1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa к7в
|
Глава 22
|
|
1
|
1
|
| Кaмени нечи1стому ўпод0бисz лэни1вый, и3 всsкъ позви1ждетъ њ безчeстіи є3гw2: | До брудного каменя подібний лінивий: усякий освистить безславність його. |
|
2
|
2
|
| кaлу вол0вію приложи1сz лэни1вый, всsкъ взeмлzй є3го2 њтрzсeтъ рyку. | До волового посліду подібний лінивий: усякий, хто підняв його, обтрусить руку. |
|
3
|
3
|
| Стyдъ nтцY ненакaзанъ сhнъ, дщи1 же на ўмалeніе бyдетъ. | Сором батькові народження невихованого сина, дочка ж невихована народжується на приниження. |
|
4
|
4
|
| Дщeрь мyдраz наслёдитъ мyжа своего2, ґ несрамлsющаzсz печaль nтцY. | Розумна дочка знаходить собі чоловіка, а безсоромна — печаль тому, хто її породив. |
|
5
|
5
|
| NтцA и3 мyжа посрамлsетъ продeрзаz, и3 t nбою2 безчeстіе пріи1метъ. | Нахабна ганьбить батька і чоловіка, і в обох буде у презирстві. |
|
6
|
6
|
| Ћкw мусікjа во плaчи безврeменнаz п0вэсть: р†ны же и3 наказaніе во всsко врeмz премyдрости. | Невчасна розповідь — те саме, що музика під час суму; покарання ж і навчання мудрости годиться всякому часу. |
|
7
|
7
|
| Ћкw слэплszй чрeпіе, тaкw ўчaй бyzго и3 возбуждazй спsщаго t глуб0кагw снA: | Хто повчає нерозумного — те саме, що той, хто склеює черепки, або пробуджує сплячого від глибокого сну. |
|
8
|
8
|
| повёдаетъ дрeмлющему повёдаzй бyему, и3 на концы2 речeтъ: чт0 є3сть; | Хто розповідає що-небудь нерозумному — те саме, що той, хто розповідає дрімотному, який після закінчення запитує: «що?» |
|
9
|
9
|
| Над8 мeртвымъ плaчисz, и3зчезe бо свётъ: и3 над8 бyимъ плaчисz, и3зчезe бо рaзумъ. | Плач над померлим, тому що світло зникло для нього; плач і над нерозумним, бо розум зник для нього. |
|
10
|
10
|
| Сладчaе плaчисz над8 мeртвымъ, ћкw почи1лъ є4сть: бyzгw же лyчше смeрть, нeже жив0тъ ѕ0лъ. | Менше плач над померлим, тому що він упокоївся, а зле життя нерозумного — гірше за смерть. |
|
11
|
11
|
| Сётованіе њ мертвецЁ сeдмь днjй, њ бyемъ же и3 нечести1вэмъ вс‰ дни6 животA є3гw2. | Плач за померлим — сім днів, а за нерозумним і нечестивим — усі дні життя його. |
|
12
|
12
|
| Со безyмнымъ не мн0жи словeсъ и3 ко неразyмиву не ходи2: | З безрозсудним багато не говори, і до нерозумного не ходи; |
|
13
|
13
|
| храни1сz t негw2, да не пріи1меши трудA и3 не њскверни1шисz во њтрzсeніи є3гw2: | бережися від нього, щоб не мати неприємности і не забруднити себе зіткненням з ним; |
|
14
|
14
|
| ўклони1сz t негw2, и3 њбрsщеши пок0й, и3 не ўнhеши безyміемъ є3гw2. | ухилися від нього і знайдеш спокій і не будеш засмучений безумством його. |
|
15
|
15
|
| Пaче џлова что2 тzжчaе бывaетъ; и3 что2 є3мY и4мz, т0кмw бyй; | Що важче за свинець? і яке ім’я йому, як не дурний? |
|
16
|
16
|
| Пес0къ и3 с0ль и3 рудY желёза легчaе понести2, нeже человёка неразyмива. | Легше понести пісок і сіль, і брилу заліза, ніж людину безглузду. |
|
17
|
17
|
| Сключeніе древsно свsзано на созидaніе хрaмины во трzсeніи не раст0ргнетсz: тaкожде и3 сeрдце ўтверждeно на размышлeніи совёта во врeмz стрaха не ўстраши1тсz. | Як дерев’яна зв’язка у домі, міцно влаштована, не дає йому розпадатися при струсі, так серце, утверджене на обдуманій раді, не завагається у час страху. |
|
18
|
18
|
| Сeрдце њсн0вано на размышлeніи рaзума, ћкw ўкрашeніе пес0чное на тeсанэй стэнЁ. | Серце, утверджене на розумному міркуванні, — як ліпна прикраса на витесаній стіні. |
|
19
|
19
|
| Ћкw nстр0зи на высотЁ лежaщіи проти1ву вётру не стерпsтъ: | Підпорка, поставлена на висоті, не встоїть проти вітру: |
|
20
|
20
|
| тaкw сeрдце страшли1во во размышлeніи бyzгw проти1ву всsкому стрaху не стерпи1тъ. | так боязке серце, при дурному міркуванні, не устоїть проти страху. |
|
21
|
21
|
| Ўбодazй џко и3сточи1тъ слeзы, и3 ўбодazй въ сeрдце и3з8zвлsетъ чyвство. | Хто наносить удар оку, викликає сльози, а хто наносить удар серцю, збуджує почуття болісне. |
|
22
|
22
|
| Вергazй кaмень на пти6цы tженeтъ |: и3 и4же пон0ситъ дрyга, разори1тъ дрyжбу. | Хто кидає камінь у птахів, віджене їх; а хто паплюжить друга, розірве дружбу. |
|
23
|
23
|
| На дрyга ѓще и3звлечeши мeчь, не tчаzвaйсz, є4сть бо возврaтъ (любвE): | Якщо ти на друга витяг меч, не впадай у відчай, бо можливе повернення дружби. |
|
24
|
24
|
| на дрyга ѓще tвeрзеши ўстA, не ўб0йсz, є4сть бо примирeніе: | Якщо ти відкрив уста проти друга, не бійся, бо можливе примирення. |
|
25
|
25
|
| кромЁ поношeніz и3 гордhни, и3 tкровeніz тaйны и3 ћзвы лeстныz, си1хъ бо рaди tбэжи1тъ всsкъ дрyгъ. | Тільки ганьблення, гордість, відкриття таємниці і підступне лиходійство можуть відігнати усякого друга. |
|
26
|
26
|
| Вёру стzжи2 въ нищетЁ со и4скреннимъ, да во благи1хъ є3гw2 вкyпэ возвесели1шисz: | Здобувай довіру ближнього в убогості його, щоб радіти разом з ним у багатстві його; |
|
27
|
27
|
| во врeмz ск0рби пребывaй съ ни1мъ, да въ наслёдіи є3гw2 сонаслёдиши. | залишайся з ним під час скорботи, щоб мати участь у його спадщині. |
|
28
|
28
|
| Прeжде nгнS пeщнаz пaра и3 дhмъ: тaкw прeжде кровeй ўкори1зна. | Раніше полум’я буває у печі пара і дим: так раніше кровопролиття — сварки. |
|
29
|
29
|
| Дрyга заступaти не ўсрамлю1сz и3 t лицA є3гw2 не скрhюсz: | Захищати друга я не посоромлюсь і не сховаюся від лиця його; |
|
30
|
30
|
| ѓще ми2 приключaтсz и3 ѕл†z є3гw2 рaди, всsкъ слhшай сохрани1тсz t негw2. | а якщо скоїться зі мною через нього зло, то усякий, хто почує, буде остерігатися його. |
|
31
|
31
|
| Кто2 дaстъ ми2 во ўстA мо‰ храни1лище и3 на ўстнЁ мои2 печaть разyмну, да не падyсz t ни1хъ, и3 љзhкъ м0й да не погуби1тъ мS; | Хто дасть мені варту до вуст моїх і печатку розсудливости на вуста мої, щоб мені не впасти через них, і щоб язик мій не погубив мене! |
