|
Главa м7в
|
Глава 42
|
|
1
|
1
|
| Не стыди1сz њ си1хъ и3 не пріими2 лицA, є4же согрэшaти: | Не соромся ось чого, і з лицемірности не гріши: |
|
2
|
2
|
| њ зак0нэ вhшнzгw и3 завётэ, и3 њ судЁ, є4же њправдaти нечести1ваго, | не соромся точного виконання закону Всевишнього і завіту, і суду, щоб учинити правосуддя нечестивому, |
|
3
|
3
|
| њ словеси2 соoбщника и3 њ пyтницэхъ, и3 њ даsніи наслёдіz другHвъ, | суперечки між товаришем і сторонніми і надання спадщини друзям, |
|
4
|
4
|
| њ и4стинэ мёрила и3 вёсwвъ, њ стzжaніи мн0гихъ и3 мaлыхъ, | точности у вазі і мірах, — чи багато, чи мало придбаєш, — |
|
5
|
5
|
| њ разли1чіи продаsніz купцє1въ и3 њ наказaніи мн0зэ ч†дъ, и3 є4же рабY лукaву рeбра њкровaвити. | неупереджености у купівлі і продажу і суворого виховання дітей, і — скривавити ребро злому рабові. |
|
6
|
6
|
| На женЁ лукaвэ добро2 (є4сть) печaть, и3 и3дёже мнHги рyки, затвори2. | При злій дружині добре мати печатку, і, де багато рук, там замикай. |
|
7
|
7
|
| Е$же ѓще предaси, въ число2 и3 мёру, дaждь и3 возми2 всE писaніемъ. | Коли щось видаєш, видавай за рахунком і вагою і роби всяку видачу і приймання за записом. |
|
8
|
8
|
| Њ наказaніи неразyмива и3 бyzгw, и3 престарёлагw судsщагwсz съ ю4ными, и3 бyдеши накaзанъ и4стиннw и3 и3скушeнъ пред8 всsкимъ живyщимъ. | Не соромся напоумляти нерозумного і дурного, і старого, який змагається з молодими: і будеш істинно благовихованим і заслужиш схвалення від усякої людини. |
|
9
|
9
|
| Дщeрь nтцY сокровeнно бдёніе, и3 попечeніе њ нeй tгонsетъ с0нъ: во ю4ности своeй да не когдA презрёетъ и3 сожи1телствующи (съ мyжемъ), да не когдA возненави1дэна бyдетъ: | Дочка для батька — таємна постійна турбота, і піклування про неї відганяє сон: у юності її — як би не відцвіла, а у заміжжі — як би не стала гидкою; |
|
10
|
10
|
| въ дёвствэ да не когдA њскверни1тсz и3 во џтчихъ є3S непрaздна бyдетъ, и3 съ мyжемъ сyщи да не когдA престyпитъ и3 сожи1телствующи да не когдA непл0ды бyдетъ. | у дівоцтві — як би не осквернилася і не зробилася вагітною у батьківському домі, у заміжжі — щоб не порушила подружньої вірности й у співжитті з чоловіком не залишилася неплідною. |
|
11
|
11
|
| Над8 дщeрію безстyдною ўтверди2 стрaжу, да не когдA сотвори1тъ тS њбрaдованіе врагHмъ, бесёду во грaдэ и3 tлучeнаго t людjй, и3 посрами1тъ тS въ нар0дэ мн0зэ. | Над безсоромною дочкою посиль нагляд, щоб вона не зробила тебе посміховиськом для ворогів, притчею у місті і докором у народі й не осоромила тебе перед громадою. |
|
12
|
12
|
| Не взирaй на добр0ту всsкагw человёка и3 посредЁ жeнъ не сэди2: | Не дивися на красу людини і не сиди серед жінок: |
|
13
|
13
|
| t ри1зъ бо и3сх0дитъ м0ліе, и3 t жены2 лукaвство жeнское. | бо як з одягу виходить міль, так від жінки — лукавство жіноче. |
|
14
|
14
|
| Лyчше ѕл0ба мyжеска, нeжели добродётелнаz женA, и3 женA посрамлsющаz въ поношeніе. | Краще злий чоловік, ніж ласкава жінка, — жінка, яка соромить до ганьблення. |
|
15
|
15
|
| ПомzнY u5бо дэлA гDнz, и3 ±же ви1дэхъ, повёмъ: во словесёхъ гDнихъ дэлA є3гw2: | Згадаю тепер про діла Господа і розповім про те, що я бачив. За словом Господа явилися діла Його: |
|
16
|
16
|
| с0лнце просвэщaz на вс‰ призрЁ, и3 слaвы є3гw2 и3сп0лнено дёло є3гw2. | осяйне сонце дивиться на усе, і всі діла його повні слави Господньої. |
|
17
|
17
|
| Не сотвори2 ли с™ы6мъ гDь повёдати вс‰ чудесA є3гw2, ±же ўтверди2 гDь вседержи1тель, ўтверди1тисz всемY во слaвэ є3гw2; | І святим не надав Господь провіщати про усі чудеса Його, які утвердив Господь Вседержитель, щоб вселенна стояла твердо на славу Його. |
|
18
|
18
|
| Бeздну и3 сeрдце и3зслёдова и3 въ ковaрствэхъ и4хъ размhсли: разумЁ бо гDь всsко вёдэніе и3 призрЁ на знaменіе вёка, | Він проникає у безодню і серце і бачить усі звивини їх; бо Господь знає усяке відання і прозирає знання віку, |
|
19
|
19
|
| возвэщaz мимошє1дшаz и3 б{дущаz и3 tкрывaz слэды2 тaйныхъ: | звіщаючи минуле і майбутнє і відкриваючи сліди потаємного; |
|
20
|
20
|
| не прeйде є3гw2 всsко помышлeніе, не ўтаи1сz t негw2 ни є3ди1но сл0во. | не оминає Його ніяка думка і не утаїться від Нього жодне слово. |
|
21
|
21
|
| Вели6чіz премyдрости своеS ўкраси2: и4же є4сть прeжде вёка и3 во вёкъ, | Він улаштував великі діла Своєї премудрости і перебуває раніше віку і повік; |
|
22
|
22
|
| ни приложи1сz, ни ўмaлисz и3 не вострeбова ни є3ди1нагw совётника. | Він не збільшився і не зменшився і не потребував ніякого радника. |
|
23
|
23
|
| К0ль вс‰ дэлA є3гw2 вожделBнна, и3 дaже до и4скры є4сть ви1дэти. | Як жадані усі діла Його, хоча ми можемо бачити їх як тільки іскри! |
|
24
|
24
|
| Вс‰ сі‰ живyтъ и3 пребывaютъ во вёкъ во всёхъ трeбованіихъ, и3 вс‰ послyшаютъ. | Усі вони живуть і перебувають повік для усяких потреб і всі підкорюються Йому. |
|
25
|
25
|
| Вс‰ суг{ба, є3ди1но проти1ву є3ди1нагw: и3 не сотвори2 ничт0же скyдно. | Усі вони — удвічі, одне навпроти одного, і нічого не створив Він недосконалим: |
|
26
|
26
|
| Е#ди1но t є3ди1нагw ўтверди2 благ†z: и3 кто2 насhтитсz, зрS слaву є3гw2; | одне підтримує благо іншого, — і хто насититься видінням слави Його? |