не всsкаго человёка вводи2 въ д0мъ тв0й: мнHги бо сyть кHзни льсти1вагw.
|
Не всяку людину вводь у дім твій, бо багато замірів у підступного.
|
|
30
|
30
|
|
Ћкоже рsбка ўловлeнаz въ клётцэ (њбглsдаетъ), тaкw сeрдце г0рдагw, и3 ћкоже соглsдникъ назирaетъ падeніz:
|
Як мисливський птах у пастці, таке серце гордовитого: він, як вивідувач, підглядає падіння;
|
|
31
|
31
|
|
д0брое бо на ѕло2 њбращaz, подсaду твори1тъ и3 на дHбрыz дётєли возложи1тъ пор0къ.
|
перетворюючи добро на зло, він будує підступи і на людей обраних кладе пляму.
|
|
32
|
32
|
|
T и4скры џгненныz ўмножaетсz ќгліе, и3 человёкъ грёшникъ на кр0вь присэди1тъ.
|
Від іскри вогню примножуються вуглини, і людина грішна будує підступи на кров.
|
|
33
|
33
|
|
Блюди1сz t ѕлодёz, ѕл0 бо содэвaетъ, да не когдA пор0къ дaстъ ти2 во вёкъ.
|
Остерігайся лиходія, — бо він будує зло, — щоб він коли-небудь не поклав на тобі плями повік.
|
|
34
|
34
|
|
Всели2 чуждaго въ д0мъ тв0й, и3 разврати1тъ тS мzтeжемъ и3 чyжда тS сотвори1тъ t твои1хъ ти2.
|
Осели у домі твоєму чужого, і він розладнає тебе смутами і зробить тебе чужим для твоїх.
|
