1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa к7є
|
Глава 25
|
|
1
|
1
|
| Треми2 ўкраси1хсz и3 стaхъ краснA пред8 гDемъ и3 челwвёки: | Трьома я прикрасилася і стала прекрасною перед Господом і людьми: |
|
2
|
2
|
| є3диномhсліемъ брaтій и3 люб0вію и4скреннихъ, и3 мyжъ и3 женA междY соб0ю соглaсни. | це — однодумність між братами і любов між ближніми, і дружина і чоловік, які у згоді живуть між собою. |
|
3
|
3
|
| Три2 же ви1ды возненави1дэ душA моS, и3 ѕэлw2 ми2 њмерзЁ жив0тъ и4хъ: | І три роди людей зненавиділа душа моя, і дуже огидне для мене життя їх: |
|
4
|
4
|
| ўб0га г0рда, и3 богaта лжи1ва, и3 стaра прелюбодёz ўмалsющагосz ўм0мъ. | гордовитого жебрака, неправдивого багатія і старого перелюбника, який слабшає розумом. |
|
5
|
5
|
| Я%же въ ю4ности не собрaлъ є3си2, то2 кaкw м0жеши њбрэсти2 въ стaрости твоeй; | Чого не зібрав ти в юності, — як же можеш придбати у старості твоїй? |
|
6
|
6
|
| К0ль є4сть красeнъ сэди1намъ сyдъ, и3 старёйшымъ разумёти совётъ; | Як пристойно сивинам судити, і старцям — уміти давати пораду! |
|
7
|
7
|
| К0ль краснA ст†рымъ премyдрость и3 сл†внымъ разумёніе и3 совётъ; | Як прекрасна мудрість старців і як личать людям поважним розсудливість і рада! |
|
8
|
8
|
| Вэнeцъ стaрцємъ многоразли1чное и3скyсство, и3 похвалeніе и4хъ стрaхъ гDень. | Вінець старців — багатобічна досвідченість, і хвала їх — страх Господній. |
|
9
|
9
|
| Дeвzть помышлeній ўблажи1хъ въ сeрдцы моeмъ, ґ десsтое и3зрекY љзhкомъ: | Дев’ять помислів похвалив я у серці, а десяте висловлю язиком: |
|
10
|
10
|
| человёкъ веселsйсz њ чaдэхъ, живsй и3 зрsй падeніе врагHвъ. | це людина, яка радіє за дітей і за життя бачить падіння ворогів. |
|
11
|
11
|
| Блажeнъ живsй со жен0ю разyмною, и3 и4же љзhкомъ (свои1мъ) не поползнyсz, и3 и4же не пораб0та недост0йному себЁ. | Блаженний, хто живе з дружиною розумною, хто не грішить язиком і не служить недостойному себе. |
|
12
|
12
|
| Блажeнъ, и4же њбрёте мyдрость и3 повёдаzй во ќши послyшающихъ. | Блаженний, хто придбав мудрість і передає її у вуха слухачів. |
|
13
|
13
|
| К0ль вели1къ, и4же мyдрость њбрёте, но нёсть пaче боsщагwсz гDа. | Який великий той, хто знайшов премудрість! але він не вищий за того, хто боїться Господа. |
|
14
|
14
|
| Стрaхъ гDень пaче всегw2 пред8успЁ, держaй є3го2 комY ўпод0битсz; | Страх Господній усе перевершує, і хто має його, з ким може бути порівняний? |
|
15
|
15
|
| Всsка ћзва и3 не ћзва сердeчнаz и3 всsкое лукaвство и3 не лукaвство жeнское: | Можна перенести всяку рану, тільки не рану сердечну, і всяку злість, тільки не злість жіночу, |
|
16
|
16
|
| всsкое нападeніе и3 не нападeніе ненави1дzщихъ, и3 всsкое мщeніе и3 не tмщeніе врагHвъ. | усякий напад, тільки не напад від тих, що ненавидять, і всяку помсту, тільки не помсту ворогів; |
|
17
|
17
|
| Нёсть главы2 пaче главы2 ѕміи1ны, и3 нёсть ћрости пaче ћрости врaжіz. | немає голови отруйнішої за голову змії, і немає люті сильнішої за лють ворога. |
|
18
|
18
|
| Лyчше жи1ти со льв0мъ и3 ѕмjемъ, нeже жи1ти со жен0ю лукaвою. | Погоджуся краще жити з левом і драконом, ніж жити зі злою дружиною. |
|
19
|
19
|
| Лукaвство жены2 и3змэнsетъ зрaкъ є3S и3 њмрачaетъ лицE своE ћкw врeтище: | Злість дружини змінює погляд її і робить лице її похмурим, як у ведмедя. |
|
20
|
20
|
| посредЁ и4скреннихъ свои1хъ возлsжетъ мyжъ є3S, и3 слhшавъ возд0хнетъ г0рькw. | Сяде чоловік її серед друзів своїх і, почувши про неї, гірко зітхне. |
|
21
|
21
|
| МалA є4сть всsка ѕл0ба проти1ву ѕл0бэ жeнстэй: жрeбій грёшника спадeтъ на ню2. | Усяка злість мала у порівнянні зі злістю дружини; жереб грішника нехай упаде на неї. |
|
22
|
22
|
| Ћкоже восхождeніе по пескY ногaма стaрагw, тaкw женA љзhчна мyжу молчали1ву. | Що сходження по піску для ніг старого, те сварлива дружина для тихого чоловіка. |
|
23
|
23
|
| Не сматрsй на красотY жeнскую и3 жены2 въ п0хоть не пожелaй. | Не задивляйся на красу жіночу і не будь хтивим до дружини. |
|
24
|
24
|
| Гнёвъ и3 безстyдіе и3 срамотA вели1ка женA, ѓще њбладaетъ мyжемъ свои1мъ. | Досада, ганьба і великий сором, коли дружина буде переважати свого чоловіка. |
|
25
|
25
|
| Сeрдце смирeно, и3 лицE дрsхло, и3 ћзва сердeчна женA лукaва: | Серце зажурене й лице сумне і рана сердечна — зла дружина. |
|
26
|
26
|
| рyцэ немwщнhz и3 кwлёна разслaблєна, (женA) ћже не блажи1тъ мyжа своего2. | Опущені руки і розслаблені коліна — дружина, яка не щасливить свого чоловіка. |
|
27
|
27
|
| T жены2 начaло грэхA, и3 т0ю ўмирaемъ вси2. | Від жінки початок гріха і через неї усі ми помираємо. |
|
28
|
28
|
| Не дaждь водЁ прох0да, ни женЁ лукaвэ дерзновeніz: | Не давай воді виходу, ні злій дружині — влади; |
|
29
|
29
|
| ѓще не х0дитъ под8 рук0ю твоeю, tсэцы2 ю5 t пл0ти твоеS. | якщо вона не ходить під рукою твоєю, то відсічи її від плоті твоєї. |
