1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa №i
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| Премyдрость смирeннагw вознесeтъ главY є3гw2 и3 посредЁ вельм0жъ посади1тъ є3го2. | Мудрість смиренного піднесе голову його і посадить його серед вельмож. |
|
2
|
2
|
| Не похвали2 человёка во красотЁ є3гw2, и3 не бyди ти2 мeрзокъ человёкъ видёніемъ свои1мъ. | Не хвали людину за красу її, і не май відрази до людини за зовнішність її. |
|
3
|
3
|
| МалA є4сть въ пернaтыхъ пчелA, и3 начaтокъ слaдостей пл0дъ є3S. | Мала бджола між тими, що літають, але плід її — найкращий із солодощів. |
|
4
|
4
|
| Во њдёzніи ри1зъ не похвали1сz и3 въ дeнь слaвы не превозноси1сz: ћкw ди6вна дэлA гDнz и3 т†йна дэлA є3гw2 пред8 челwвёки. | Не хвалися пишністю одягу і не величайся у день слави: бо дивні діла Господа, і таємні діла Його між людьми. |
|
5
|
5
|
| Мн0зи мучи1теліе сэд0ша на земли2, нечaемый же ўвzзeсz вэнцeмъ. | Багато хто з володарів сидів на землі, той же, про кого не думали, носив вінець. |
|
6
|
6
|
| Мн0зи си1льніи ўкорeни бhша ѕэлw2, и3 слaвніи прeдани бhша въ рyки и3нёхъ. | Багато хто із сильних піддався крайньому нечестю, і славні віддані були у руки інших. |
|
7
|
7
|
| Пeрвэе нeже и3спытaеши, не порицaй, ўразумёй прeжде и3 тогдA запрещaй. | Перше, ніж дослідиш, не осуджуй; довідайся раніше, і тоді дорікай. |
|
8
|
8
|
| Прeжде нeже ўслhшиши, не tвэщавaй, и3 не влагaйсz въ средY бесёды. | Перше, ніж вислухаєш, не відповідай, і серед розмови не перебивай. |
|
9
|
9
|
| Њ вeщи, ћже ти2 нёсть на потрeбу, не тzжи1сz, и3 на судЁ грёшникwвъ не сэдaй. | Не сперечайся про справу, для тебе непотрібну, і не сиди на суді грішників. |
|
10
|
10
|
| Чaдо, дэ‰ніz тво‰ да не бyдутъ њ мн0зэ: ѓще ўмн0жиши, не бyдеши непови1ненъ, и3 ѓще сE г0ниши, не пости1гнеши, и3 не ўтечeши бэжaщь. | Сину мій! не берися за безліч справ: при безлічі справ не залишишся без провини. І якщо будеш гнатися за ними, не досягнеш, і, тікаючи, не втечеш. |
|
11
|
11
|
| Е$сть труждazйсz и3 потsсz и3 тщaсz, и3 толи1кw пaче лишaетсz. | Хтось трудиться, напружує сили, поспішає, і тим більше відстає. |
|
12
|
12
|
| Е$сть слaбъ и3 трeбуzй заступлeніz, лишazйсz си1лы, и3 нищет0ю и3з8oби1луетъ: | Інший млявий, потребує допомоги, слабкосилий і багатіє убогістю; |
|
13
|
13
|
| и3 џчи гDни призрёста є3мY во благ†z, и3 воздви1же и5 t смирeніz є3гw2, и3 вознесE главY є3гw2, и3 диви1шасz њ нeмъ мн0зи. | але очі Господа звернені на нього на благо йому, і Він підняв його від приниження його і підніс голову його, і багато хто дивувався, дивлячись на нього. |
|
14
|
14
|
| Благ†z и3 ѕл†z, жив0тъ и3 смeрть, нищетA и3 богaтство t гDа сyть. | Добре і зле, життя і смерть, бідність і багатство — від Господа. |
|
15
|
15
|
| Даsніе гDне пребывaетъ бlгочести6вымъ, и3 бlговолeніе є3гw2 бlгопоспэши1тсz во вёкъ. | Даяння Господа надано благочестивим, і благовоління Його буде благоуспішним для них повік. |
|
16
|
16
|
| Е$сть богатsйсz ўдержaніемъ и3 скyпостію своeю, и3 сіS чaсть мзды2 є3гw2, | Хтось робиться багатим від обачливости й ощадливости своєї, і це частина нагороди його, |
|
17
|
17
|
| внегдA рещи2 є3мY: њбрэт0хъ пок0й и3 нн7э ћмъ t бл†гъ мои1хъ. | коли він скаже: «я знайшов спокій і тепер насолоджуюся моїми благами». |
|
18
|
18
|
| И# не вёсть, к0е врeмz пріи1детъ, и3 њстaвитъ | и3нBмъ, и3 ќмретъ. | І не знає він, скільки мине часу до того, коли він залишить їх іншим і помре. |
|
19
|
19
|
| Ст0й въ завётэ твоeмъ и3 пребывaй въ нeмъ, и3 въ дёлэ твоeмъ њбетшaй. | Твердо стій у завіті твоєму і перебувай у ньому і постарій у справі твоїй. |
|
20
|
20
|
| Не диви1сz дэлHмъ грёшника, вёруй же гDеви и3 пребывaй въ трудЁ твоeмъ: | Не дивуйся ділам грішника, віруй Господу, і перебувай у труді твоєму: |
|
21
|
21
|
| ћкw ўд0бно є4сть пред8 nчи1ма гDнима внезaпу њбогати1ти ни1щаго. | бо легко в очах Господа — швидко і раптово збагатити бідного. |
|
22
|
22
|
| Блгcвeніе гDне на мздЁ благочести1вагw, и3 въ чaсъ ск0ръ процвэтeтъ блгcвeніе є3гw2. | Благословення Господа — нагорода благочестивого, і невдовзі процвітає він благословенням Його. |
|
23
|
23
|
| Не рцы2: кaz ми2 потрeба є4сть, и3 к†z tнн7э бyдутъ ми2 благ†z; | Не говори: «що мені ще потрібно? і які віднині можу мати ще блага?» |
|
24
|
24
|
| Не рцы2: довHлна ми2 сyть, и3 чи1мъ tсeлэ њѕл0бленъ бyду; | Не говори: «достатньо у мене, і яке віднині можу я потерпіти зло?» |
|
25
|
25
|
| Въ дeнь благи1хъ забвeніе ѕлhхъ, въ дeнь же ѕлhхъ не воспомzнyтсz благ†z: | У дні щастя буває забуття про нещастя, й у дні нещастя не згадається про щастя. |
|
26
|
26
|
| ћкw ўд0бно є4сть пред8 бGомъ, въ дeнь смeрти воздaти человёку по дэлHмъ є3гw2. | Легко для Господа — у день смерти воздати людині за ділами її. |
|
27
|
27
|
| Њѕлоблeніе врeмене забhтіе твори1тъ слaдости, и3 въ скончaніи человёка tкрhтіе дёлъ є3гw2. | Хвилинне страждання спричиняє забуття утіх, і під час кончини людини відкриваються діла її. |
|
28
|
28
|
| Прeжде смeрти не блажи2 ни ког0же, и3 въ чaдэхъ свои1хъ познaнъ бyдетъ мyжъ. | Раніше смерти не називай нікого блаженним; людина пізнається у дітях своїх. |
|
29
|
29
|
| Не всsкаго человёка вводи2 въ д0мъ тв0й: мнHги бо сyть кHзни льсти1вагw. | Не всяку людину вводь у дім твій, бо багато замірів у підступного. |
|
30
|
30
|
| Ћкоже рsбка ўловлeнаz въ клётцэ (њбглsдаетъ), тaкw сeрдце г0рдагw, и3 ћкоже соглsдникъ назирaетъ падeніz: | Як мисливський птах у пастці, таке серце гордовитого: він, як вивідувач, підглядає падіння; |
|
31
|
31
|
| д0брое бо на ѕло2 њбращaz, подсaду твори1тъ и3 на дHбрыz дётєли возложи1тъ пор0къ. | перетворюючи добро на зло, він будує підступи і на людей обраних кладе пляму. |
|
32
|
32
|
| T и4скры џгненныz ўмножaетсz ќгліе, и3 человёкъ грёшникъ на кр0вь присэди1тъ. | Від іскри вогню примножуються вуглини, і людина грішна будує підступи на кров. |
|
33
|
33
|
| Блюди1сz t ѕлодёz, ѕл0 бо содэвaетъ, да не когдA пор0къ дaстъ ти2 во вёкъ. | Остерігайся лиходія, — бо він будує зло, — щоб він коли-небудь не поклав на тобі плями повік. |
|
34
|
34
|
| Всели2 чуждaго въ д0мъ тв0й, и3 разврати1тъ тS мzтeжемъ и3 чyжда тS сотвори1тъ t твои1хъ ти2. | Осели у домі твоєму чужого, і він розладнає тебе смутами і зробить тебе чужим для твоїх. |
